WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат

Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат

конфліктів" в Абхазії, Нагірному Карабаху і Придністров'ї; від 2001 р. проводяться регулярні політичні консультації у форматі "ГУАМ - група Ріо". Цікавим варіантом щодо залучення ГУАМ до світових політичних та економічних процесів є домовленість між президентами України та Бразилії сприяти розбудові контактів між регіональними організаціями, учасниками яких вони є [16].
Серед важливих напрямів взаємодії є співробітництво у галузі безпеки. Незважаючи на заяви, що військово-політичне об'єднання навіть у перспективі не буде створено, співробітництво у військовій галузі і галузі безпеки певною мірою існує. Зокрема, проводилися спільні засідання міністрів оборони в м. Баку (січень, липень 1999 р.), досягнута домовленість між керівниками Грузії та України призначати національних координаторів із співробітництва у військовій галузі (травень 2003 р.); участь збройних сил у спільних навчаннях у межах програми "Партнерство заради миру"; реалізація кількох спільних проектів на рівні деяких підприємств у галузі ВТС. Специфічними напрямами співробітництва в галузі безпеки слід назвати боротьбу з міжнароднимтероризмом та поширенням наркотиків. Ще одним важливим аспектом безпеки є співробітництво з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що пов'язано передусім з охороною нафтових коридорів, які є фактором підвищеного ризику і першочерговими об'єктами терактів [17].
Важливою формою співпраці та взаємодопомоги є співробітництво з консульських питань, відповідно до Конвенції держав-учасниць ГУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань (червень 2001 р.). Робляться спроби розвивати співробітництво і в гуманітарній галузі (створено Форум жінок країн ГУАМ; підписано Угоду про співробітництво в галузі освіти; Протокол про співробітництво між академіями наук країн-учасниць ГУАМ в галузі науки і техніки; створено Раду з туризму тощо) [18].
Щодо перспектив об'єднання існують різні прогнози, від оптимістичних, що ГУАМ стане самостійною потужною і впливовою організацією і до неї почнуть приєднуватися нові члени, як-от Болгарія, Бразилія, Греція, Казахстан, Польща, Румунія, Словаччина, навіть Росія, - до самих песимістичних, тобто про її повний розпад. Про можливе реформування ГУАМ можуть опосередковано свідчити заяви Президентів України і Грузії (14 серпня 2005 р.) про утворення нової структури балтокаспійсько-чорноморського об'єднання - Організації за демократію і економічний розвиток - ГУАМ [19].
Нині організація перебуває в досить невизначеному стані. З одного боку, починаючи від 2001 р. інтеграційні процеси в середині організації стали активнішими, відбувається процес інституалізації, підписано низку важливих угод, зростає її значення на міжнародній арені. ГУАМ трактують як самостійний суб'єкт міжнародних відносин, що свідчить про зміцнення його позицій [20, c. 35-37]. З другого боку, ще й досі не розроблено прагматичних проектів, які б зацікавили всіх учасників; не консолідовано інтересів; не сформовано спільної структури і не визначено місця в новому геополітичному просторі Європи, Чорноморському і Каспійському регіонах. Тому сьогодні говорити про віддалену перспективу розвитку організації практично неможливо. Кількість негативних факторів, що впливають на майбутню долю організації, переважають, а їх оціночний статус часто вищий, ніж у факторів позитивних.
Можна підсумувати, що Україна у проведенні своєї зовнішньої політики надзвичайно зацікавлена в діяльності ГУАМ, розвитку співробітництва з її учасниками у різноманітних галузях. Необхідно враховувати й те, що країни ГУАМ виявили глибоку прихильність ідеї створення надійного поясу безпеки між Європою, Кавказом і Азією, що пролягатиме територіями учасників. Водночас, зважаючи на сильний вплив у Чорноморсько-Каспійському регіоні зовнішніх чинників та неможливість країнам-учасницям через свою слабкість самостійно протистояти їм, очевидно, майбутнє ГУАМ залежатиме від позиції США, ЄС, Росії, Туреччини, Ірану тощо. Основне ж навантаження у зміцненні ГУАМ має лягти на Україну як найпотужнішу в об'єднанні державу.
Перспективним у міждержавному союзі вбачається Чорноморське економічне співробітництво, яке за ареалом охоплення вийшло за географічні межі СНД. В ОЧЕС реалізується чимало конкретних програм у галузі торгівлі, промисловості, енергетики, транспорту і зв'язку, науки і техніки, сільського господарства, екології і туризму тощо. ЧЕС було створено з ініціативи президента Турецької Республіки Тургута Озала в 1992 р. одинадцятьма чорноморськими країнами для заохочення співробітництва в регіоні. Учасниками організації є Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина й Україна. Статус спостерігача в ЧЕС мають Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина і Туніс. Співробітництво країн-учасниць ЧЕС відбувається на двосторонньому і багатосторонньому рівнях через укладання угод за конкретними проектами. До пріоритетних проектів належать створення транспортного коридора Європа-Кав-каз-Азія (TRACECA), будівництво нафто- і газопроводів, як-от трубопровід Новоросійськ-Бургас-Алексан-дрополіс, ділянки Баку-Батумі і Баку-Супса, здійснення інших комунікаційних проектів між Азією і Європою.
Росія виступила з ініціативою створення енергокільця, що поєднало б енергосистеми країн-учасниць. Намічено проекти в галузі науки, техніки, освіти. Дістала підтримку турецька ініціатива об'єднати національні університети і науково-дослідницькі центри в єдину інформаційну мережу. Країни-учасниці вважають одним із важливих завдань - захист і поліпшення екологічної ситуації на
Чорному морі, збереження, використання і розвиток його біопродуктивного потенціалу. Країни поглибили інтеграцію: на щорічній конференції міністрів закордонних справ ЧЕС (1998, м. Ялта) було вирішено ЧЕС надати статусу організації - ОЧЕС. Довгостроковою метою, сформульованою в Ялтинській декларації, є створення зони вільної торгівлі. У декларації країни-учасниці висловили бажання лібералізувати торговельний режим відповідно до правил Світової організації торгівлі й наголосили на пріоритетності чинних угод з Європейським Союзом. Керівним органом ОЧЕС є Рада міністрів закордонних справ держав-членів. Головування в організації здійснюється за принципом ротації. Постійний міжнародний секретаріат і Генеральний секретар ОЧЕС розміщуються у Стамбулі (Туреччина). Діють 14 робочих груп. Організація має свій фінансовий інститут - "Чорноморський банк торгівлі і розвитку" з резиденцією в Салоніках (Греція), капітал якого становить 1 млрд доларів. У банку з частками по 16,6 % беруть участь Греція, Туреччина і Росія, з частками по
Loading...

 
 

Цікаве