WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат

Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат

Зона вільної торгівлі потрібна Україні і всім іншим країнам. Іншого шляху для розвитку ГУАМ не існує [10].
Координатор державного департаменту США з питань допомоги країнам Європи і Азії заявив, що США готові підтримати проекти ГУАМ, зокрема з облаштування кордонів і митниць. Водночас США, як і у випадку із нафтопроводом Баку-Джейхан, зацікавлені в існуванні декількох нафтопроводів у цьому регіоні. Конкретні форми співпраці було обговорено під час двосторонніх зустрічей глави українського зовнішньополітичного відомства з Генеральним секретарем ОБСЄ, Генеральним секретарем ОЧЕС і спеціальним представником Ісламської Республіки Іран [11].
Дисонансом на саміті звучала позиція офіційних представників Росії, які вважають, щомайбутня діяльність ГУАМ поза Росією є неможливою і об'єднанню не вдасться реалізувати енергетичні проекти. Росія, очевидно, вбачає в ГУАМ загрозу своїм національним інтересам і засіб інституалізації експансії НАТО разом із США в Чорноморсько-Каспійському регіоні. До того ж реалізація планів країн ГУАМ, на російське переконання, зашкодить миротворчій ролі РФ на пострадянському просторі [12].
Слід зазначити, що позитивним моментом є консолідація зусиль країн ГУАМ, яка створила передумови реалізації власних національних інтересів, а також сприяла розвиткові рівноправних відносин з іншими країнами СНД. Генеральний секретар ООН дав високу оцінку об'єднанню як організації, спроможній зробити вагомий внесок у справу утвердження безпеки і стабільності в регіоні. "Переважна більшість сучасних викликів і погроз, - зазначив К. Аннан, - не має кордонів. Тому співробітництво стає не вибором, а необхідністю". К. Аннан підтвердив готовність ООН до подальшого поглиблення взаємодії з ГУАМ у дусі партнерства. У грудні 2003 р. Організація Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію про надання ГУАМ статусу спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН [13]. Тим самим на високому міжнародному рівні було визнано ГУАМ як міжнародну регіональну організацію, що здатна не тільки розв'язувати проблеми регіону, а й зробити свій внесок у справу боротьби з глобальними викликами.
Активізація співробітництва країн ГУАМ може сприяти розв'язанню проблем, пов'язаних з паливно-енергетичним й транспортним комплексом і суміжними виробництвами держав - учасниць (за маршрутом Баку- Супса-Одеса-Броди-Адамова Застава-Гданськ- Плоцьк). Значні резерви поглиблення економічної співпраці та розвитку інтеграційних процесів криються в певних секторах промислового виробництва, формуванні транспортних комунікацій, реалізації науково-технічного потенціалу, освоєнні рекреаційних ресурсів, активізації міжнародного туризму тощо. Існують певні перспективи щодо реалізації проектів ГУАМ в інституціо-нальних можливостях Організації чорноморського економічного співробітництва, в межах якої створено Фонд розвитку проектів, оскільки Україна, Грузія, Азербайджан і Молдова - члени ОЧЕС.
Водночас реалії сьогодення свідчать, що від співробітництва в межах ГУАМ Україна не має економічної віддачі. Учасники об'єднання - переважно слабкі економічні партнери. За даними Міждержавного економічного комітету СНД, у 2000 р. ВВП Азербайджану і Молдови перебував на рівні середини 1960-х років, Грузії - кінця 1960-х років, Узбекистану - кінця 1980-х років. Економіка цих держав, за винятком Узбекистану, цілком залежить від допомоги зовні. Жодна з країн не має впливу в міжнародних фінансових структурах. До того ж Україна не може розраховувати на інвестиції з країн ГУАМ. Товарообіг між ними становить близько 2% від їхнього зовнішньоторговельного обороту, тоді як Росія є основним торговим партнером цих країн. До 2002 р. економічні відносини з країнами ГУАМ Україна згортала стрімкіше, ніж з іншими країнами СНД. Якщо зменшення товарообігу з країнами СНД загалом становило 23%, то з країнами ГУАМ - 26%. Спад торговельного обороту України з країнами об'єднання ілюструють такі цифри: обсяг торгівлі України з Азербайджаном у 1996 р. становив 119,1 млн дол., в 1999 р. - 63,2 млн дол., а в 2000 р. - 64,6 млн дол. З Грузією у 1996 р. - 187,0 млн дол., у 1999 р. - 48,1 млн дол. і в 2000 р. - 48,1 млн дол. З Молдовою у 1996 р. - 310,4 млн дол., і відповідно 147,6 і 211,6 млн дол. З Узбекистаном - 239,5 млн дол. у 1996 р., 164,9 - у 1999 р. і 294,0 млн дол. у 2000 р. [14].
Держави ГУАМ є боржниками Російської Федерації: на 1 серпня 2000 р. офіційний державний борг України перед Росією становив 1,974 млрд дол., або 18,8% загального обсягу зовнішньої заборгованості України (близько 10 млрд дол. на 1 листопада 2000 р.). Зберігається грузинська заборгованість перед Росією за електроенергію - 46,4 млн дол. і природний газ - 83 млн дол. Тому, ймовірно, заяву про утворення зони вільної торгівлі сьогодні слід розглядати швидше як гіпотетичне явище, а ніж об'єктивне. Залишаються значні труднощі на шляху взаємодії держав ГУАМ, що полягають не тільки в економічній неспроможності партнерів, а й у геостратегічній перспективі. Вихід Узбекистану робить об'єднання суто європейським, а сумнівні вимоги Молдови (з приводу зміни вже запланованого маршруту трубопроводу Одеса - Броди, в чому відчувається і російський вплив) сіють сумніви щодо її подальшої участі в ГУАМ, що також не є корисним для об'єднання [15].
У просторі ГУАМ існують негативні тенденції, що гальмують його економічний розвиток. Майже кожна країна стикається з внутрішніми конфліктними ситуаціями (Абхазія, Нагірний Карабах, Придністров'я тощо). До ГУАМ увійшли країни, які мають проблеми з Росією у військовій сфері: в Україні базується Чорноморський флот РФ, у Молдові - залишки російської армії, у Грузії залишаються російські військові бази, Азербайджан стривожений посиленням військової присутності Росії у Вірменії тощо. Регіон перебуває в оточенні нових і колишніх ядерних держав. У цьому просторі спостерігається утворення своєрідного вакууму безпеки, для подолання якого потрібні спільні зусилля країн регіону за підтримки всіх зацікавлених держав і структур міжнародної безпеки.
Учасники об'єднання провідну роль відводять Україні і покладають на неї певні надії як на стабілізатора і гаранта стабільності в конфліктних регіонах СНД. Україні необхідно поліпшити своє політичне та економічне становище, сприяти інтеграції країн ГУАМ у світову спільноту, піднести власний регіональний вплив, розширити перспективні ринки збуту за рахунок створення багатовекторної системи співробітництва з країнами Чорноморсько-Каспійського регіону. Своєю участю в ГУАМ Україна отримала шанс скористатися з реальної геополітичної ситуації. Перспективи вбачають в активізації зусиль із врегулювання так званих "заморожених
Loading...

 
 

Цікаве