WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат

Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат

шанси України на реалізацію власного проекту Одеса-Броди. Нагадаємо, що Україна розпочала будівництво нафтопроводу і нафтового термінала, не підписавши рамкових міжнародних угод з країнами - власниками нафти. Ускладнила проблему позиція російської сторони: російська дипломатія розпочала масовану боротьбу за нейтралізацію геоекономічних планів ГУАМ, активізувавши (у1998-1999 рр.) південний вектор енергопроектів, в яких були зацікавлені провідні енергетичні компанії. За сприяння спеціалізованої установи ООН - ЮНІДО, Росія та Іран розпочали розробку проекту створення транспортного коридору Північ-Південь (Гельсінкі-Москва-Тегеран-Ер-Ріад) під скороченою назвою НОСТРАК, який можна трактувати як доповнення до європейського проекту ТРАСЕКА. Отже, перспективи ГУАМ виявилися залежними від спроможності Росії реалізувати свої альтернативні трубопровідні проекти "Голубий потік", "Ямал-Європа", "Північний маршрут", а також КТК-Тенгизьке нафтове родовище в Казахстані - Новоросійський порт.
Практика співпраці країн ГУАМ довела ефективність механізму багатосторонніх консультацій, що й становило основу організаційної структури об'єднання. Етапною подією у становленні нового регіонального об'єднання виявився червневий саміт 2001 року (м. Ялта), який визначив остаточну мету - об'єднання в міжнародну організацію [5]. За результатами саміту країни уклали Ялтинську хартію, Конвенцію учасниць ГУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань; обговорили можливість укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі, в межах якої - питання, пов'язані з розвитком, функціонуванням і гарантуванням безпеки інфраструктури транспортних комунікацій, що проходять через територію ГУАМ (зокрема ТРАСЕКА). Було домовлено про введення інституту головування в ГУАМ [6].
Перспективами ГУАМ зацікавились й інші країни - Словаччина, Болгарія, Румунія, які могли б взяти участь у його роботі як спостерігачі. Під час візиту в Словаччину влітку 2001 року глави України і Словаччини обговорили можливі шляхи транспортування енергоносіїв, серед яких - намір відродити Великий шовковий шлях з Азії в Європу через Словаччину, а вантажі і товари - з Європи в Азію і Китай.
Особливої ваги країнам ГУАМ надає США, вбачаючи в організації додаткову ланку гарантування стабільності і безпеки в регіоні, забезпечення надходження енергоносіїв, а також противагу російському тискові. Американський конгрес частково фінансує організацію: у зв'язку з десятиліттям СНД надав учасникам об'єднання "на боротьбу з тероризмом" 50 млн доларів. Після трагічних подій в США гарантування безпеки і охорони трубопроводів від Каспію до чорноморських портів Грузії стало ще актуальнішим. ГУАМ міг би відігравати роль форпосту у боротьбі з тероризмом на Великому шовковому шляху і транспортному коридорі ТРАСЕКА. На цю організацію можна б було покласти відповідальність за безпеку в регіоні на межі Заходу і Сходу, безпеку трубопроводів, що стосується інтересів усього світового співтовариства [7].
13 червня 2002 р. МЗС Узбекистану "з огляду на відсутність раціональності свого подальшого перебування" (як йдеться в офіційній заяві узбецького МЗС) заявив про вихід країни з об'єднання. Свою відмову від участі в ГУАМ Ташкент пояснив відсутністю прогресу в діяльності організації [8]. Позицію Ташкента щодо ГУУАМ можна пояснити значними геополітичними змінами в Євразійському регіоні, що виявилося зокрема в новій конфігурації відносин Росія - США, Росія - НАТО, а також Узбекистан - НАТО. На демарш узбецької сторони блискавично відреагувало російське зовнішньополітичне відомство, нагадавши Ташкенту про можливе повернення в Договір про колективну безпеку (ОДКБ). Водночас тільки у березні 2006 р. президент Узбекистану підписав відповідний указ про вихід країни з об'єднання. Партнери Узбекистану по ГУАМ виважено поставилися до рішення узбецької сторони: на їхнє переконання, виходити або набувати членства в міжнародній організації є суверенним правом кожної держави, водночас не виключили, що Узбекистан також зацікавлений у забезпеченні охорони транспортних коридорів.
Важливою віхою у поєднанні зусиль країн ГУАМ виявився ялтинський саміт (19-20 липня 2002 р.), представлений главами держав країн об'єднання. Нагадаємо, що підготовка до саміту розпочалася задовго до його проведення. 18 червня у Києві відбулася зустріч із послами країн ГУАМ, 1 липня - нарада міністрів закордонних справ країн членів ГУАМ у Баку, 2 липня засідання міністрів закордонних справ країн ГУАМ, 17-18 липня засідання в Ялті Комітету національних координаторів (КНК) ГУАМ, де було укладено Декларацію про спільні зусилля для забезпечення стабільності і безпеки в регіоні, Положення про Раду міністрів закордонних справ, Рішення про статус спостерігача діяльності ГУАМ і Заключне комюніке саміту. Розглядалися такі документи: Угода про створення зони вільної торгівлі, Тимчасове положення про Інформаційний офіс ГУАМ, Угода про співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю й іншими небезпечними видами злочинів, Протокол про співробітництво в галузі культури на 2002-2005 рр., Угода про створення Ділової ради ГУАМ.
20 липня 2003 р. на засіданні глав держав було обговорено перспективи розвитку і взаємодії ГУАМ, розглянуто і підписано низку документів. Усього на саміт було підготовлено дев'ять документів, серед яких Угода про створення зони вільної торгівлі, Декларація про загальні зусилля, спрямовані на забезпечення стабільності і безпеки в регіоні, Угода про співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю й іншими небезпечними видами злочинів. Ці документи можна вважати засадничими, чіткими і недвозначними відповідями організації на сучасні виклики і погрози, особливо в контексті подій 11 вересня 2001 р. За відсутності свого узбецького колеги четверо президентів підписали Положення про створення Ради міністрів закордонних справ організації, Декларацію про спільні зусилля для забезпечення стабільності і безпеки в регіоні, а також документ про статус спостерігача в ГУАМ і загальне комюніке за підсумками саміту ГУАМ [9].
Економічне співробітництво в межах організації повинна активізувати Угода про зону вільної торгівлі і рішення про створення Ділової ради ГУАМ. Правову базу об'єднання мають на меті зміцнити Положення про Раду міністрів закордонних справ, Рішення про статус спостерігача в ГУАМ, а також Тимчасове положення про Інформаційний офіс. Коментуючи підписання документа про створення зони вільної торгівлі, Президент України підкреслив, що Україна постійно пропонувала утворити зону вільної торгівлі для партнерів із СНД, але результатів не досягла.
Loading...

 
 

Цікаве