WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат

Українські проекти на пострадянському просторі - Реферат


Реферат на тему:
Українські проекти на пострадянському просторі
?
Українська держава зацікавлена у всебічному розвитку багатостороннього економічного співробітництва з регіональними і субрегіональними структурами.
Серед таких структур вирізняється ГУАМ, що поєднує держави із схожими політичними та економічними зовнішніми орієнтаціями - Україну, Грузію, Азербайджан, Молдову та донедавна Узбекистан. Зміцненню об'єднання сприяє географічне розташування країн, які є принципово важливими геополітичними центрами. Основний пріоритет зовнішньої політики групи держав, що утворили ГУАМ, полягає в поглибленні співробітництва з західними країнами. Намагання уникнути тиску з боку Росії настирливо підказує ГУАМ зміцнювати економічні і політичні відносини особливого партнерства й широкого співробітництва на регіональному рівні та у вирішенні міжнародних проблем [1]. Водночас на початку свого становлення ГУАМ потрапив у ситуацію протистояння активних геополітичних акторів [2].
Україна приділяє значну увагу діяльності ГУАМ, оскільки тут має власну сферу інтересів, пов'язану насамперед із транспортуванням енергоносіїв і розбудовою Транскавказького транспортного коридора; підтриманням безпеки, розширенням ринків збуту своєї продукції та диверсифікацією шляхів доставки товарів критичного імпорту. Україна як найбільш розвинений учасник організації може претендувати на роль регіонального лідера.
Ідея створення ГУАМ вперше прозвучала на міжнародній конференції, що відбулася під керівництвом ЄС за участі колишніх республік СРСР (1993 р., м. Брюссель). Учасники домовилися забезпечити виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридора із Західної Європи через Чорне море, Кавказ, Каспійське море в Центральну Азію. Ця програма була частиною масштабнішого проекту відродження Великого шовкового шляху і давала можливість ефективно використовувати сприятливі транспортні умови, географічне розташування держав. У 1996 р. була підписана тристороння азербайджансько-грузинсько-українська угода щодо створення Транскавказького транспортного коридору [3]. На саміті у м. Страсбурзі (Франція) 10 жовтня 1997 р. президенти Азербайджану, Грузії, Молдови і України підписали угоду про створення ГУАМ на засадах співпраці в політичній, військовій та економічній сферах. У спільному комюніке підкреслювалась необхідність розвитку чотиристороннього співробітництва для зміцнення стабільності і безпеки в Європі на основі принципів поваги суверенітету, територіальної цілісності, непорушності кордонів держав, демократії, верховенства закону і поваги прав людини [4].
Країни об'єдналися для розв'язання спільних проблем. Йдеться про участь у миротворчих процесах на території учасниць конфліктів, розв'язання проблеми збройного сепаратизму, взаємовідносини з НАТО, зокрема програма "Партнерство заради миру"; створення спільного батальйону з підрозділів збройних сил країн ГУАМ. Отже, ГУАМ набула рис міжнародної організації, яка відіграє інтегруючу роль у розвитку Чорноморсько-Каспійського регіону. 16 вересня 1998 р. керівники прикордонних служб підписали протокол про співробітництво у сфері охорони кордонів (зокрема щодо боротьби з тероризмом і незаконним обігом наркотиків), а у 1999 р. в Грузії провели спільні військові навчання із "захисту" нафтового трубопроводу Баку - Супса. Головний напрям співробітництва країни ГУАМ закріпили у спільній декларації в січні 1999 р. у Вашингтоні.
24 квітня 1999 р. під час ювілейного вашингтонського саміту держав - учасниць і держав - партнерів НАТО до ГУАМ приєднався Узбекистан. Цій події передувало укладення 19 лютого 1998 р. Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Узбекистаном, а також вихід останнього з Договору про колективну безпеку. За підсумками зустрічі було ухвалено Вашингтонську заяву, в якій визначено завдання в галузі безпеки (п. 3-6), необхідність розвитку транспортного коридора (п. 7), проведення регулярних консультацій (п. 8). Гальмівним фактором розвитку новоствореної структури стало те, що впродовж тривалого часу лідери держав-учасниць не могли визначитися із пріоритетністю основних завдань об'єднання: або економічне співробітництво (позиція Узбекистану і Молдови), або розвиток нафтотранспортного коридора (позиція України), або створення систем регіональної безпеки (позиція Грузії). Відсутність єдності між партнерами також не сприяла зміцненню об'єднання. Незважаючи на деклароване приєднання, Узбекистан зайняв вичікувальну позицію, пояснюючи свої сумніви неактивністю формування, а також своєю неготовністю до висунутих перед учасниками ГУАМ завдань.
Стамбульський саміт ОБСЄ (1999 р.) сприяв внесенню до міжнародних договорів де-факто зафіксованого рішення про виведення російських військ з територій країн ГУАМ, що можна було б трактувати як обнадійливий крок до зняття напруги в територіальних конфліктах. До того ж на саміті було прийнято рішення про реалізацію транскаспійського газопроводу і транспортування каспійської нафти за маршрутом Баку-Джейхан. У разі реалізації такого проекту дещо знижувалось значення європейської програми створення транспортних і енергетичних коридорів "Середня Азія - Кавказ - Європа", оскільки ця схема перетворювалась на нову трійку "Середня Азія - Туреччина - Європа". Внаслідок цього виникло певне охолодження між партнерами по ГУУАМ. Змістились акценти щодо нафтопроводів і визначення каспійських запасів нафти. Цих перешкод так і не вдалося подолати.
Восени 2000 року під час саміту тисячоліття ООН (м. Нью-Йорк) Україна ініціювала інституалізацію ГУАМ - перетворення її на регіональну міжнародну організацію з чітко визначеними цілями та функціями. Це рішення було закріплено в меморандумі і протоколі про розвиток вільної торгівлі в регіоні. Йшлося також про забезпечення вільного просування капіталів, товарів і людей, спільну участь в реалізації проектів ТРАСЕКА і транспортного коридора Європа-Кавказ-Азія. Безумовним пріоритетом активності ГУАМ визнано ефективне функціонування транспортного коридора Євро-па-Кавказ-Азія та розвиток його інфраструктури. Головне призначення ГУАМ на цьому етапі було у зміцненні субрегіональної та регіональної стабільності країн, а не у виконанні військово-союзницьких зобов'язань чи забезпеченні дотримання принципу колективної безпеки та оборони. Це трохи нейтралізувало протидію деяких держав регіону діяльності ГУАМ.
Труднощі щодо узгодження дій учасниць об'єднання виникли внаслідок реалізації південного маршруту транспортування каспійської нафти, який обходив українську територію. Підписання угоди про будівництво трубопроводу Баку-Джейхан зменшило не досить високі
Loading...

 
 

Цікаве