WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

регуляторами життя, гарантами його стабільності. Отже, існує безпосередній зв'язок між правовою державою, демократією та законами.
Досвід західноєвропейських країн єпотрібним і важливим, але ми маємо враховувати не лише загальнолюдські досягнення. Необхідно враховувати і власний досвід, недоліки і досягнення, своєрідність та особливості у всіх сферах життєдіяльності людини.
В наш час, коли будується незалежна самостійна Українська держава, досить важливою є проблема створення правової держави. Правова держава ґрунтується на мирному та справедливому співжитті людей. Важливим аспектом в такому співжитті людей є виховання правосвідомості. Людина не зможе жити серед інших людей без правосвідомості, адже не буде порядку і поваги до інших людей. Ще в стародавні часи підкреслювалась думка про те, щоб людина відносилась до інших людей так, як би вона хотіла, щоб інші до неї відносилися. Незнання законів веде до насильства, безпорядків, до незахищеності слабших перед сильнішими. Сама сутність, сама природа права полягає в тому, що воно твориться свідомими істотами і для свідомих істот, тобто мислячими суб'єктами і для мислячих суб'єктів. Усвідомлення людиною себе суб'єктом права - це і є правосвідомість. Права людини - це соціально-історичне явище, тобто по своїй суті вони є соціальні (природні чи позитивні). Вони створюють можливості людині, які необхідні їй для існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об'єктивно визначають їхній рівень розвитку (економічний, духовний, соціальний) і мають бути загальними та рівними для всіх людей.
Глибока криза в економічній, політичній та духовній сферах життя суспільства, пов'язана також із кризою правосвідомості. Законодавство України значно розширює можливості захисту прав людини, підносить рівень справедливості правового регулювання. Та вони здебільшого не діють через відсутність активного впливу правосвідомості. Правова система без правосвідомості також не діє. Правосвідомість - це барометр суспільного життя, який є одночасно і важливою силою, що визначає застосування законів на практиці, нехтування чи зловживання ними. Перед філософією постає велике і відповідальне завдання розкрити причини глибокої кризи в нашому житті та віднайти шляхи виходу із неї. Філософія права конкретизує ці завдання для вироблення такого права й правосвідомості, які б стали основою мирного та справедливого співжиття людей. В Україні із 1995 року затверджено програму правової освіти. Правова освіта - це необхідний елемент культури людини. Україна задекларувала себе правовою державою - вступ до Ради Європи, прийняття Конституції, створення Конституційного Суду. Відбуваються певні зрушення та існує ще правове свавілля, що продукується правосвідомістю на двох рівнях. По-перше, масова свідомість, яка ототожнюючи право і закон, зневажає його, бо бачить в ньому лише засіб покарання. По-друге, елітарна свідомість як чиновницько-бюрократична цінує в законі його владно-примусову суть. Неправовий закон (закон як свавільний припис) з'являється там, де немає розвинутого, сильного особистісного "я" в загальнодержавному плані. Влада у такій державі ціниться більше, ніж унікальність і своєрідність особи, а право не усвідомлюється як невід'ємний атрибут людського життя.
У філософії свідомість розкривається як вища форма людської психіки, як специфічна властивість високоорганізованої матерії, яка зводиться до відображення і духовного освоєння дійсності у формі суб'єктивних образів об'єктивного світу, в одержуванні, зберіганні та переробці інформації, у виробленні програми діяльності, в активному управлінні цією діяльністю. Характерними рисами свідомості є відображення, відношення, цілепокладання, управління. Відображення дійсності у свідомості відбувається з допомогою почуттів і абстрактного мислення. Досліджується суспільна свідомість у різних аспектах. В історичному - рівень розвитку свідомості через розкриття дійсності; у гносеологічному - співвідношення свідомості і буття; у психологічному - психічні процеси, що лежать в основі свідомості; у соціологічному - роль свідомості у житті та її специфічні форми. Форми суспільної свідомості - це різноманітні способи духовно-практичного освоєння дійсності. У філософській літературі виділяють такі форми суспільної свідомості: філософську, політичну, наукову, релігійну, моральну, правову, естетичну, економічну, екологічну. Свідомість - це сутність духовного буття людини. У стабільно функціонуючому суспільстві свідомість "вплетена у мову реального життя" і без неї просто немає суспільства.
Правосвідомість як форма суспільної свідомості виникає і функціонує як відображення суспільного буття, що пов'язане зі сферою права, правовими відносинами. Іншими словами, правосвідомість - це усвідомлення або діючого права, або існуючого і бажаного. Правосвідомість особистості відображає правову систему, законодавство. Це система понять, поглядів, уявлень та ідей, в якій усвідомлюється і оцінюється ставлення людей до дійсності, до самих себе з приводу чинного або бажаного права. Також це - сукупність соціально-психологічних явищ і процесів, що виражаються у почуттях, настроях, які зв'язані з реальним правом. Поняття "права" досить складне - це не тільки юридичний, а й філософський, етичний, соціологічний термін.
Українському народу необхідно здійснити очищення свідомості від тоталітарних стереотипів, повернути праву його гуманістичний зміст, сформувати у кожного громадянина потребу бути особистістю із почуттям власної гідності, правосвідомою, а не лише законослухняною. Необхідно подолати розуміння права як сукупності писаних державно-владних велінь. Такий позитивістський підхід до права належить замінити філософсько-правовим розумінням, що підкреслює його об'єктивний зміст. В онтологічному плані, право - форма суспільних відносин, що є сукупністю таких формальних властивостей і характеристик як рівність, справедливість, свобода.
В діючій Конституції України записано: "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава" . Побудова правої держави є складним і важким процесом, зважаючи на нинішні обставини. Тим більше, що вона має бути не самоціллю, а засобом забезпечення людяного життя для більшості українців. Нам потрібно мати державу із демократичною сутністю, народну, гуманну. Гуманістична правова держава реально забезпечує всебічний розвиток особистості та враховує інтереси і потреби всіх соціальних верств і груп населення. Головними компонентами правової держави є : верховенство правових законів і серед них - конституції як головного закону; формально юридичні гарантії свободи, самостійності та власності; чіткий поділ влади (законодавча, виконавча, судова). Отже, правовою є така держава, в якій панує право, де діяльність усіх її органів і посадових осіб здійснюється на основі та в межах визначених правом, де не тільки особа відповідальна за свої дії перед державою, а й держава несе відповідальність перед особою за результати своєї
Loading...

 
 

Цікаве