WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

людини.
Демократія ґрунтується на плюралізмі цивільного суспільства. Вільний доступ, обмін і одержання інформації утрудняє процесиперетворення владних політичних структур у самодостатній інститут. Вільна преса, говорячи словами Т. Пейна, є основою демократичного суспільства.
Розвите цивільне суспільство і правова держава формуються за умови орієнтації на соціальну справедливість, звільнену від крайностей егалітаризму. Суспільство повинне створювати гарантії для прояву і розвитку людського Духа, коли незабаром особистість є динамічним елементом історії, а суспільство - його статичним полем. Суспільний розвиток забезпечується інтелектуальними зусиллями критично мислячих індивідуальностей, тому суспільство прирікає себе на стагнацію і застій, заперечуючи індивідуальність.
Шлях до правової держави довгий і важкий, повний небезпек, оман і ілюзій. Багато держав сотні лет йшли до демократії, часом розплачуючись за це занадто дорогою соціальною ціною. Побудова правової держави повинне спиратися на ретельно продуману стратегію і тактику. Без обліку досвіду інших держав тут навряд чи обійтися, однак цей досвід повинний сполучатися з власними традиціями і реаліями.
Формування правової держави вимагає збалансованих зусиль. Не можна проводити правову реформу у відриві, скажемо, від політичної. Усі необхідно погоджувати і домагатися паралелізму. Значне випередження політичних перетворень при погіршенні економічного становища справедливо породжує протест мас, тому що навіщо демократія, якщо суспільство ледь забезпечує просте відтворення життя на рівні елементарних біологічних потреб. Правову державу не слід також розуміти як закінчену, зроблену формулу, як деяку статичну субстанцію, вона постійно розвивається, змінюється.
1.2. Поняття і ознаки соціально-правової держави
Соціальна правова держава - це політична організація суспільства, у якій право зв'язує і підпорядковує собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, яка ґрунтується на законах, що приймаються і підлягають змінам законним шляхом.
Крім звичайних ознак, які характерні для будь-якої держави, соціальна правова держава як найвища форма політичного буття, яку виробило людство, має ряд специфічних рис:
1) право панує в суспільстві, державна влада підлягає під контроль права;
2) наявність громадянського суспільства, яке функціонує у поєднанні і взаємодії з державною владою у рамках права;
3) громадяни мають невід'ємні права і свободи. Щодо громадян та їх об'єднань діє принцип: "дозволено все, крім забороненого законом";
4) закони суворо дотримуються державними органами, посадовими особами. По відношенню до владних державних органів та посадових осіб діє принцип: "дозволено тільки те, що прямо передбачено законом";
5) право як міра свободи набуває відпрацьованого у законах змісту: закон повинен відповідати праву, бути правовим законом;
6) закони приймаються і підлягають зміні тільки законним шляхом, тобто шляхом виявлення волі народу, проявом його суверенітету. Тому найважливіший заклад правової держави - народне представництво, організація законодавчої влади, вся повнота якої здійснюється представниками народу, обраними з його середовища;
7) недоступність підміни функцій законодавчого органу виконавчим або судовим; розосередженість влади між ними ("розподіл влади");
8) держава турбується про підняття рівня соціально-економічних прав громадян до рівня основних прав, про їх гарантії і захист; про соціальну безпеку особи шляхом гарантованого життєвого рівня літніх, хворих, безробітних, надає допомогу великим родинам, робить внески в охорону здоров'я, житлового будівництва і т. ін., тобто здійснює політику соціальних послуг і соціального забезпечення;
9) держава гарантує мінімальний рівень життя та його зростання, забезпечує рівність стартових можливостей (а не матеріальну рівність) за допомогою державної системи освіти, податкової політики, регулювання ринку праці та контролю умов праці і т. ін.;
10)держава виступає засобом соціального компромісу.
Таким чином, будучи обмеженою правом, соціальна держава виявляє активність у регулюванні соціально-економічних процесів, соціального аспекту основних прав громадян, їх соціальної захищеності відповідно до закону
Тлумачення термінів "соціальна держава" і "правова держава" ні Конституція, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не дає. Більше того, на відміну від "правової держави" поняття "соціальна держава" радянською юридичною наукою не розглядалось взагалі, тому, звичайно, незрозуміло, як співвідносяться ці категорії та як потрібно розглядати їх - разом, чи окремо.
Проблема визначення змісту поняття "соціальна держава" почала отримувати певне відображення лише в сучасній науковій літературі. Проте необхідно зазначити, що досі не досягнуто консенсусу щодо визначення цього феномену. В дослідженнях з політології, економічної теорії, юридичній літературі соціальна держава трактується неоднаково. Її розглядають як принцип конституційного і державного ладу і як тип організації державного і громадянського життя , і як державу, що виконує соціальну функцію .
Значний інтерес має думка Б. Кистяковського, який вважає, що соціальна держава повинна розглядатися як якісна характеристика, як матеріальний зміст правової держави. Однак, на нашу думку, співвідношенням між цими поняттями можна визначити й інакше. Правова держава може розглядатись як важлива ознака та умова функціонування соціальної держави. Очевидно, що тільки в державі, в якій "організація і діяльність державної влади в її взаємовідносинах з індивідами і їх об'єднаннями заснована на праві й йому відповідає" можливо реально накреслювати цілі та вирішувати завдання, що стоять перед соціальною державою.
У зв'язку з цим цікавою є точка зору А. Малька, який вважає соціальну державу однією із сторін держави правової, званою ним соціальною стороною. Суть соціальної сторони правової держави, як вважає цей автор, полягає в найповнішому забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, у створення для особи режиму правового стимулювання. Соціальну сторону, вказує Малько, необхідно розглядати тільки в контексті другої формально-юридичної сторони правової держави, яка передбачає найбільш послідовне зміцнення за допомогою права державної влади, формування для державних структур режиму обмеження.
У світовій правовій думці вже давно й міцно закріпився термін, що вперше з'явився в Конституції ФРН, - "соціальна правова держава" (Sorialer Rechtsstaat), таким чином законодавець об'єднав ці два політико-правових явища в одне.
Формулу "соціальної, правової держави" в дусі ФРН прийняли не всі сучасні Конституції. Так, у Конституції Франції, Македонії та Хорватії термін "соціальна держава" вживається без будь-яких посилань на правову державу.
На наш погляд, незважаючи на тісний діалектичний взаємозв'язок цих двох понять, юридична наука повинна розглядати
Loading...

 
 

Цікаве