WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

К.Устименко Конституційний Суд визнав невідповідність законодавства України резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи стосовно ситуації з психічними захворюваннями.
У справі за зверненням жителів м. Жовті Води Конституційним Судом України було застосовано положення про судовий захист осіб, що містяться у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права та Конвенції прозахист прав і основних свобод людини.
У 1999 р. у рішенні у справі фінансування судів Конституційний Суд України послався на ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 1985 р., Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи 1994 р. та Віденську декларацію і програму дій 1993 р. про забезпечення судів відповідними коштами для збереження їх незалежності.
Виходячи з того, що реалізація положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. є важливою гарантією захисту прав людини в Україні, Уповноважений вважає за доцільне привернути увагу Верховного Суду України до необхідності застосування норм Конвенції у судовій практиці.
Контрольні механізми, запроваджені Конвенцією про захист прав і основних свобод людини 1950 р., є унікальними. Тому обов'язком держави є забезпечення заходів, спрямованих на детальне ознайомлення з її положеннями як юристів-практиків, так і всіх громадян України. Складовою частиною формування правових знань та правової культури в цілому має стати також регулярне інформування громадян про розгляд справ Європейським судом з прав людини за скаргами з України та надання особам у відповідних випадках спеціальних юридичних послуг. Як свідчить практика, громадяни України, які надсилають скарги до Європейського суду, мають лише загальне уявлення про вимоги, що ставляться до цих звернень. Саме їх недотримання здебільшого є причиною відмови Європейським судом у визнанні прийнятними таких скарг.
Зрушенню цього питання з місця має сприяти поширення інформації про Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 р. та інші міжнародні договори в галузі прав людини .
3.2. Система міжнародного контролю
Основні міжнародні договори про права людини:
1. Загальна декларація прав людини (1948 рік).
2. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1965 рік).
3. Міжнародний пакт про громадянські й політичні права (1966 рік).
4. Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права (1966 рік.
5. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації відносно жінок (1979 рік).
6. Конвенція проти катувань і інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження й покарання (1984 рік).
7. Конвенція про права дитини (1989 рік).
8. Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їхніх родин (1190 рік).
створюють для держав-учасників юридичні зобов'язання заохочувати й захищати права людини на національному рівні. Якщо яка-небудь країна приймає один із цих договорів шляхом ратифікації, приєднання або правонаступництва, вона бере на себе юридичне зобов'язання здійснювати права, викладені в цьому договорі. Однак це лише перший крок, оскільки визнання прав на папері недостатньо для гарантії того, що вони будуть здійснюватися на практиці. Коли був прийнятий перший договір, було визнано, що державам-учасникам буде потрібно заохочення й допомога в питаннях виконання ними своїх міжнародних зобов'язань шляхом вживання необхідних заходів для забезпечення здійснення передбачених договором прав кожною людиною, що перебуває в цій державі. Тому відповідно до кожного договору створюється міжнародний комітет незалежних експертів для спостереження за здійсненням його положень із використанням різних методів.
Спостереження за здійсненням семи основних договорів в області прав людини покладено на сім органів спостереження дотримання прав людини.
1. Комітет з ліквідації расової дискримінації (КЛРД), перший створений договірний орган, здійснює спостереження за виконанням Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації з 1969 року.
2. Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (КЕСКП) був створений в 1987 році для здійснення мандата спостереження, дорученого Економічній і Соціальній Раді (ЕКОСОР) відповідно до Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.
3. Комітет із прав людини (КПЛ), був створений в 1976 році для спостереження за здійсненням Міжнародного пакту про громадянські й політичні права.
4. Комітет з ліквідації дискримінації відносно жінок (КЛДЖ) здійснює спостереження за виконанням державами-учасниками Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації відносно жінок з 1982 року.
5. Комітет проти катувань (КПК), створений в 1987 році, здійснює спостереження за виконанням Конвенції проти катувань і інші жорстокі, нелюдські або принижуючі гідність види поводження й покарання.
6. Комітет із прав дитини (КПД) з 1990 року здійснює спостереження за виконанням державами-учасниками Конвенції про права дитини, а також двох факультативних протоколів, що стосуються дітей-солдатів і експлуатації дітей.
7. Комітет із трудящих-мігрантах (КТМ), який провів свою першу сесію в березні 2004 року, буде здійснювати спостереження за виконанням Міжнародної конвенції про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їхніх родин.
Кожний комітет складається з незалежних експертів (від 10 до 23 осіб), що володіють визнаною компетентністю в області прав людини, які призначаються або обираються державами-учасниками на чотирирічний строк із правом переобрання. КЛДЖ проводить свої наради в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку; інші договірні органи звичайно проводять свої наради у Відділенні Організації Об'єднаних Націй у Женеві, хоча Комітет із прав людини звичайно проводить свою березневу сесію в Нью-Йорку. Всі договірні органи обслуговуються Сектором з договорів і роботі Комісії УВКПЛ у Женеві, за винятком КЛДЖ, що обслуговується Відділом з поліпшення становища жінок (ВПЖ) у Нью-Йорку.
Договірні органи виконують ряд функцій із спостереження за тим, як здійснюється дотримання договорів державами-учасниками. Всі договірні органи вповноважені одержувати й розглядати доповіді, які представляють регулярно держави-учасники, з докладним викладом виконання договірних положень у відповідних країнах. Вони випускають керівні принципи для надання державам допомоги в підготовці їхніх доповідей, розробляють зауваження загального порядку, у яких тлумачаться положення договорів, і організують обговорення по темах, пов'язаних з договорами. Деякі, хоча й не всі, договірні органи здійснюють також ряд додаткових функцій, спрямованих на забезпечення більш ефективного здійснення договорів державами-учасниками. Деякі договірні органи можуть розглядати скарги або повідомлення окремих осіб із твердженнями про порушення їхніх прав якою-небудь державою-учасником, якщо відповідна держава погодилася на цю процедуру.
Loading...

 
 

Цікаве