WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

Cоціально-правова держава як головна передумови ефективної реалізації прав людини - Дипломна робота

порушень і доповісти комітетові. У разі відмови держави співробітничати з комітетом, останній може оприлюднити факти порушень і обов'язково доповідає Комітету міністрів Ради Європи про наслідки своєї роботи. Таким чином, сьогодні Україна взяла на себе зобов'язання брати участь у міжнародних засобах імплементації універсальних і європейськихконвенцій у галузі прав людини.
Випадки невиконання міжнародних стандартів прав людини завдяки цій системі міжнародного контролю стають широко відомі в світі і зумовлюють негативні наслідки для держави-порушниці. Рішення Європейського cуду з прав людини у разі встановлення порушень прав людини мають наслідком відшкодування матеріальної і моральної шкоди державою-порушницею.
Відповідно до Статуту ООН і Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. Україна має сумлінно виконувати чинні договори, учасницею яких вона є, а також дотримуватися всіх загальновизнаних норм міжнародного права в сфері прав і свобод людини. Зокрема, згідно з Міжнародними пактами про права людини 1966 р. Україна взяла на себе зобов'язання привести своє законодавство у відповідність до міжнародних стандартів, закріплених у цих пактах. Аналогічне зобов'язання взяла Україна згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. Отже, Україна з часу проголошення незалежності стала складовою частиною міжнародної системи захисту прав людини, взяла на себе відповідні міжнародні зобов'язання, зокрема в рамках європейської системи захисту прав людини, яка є найбільш розвинутою і найефективнішою у світі .
Згідно зі ст.1, 3 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" з метою захисту прав кожного на території України і в межах її юрисдикції Уповноважений здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, проголошених у Конституції, законах та міжнародних договорах України, а також сприяє приведенню національного законодавства про права і свободи людини у відповідність до міжнародних стандартів у цій галузі.
У зв'язку з цим важливого значення в сучасних умовах набуває діяльність Уповноваженого щодо приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних зобов'язань України. Саме виконання цього завдання є принциповою передумовою всього комплексу заходів щодо дотримання прав і свобод людини в нашій країні.
Вирішенню зазначеної проблеми має сприяти також належна підготовка періодичних доповідей України з прав людини щодо виконання нею ряду найважливіших міжнародних конвенцій, учасницею яких вона є, та відповідне реагування державних органів на зауваження та пропозиції контрольних міжнародних органів, що розглядають ці доповіді. Розгляд таких доповідей у міжнародних органах, створених відповідно до конвенцій з прав людини, дає можливість об'єктивно оцінювати виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань, аналізувати щодо узгодженості національного законодавства і сприяти тим самим приведенню його у відповідність до міжнародних стандартів. Тому важливо, щоб Уповноважений з прав людини брала безпосередню участь у підготовці таких доповідей.
У процесі практичної діяльності Уповноваженого щодо контролю за дотриманням прав і свобод людини в Україні в ряді сфер виявляється невідповідність норм українського законодавства міжнародним стандартам прав людини. У кожному такому конкретному випадку готуються узагальнені висновки у формі подань, які включаються до щорічної або спеціальної доповіді Уповноваженого з прав людини. Вони мають стати рекомендаціями для органів державної влади.
Поряд із цим важливим завданням Уповноваженого є контроль за забезпеченням безпосередньої реалізації міжнародних зобов'язань України шляхом дотримання законодавства України в сфері захисту прав і свобод людини. Особливе місце тут належить правам і свободам людини, закріпленим у Конституції України, якою передбачено дійовий механізм їх забезпечення відповідно до міжнародних зобов'язань України. В ст. 9 Конституції встановлено конституційний принцип, згідно з яким чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Саме здійснення на практиці цього принципу означає реальну інкорпорацію норм міжнародного права в національне законодавство України.
Водночас в Основному Законі не закріплено правової норми стосовно загальновизнаних принципів і норм міжнародного права в галузі прав людини, які регулюються міжнародним звичаєвим правом. Проте, на думку Уповноваженого, попри відсутність у Конституції України зазначених міжнародних правових норм, вони є також обов'язковими для нашої держави, як і договірні норми. Тим більше, що у ст.18 Конституції України передбачено, що "зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права". В Законі України "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 р. міститься норма про пріоритет загальнолюдських цінностей, загальновизнаних принципів міжнародного права в Україні. Крім того, в Постанові Верховної Ради України "Про Основні напрями зовнішньої політики України" від 2 липня 1993 р. передбачено, що зазначені напрями виходять із визнання пріоритету загальновизнаних норм міжнародного права. На думку Уповноваженого, для належного виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань доцільно було б розширити згаданий конституційний принцип й на загальновизнані норми міжнародного права і внести відповідні зміни до ст.9 Конституції України. Практично всі сучасні конституції європейських країн виходять із того, що поряд з договірними нормами частиною їх внутрішнього права є загальновизнані принципи і норми міжнародного права як універсальні норми міжнародного права, які є обов'язковими для всіх без винятку держав.
Складовою частиною розв'язання цієї важливої проблеми є діяльність Уповноваженого щодо поширення інформації в українському суспільстві стосовно існуючих міжнародних стандартів з прав людини та взяття Україною зобов'язань щодо їх виконання. На думку Уповноваженого, обізнаність населення України з основоположними міжнародними актами з прав людини є важливою передумовою для сприйняття та поглиблення його правосвідомості щодо обов'язків держави по їх дотриманню.
Слід наголосити, що зволікання з неприведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів і насамперед європейських, може призвести до застосування міжнародними контрольними органами, в тому числі Радою Європи санкцій проти України. Симптоматичним є рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи про можливе припинення повноважень України, прийняте у 1999 р., у зв'язку з неналежним виконанням нею взятих при вступі до цієї важливої європейської інституції зобов'язань щодо приведення її законодавства у
Loading...

 
 

Цікаве