WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зближення європейського права із законодавством України. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу - Реферат

Зближення європейського права із законодавством України. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу - Реферат


Реферат на тему:
Зближення європейського права із законодавством України. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу
?
Процес гармонізації та зближення правових систем, які існують у європейському просторі, на нашу думку, потребуватиме цілеспрямованої та скоординованої діяльності різних держав і міжнародних організацій. Необхідно створити такі юридичні норми, які здатні забезпечити однакове регулювання наявних у європейських державах суспільних відносин. При цьому варто зауважити, що така робота сприятиме розвитку міжнародного співробітництва, попередженню виникнення різного роду юридичних колізій. Звичайно, правова уніфікація не обов'язково повинна мати універсальний характер. Вона може розмежовуватись як за цілями, так і за масштабами. За деякими напрямками суспільних відносин уніфікація може мати глобальний характер, а за іншими - охоплювати держави регіону або діяти в рамках певних міждержавних об'єднань.
Розглядаючи проблему створення єдиного європейського правового поля, слід враховувати той факт, що у світі є кілька національних правових систем.
Як відомо, найстарішою та найпоширенішою правовою системою є континентальна, яка властива і європейським країнам. Для неї характерні нормативна упорядкованість, структурованість джерел, усталені демократичні правові принципи, а також наявність чіткої юридичної техніки.
Головними носіями зазначеної системи є Німеччина, Франція та ряд інших європейських держав. Вона тією чи іншою мірою існує у багатьох країнах. В її центрі перебуває людина із системою її суб'єктивних прав та інтересів, на базі яких формуються суспільні та державні інтереси.
У цілому, як ми знаємо, континентальна система складається з публічного і приватного права, які органічно пов'язані та постійно взаємодіють. Приватне право регулює соціально-економічні відносини, спрямовані на реалізацію прав та обов'язків людини й громадянина, встановлює статус фізичних та юридичних осіб, забезпечує їх рівність у відносинах одна з одною тощо. Публічне право - це система норм і принципів, у яких відображаються державні, суспільні потреби, відносини та інтереси, без забезпечення яких неможливо задовольнити особисті інтереси, а також загальнозначущі інтереси суспільства у цілому.
До особливостей континентальної правової системи належить її галузева класифікація. Як правило, система права ділиться на галузі, серед яких базовими є конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне право, а також цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне. У межах цієї правової системи велике значення надається питанням систематизації законодавства. Адже джерела континентального права мають стійку ієрархію, легко кодифікуються. Найбільшу ж юридичну силу, звичайно, має конституція.
До числа інших найвагоміших міжнародних правових утворень, що, як відомо, ефективно функціонують, слід віднести систему загального права, яке поширює свою дію на всі держави та міжнародні організації. Це ядро міжнародно-правової системи. Зауважимо, що, на відміну від континентального права, згадана система розвивалася не лише вченими-юристами, а й юристами-практиками. Загальне право створюється і змінюється зусиллями всіх суб'єктів, міжнародним співтовариством у цілому. Воно спирається на презумпцію універсальності дії його норм, оскільки є правом міжнародного співтовариства. Тому будь-яка держава зобов'язана його поважати.
У даний час з урахуванням системи норм й принципів загального права функціонує багато національних законодавств (Великої Британії, США, Канади, Індії, Австралії, ряду африканських держав тощо). Проте в кожній з цих держав є багато специфічного, що віддзеркалює особливості розвитку, географічного положення тієї чи іншої країни, впливу на неї регіональних міжнародних структур тощо.
Нині спостерігається чітка тенденція до зближення окремих елементів вищеназваних правових систем за збереження і навіть деякого посилення їх специфіки.
Якщо вести мову про Європу, частиною якої є і Україна, то слід зазначити, що в останні роки переважна більшість європейських держав, керуючись спільними та національними інтересами, спрямовують зусилля на побудову правової системи, яка регулюватиме функціонування принципово нового міждержавного формування - об'єднаної Європи. Ця правова система, що дістала назву "Європейське право", складається з численних конвенцій, угод, хартій, кодексів та протоколів до них, розроблених під егідою таких міжнародних регіональних організацій, як Рада Європи, Організація з питань безпеки та співробітництва у Європі, Європейський Союз тощо.
Особливістю Європейського права є те, що воно виникло та активно розвивається на основі як континентального, так і загального права. Наприклад, питаннями забезпечення прав і свобод людини, якими в рамках Ради Європи відає Європейський суд з прав людини, котрий у своїй діяльності поєднує елементи як континентального, так і загального права. Зокрема, він досить активно використовує у своїй практиці правило прецеденту. Судові рішення обґрунтовуються ним виходячи не тільки з норм певних конвенцій, а й з принципів справедливості, природного права, моральних критеріїв, суспільної необхідності тощо. Держави - члени Ради Європи, зокрема Україна, зобов'язані визнавати обов'язковість юрисдикції цього суду.
Нині наша держава, інтегруючись до європейських структур, набула повноправного членства, про що вже йшлося, у ряді міжнародних організацій Європи, поступово реалізує свій намір вступити до Європейського Союзу. Як відомо, головними передумовами вступу України до більшості з організацій та перебування в них є визнання нею принципу верховенства права, забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина. Особливе значення надається питанням приведення національного законодавства нашої держави у відповідність до європейських норм та стандартів. І роботи тут надзвичайно багато. Адже, за даними ряду експертів, для входження у правове поле Європи Україні потрібно прийняти нові або внести відповідні зміни до законів та інших нормативно-правових актів, число яких становить майже 4 тис. Фактично мова йде про створення цілком нового законодавства, причому в багатьох випадках заснованого на міжнародних принципах і стандартах, які раніше у практиці нашої держави не використовувалися. Здійснення таких перетворень можливе лише за умови активного зближення законодавства України з правом Європейського Союзу, Ради
Loading...

 
 

Цікаве