WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Україна як суб’єкт міжнародного економічного співробітництва - Реферат

Україна як суб’єкт міжнародного економічного співробітництва - Реферат


Неабияке значення має співробітництво України з Міжнародним валютним фондом (МВФ), діяльність якого відбувається на умовах проведення Урядом України узгодженої політики в галузях, що кредитуються цією фінансовою структурою. Зокрема, в 1998 р. розпочалася реалізація трирічної програми (2,5 млрд дол. США)
розширеного фінансування, спрямованого на захист економіки України у зв'язку зі світовою фінансовою кризою. Проте внаслідок невиконання українською стороною деяких умов МВФ кредитних надходжень в Україну протягом 2000 р. не було. Але вже з початку 2001 р. співробітництво України з МВФ у рамках вищезгаданої програми поновлено.
Розширюється співробітництво нашої країни з Європейським банком реконструкції та розвитку. До основних цілей зазначеного банку в Україні належать фінансування малого та середнього бізнесу, сільськогосподарського та енергетичного секторів економіки, зокрема стосовно енергозбереження, модернізації телефонних мереж тощо. Нещодавно підписана Угода про надання нашій державі кредиту на реконструкцію автостради Чоп - Київ. До складу вказаної магістралі входять два міжнародні транспортні коридори, а саме Київ - Львів - Краковець - Берлін та Львів - Чоп - Трієст. Як вважається, надання вищезгаданого кредиту є однією з форм сприяння міжрегіональному торговельному співробітництву, спрямованому на розвиток торговельнихзв'язків України з Польщею, Угорщиною та Словаччиною. Продовжується співробітництво з ЄБРР і в таких важливих для нашої держави напрямках, як фінансування енергетики та розвитку телекомунікації.
Одночасно з вирішенням проблем європейської інтеграції Україна вживає заходів щодо відновлення і зміцнення багатосторонніх відносин з країнами СНД. Очевидно, головні напрямки такого співробітництва мають сприяти збереженню та розширенню традиційного для нашої держави ринку збуту товарів вітчизняного виробництва, відновленню промислової кооперації, що відповідає національним інтересам, вирішенню питань надійного забезпечення української економіки паливно-енергетичними та сировинними ресурсами. З урахуванням цього, діяльність України в рамках СНД спрямовується на розвиток і поглиблення взаємодії країн, що входять до складу цієї організації, створення умов і механізмів їх взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва. Зокрема, за ініціативою нашої держави здійснено комплекс заходів щодо прийняття Єдиного митного тарифу для країн Співдружності, який відповідає міжнародним стандартам. Україна також послідовно відстоює ідею створення на території пострадянських республік зони вільної торгівлі. У рамках Міждержавного форуму країн СНД вона очолила робочу групу з підготовки концептуальних основ формування такої зони. Як вважається, введення в дію Угоди про створення зони вільної торгівлі 1994 р. та Протоколу змін і доповнень до неї 1999 р., а також формування необхідної договірної бази зовнішньоекономічних відносин створять умови для підвищення експортного потенціалу всіх країн СНД, а також сприятимуть закріпленню українських підприємств на їх ринках.
Водночас створення в Україні ряду вільних економічних зон (нині їх 19) допоможе суб'єктам підприємницької та інвестиційної діяльності держав СНД, адже в цих зонах для них формуються пільгові умови.
За оцінками деяких експертів, помітну роль в активізації міждержавних виробничо-торговельних зв'язків можуть відіграти створені в рамках Співдружності фінансово-промислові групи та транснаціональні корпорації, що діятимуть у галузях, котрі мають інтерес як для України, так і для більшості держав СНД (літако-, ракето- та кораблебудування, сільськогосподарське машинобудування, нафто- та газовидобування, переробний комплекс, транспорт, засоби комунікацій тощо). Процес створення згаданих структур доцільно спростити, як і вдосконалити правові засади щодо їх діяльності.
Заслуговує на увагу діяльність України в рамках неформального об'єднання ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова), покликаного вирішити передусім проблему енергозабезпечення Європи та України.
Значні перспективи має розширення участі нашої держави в організації Балто-Чорноморського співробітництва.
Ураховуючи, що розвиток відносин між Україною та окремими міжнародними економічними організаціями з ряду об'єктивних причин певною мірою гальмується, на даному етапі ефективним для нашої країни виявилося налагодження довгострокових науково-технічних та торговельно-економічних зв'язків з різними державами на основі двосторонніх угод. З метою підвищення ефективності такої співпраці передбачаються конкретні нормативні економічні механізми, розроблені у нещодавно прийнятій нашою державою програмі "Україна-2010".
Особлива увага приділяється розвитку та поглибленню відносин України з Росією, яка традиційно була і залишається нашим найбільшим торговельно-економічним партнером. Нині між нашими державами діє близько 100 міждержавних, міжурядових та міжвідомчих угод економічного характеру. В рамках спільної російсько-української Програми довгострокового економічного співробітництва до 2007 р. (підписана у 1998 р.) розпочалася реалізація проектів промислової та науково-технічної кооперації стосовно вирішення проблем, що становлять взаємний інтерес. У них значне місце відводиться і питанню активізації торговельно-економічних відносин України та Росії.
Так, у рамках двостороннього співробітництва передбачаються створення та розширення перспективних виробництв, випуск конкурентоспроможної авіаційної й сільськогосподарської техніки, високотехнологічного обладнання тощо. Зокрема, в Україні організовано складання автомобілів марок ВАЗ і ГАЗ, виробниками яких є російські заводи. Розпочало діяльність спільне підприємство "Газтранзит", метою якого є розвиток нових газотранспортних магістралей, продовжується робота з модернізації міжконтинентальної балістичної ракети СС-18, створення військово-транспортного літака Ан-70, поглиблюється співпраця в рамках таких значних міжнародних проектів, як "Sea Launch", створення міжнародної космічної станції, організація пусків ракет з модернізованого ракетоносія "Циклон-4" тощо.
До перспективних напрямків двосторонніх відносин з Росією належить також розвиток міжрегіонального співробітництва. Досить нагадати, що вже підписано понад 250 угод про співробітництво на рівні регіонів,
Loading...

 
 

Цікаве