WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер.
Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Вона укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена через обмін листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або через обмін позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна зі сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, котрий містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, яке робить згадане застереження частиною угоди.
Суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен (коли будь-яка зі сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору) припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі пред'явлення позову арбітражний розгляд, однак, може бути розпочато або продовжено й арбітражне рішення може бути винесено, доки сперечання про підсудність чекають розв'язання у суді.
У третьому розділі "Склад третейського суду" (статті 10, 11) регулюють питання, пов'язані з кількістю та призначенням арбітрів, підставами для їх відбору та ін. Так, сторони можуть на власний розсуд визначити кількість арбітрів. Якщо вони цього не зроблять, то призначаються три арбітри.
Жодна особа не може бути позбавлена права виступати арбітром через її громадянство, якщо сторони не домовилися про інше. Сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів. У разі відсутності такої угоди при арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра, і двоє призначених у такий спосіб арбітрів призначають третього арбітра. Якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання прохання про це від другої сторони або якщо двоє арбітрів протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього арбітра, на прохання будь-якої сторони, арбітр призначається президентом Торгово-промислової палати України. А при арбітражі з одним арбітром, якщо сторони не домовляться про вибір арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається також президентом Торгово-промислової палати України.
Якщо під час процедури призначення, узгодженої сторонами, одна зі сторін не дотримується такої процедури або сторони чи два арбітри не можуть досягти згоди згідно з такою процедурою, або третя особа, включаючи установу, не виконує яку-небудь функцію, покладену на неї згідно з такою процедурою, то будь-яка сторона може просити президента Торгово-промислової палати України вжити необхідних заходів, якщо тільки угода про процедуру призначення не передбачає інших способів забезпечення призначення.
У разі звернення до будь-якої особи у зв'язку з її можливим призначенням як арбітра ця особа мусить повідомити про будь-які обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо її неупередженості або незалежності. Арбітр з моменту його призначення і протягом усього арбітражного розгляду повинен без зволікання повідомити сторони про такі обставини, якщо він не повідомив їх про ці обставини раніше.
Відвід арбітру заявляється тільки в тому разі, якщо існують обставини, що викликають обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості або незалежності, або якщо він не має кваліфікації, обумовленої угодою сторін. Сторона може заявити відвід арбітру, якого вона призначила або у призначенні якого брала участь, лише з причин, які стали їй відомі після його призначення.
У статтях 13-15 цього розділу регулюються питання щодо процедури відводу арбітра, припинення його повноважень та призначення нового арбітра.
Четвертий розділ має назву "Компетенція третейського суду" статті 16-17). У ст. 16 цього розділу зазначається, що третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не означає з огляду на закон недійсності арбітражного застереження.
Заява про відсутність у третейському суді компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у його призначенні не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції, має бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Третейський суд може у будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою.
Третейський суд може винести постанову щодо заяви або питання попереднього характеру або в рішенні стосовно суті спору.
Розділ п'ятий "Арбітражне провадження" (статті 18-23) містить норми, що стосуються однакового ставлення до сторін, визначення правил процедури, місця арбітражу, мови провадження та інших питань. Так, до сторін має бути однакове ставлення і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладення своєї позиції.
Сторони можуть на свій розсуд домовитися про процедуру розгляду справи третейським судом. У разі відсутності такої згоди останній може з дотриманням положень Закону вести арбітражний розгляд у такий спосіб, який він вважає належним. Повноваження, надані третейському суду, включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності й значущості будь-якого доказу.
Сторони можуть на свій розсуд домовитися про місце арбітражу. У разі відсутності такої угоди останній може з дотриманням положень Закону вести арбітражний розгляд так, як він вважає належним. Повноваження, надані третейському суду, включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу.
Сторони можуть на свій розсуд домовитисяпро місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Що стосується мови, то сторони можуть на свій розсуд домовитися про мову чи мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді. У разі відсутності такої домовленості третейський суд визначає мову або мови, які повинні використовуватися під час розгляду. Така домовленість або визначення, якщо в них не обумовлено інше, стосуються будь-якої письмової заяви сторони, будь-якого слухання справи та будь-якого арбітражного рішення, постанови чи іншого повідомлення третейського суду. Третейський суд може дати розпорядження про те, щоб будь-які заяви і документальні докази супроводжувалися перекладом на мову або мови, про які домовилися сторони або які визначені третейським судом.
Розділ шостий "Винесення арбітражного рішення та припинення розгляду" (ст. 28-33) регламентує питання, пов'язані з винесенням арбітражного рішення та припиненням арбітражного розгляду. Так, третейський суд вирішує спір згідно з такими нормами права, які сторона обрала як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положення права або
Loading...

 
 

Цікаве