WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок укладання Україною міжнародних економічних договорів України - Реферат

Порядок укладання Україною міжнародних економічних договорів України - Реферат


Реферат на тему:
Порядок укладання Україною міжнародних економічних договорів України
?
Участь України у міжнародних відносинах взагалі і відносинах економічного характеру зокрема обумовила необхідність правового врегулювання порядку укладання, виконання і денонсації міжнародних договорів, де вона виступає одним із суб'єктів міжнародного права. У зв'яз-ку з цим Верховна Рада України 22 грудня 1993 р. прийняла Закон України "Про міжнародні договори України". За роки незалежності Україна як суб'єкт міжнародних відносин, напрацювала відповідний досвід стосовно використання міжнародних договорів у практиці міжнародного співробітництва. Це вимагало перегляду змісту зазначеного вище закону від 22 грудня 1993 р. і внесення до нього відповідних змін. Тому 26 грудня 2002 р. була прийнята Верховною Радою України нова редакція Закону України "Про міжнародні договори України". У цьому законі вміщено чимало нових положень, спрямованих на вдосконалення використання міжнародних договорів за участі України.
Цей закон має універсальний характер. Його положення визначають загальний порядок укладання і виконання міжнародних договорів незалежно від їх характеру (політичний, економічний тощо) і застосовуються до всіх міжнародних договорів України. Отже, зазначений Закон є правовою основою укладення міжнародних економічних договорів.
Значення нової редакції цього Закону насамперед полягає в тому, що в ст. 2 його дано тлумачення досить суттєвих термінів, які використовуються у міжнародно-правовій договірній практиці. У ньому вони вживаються у такому значенні:
міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи кількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо);
укладання міжнародного договору України - дії щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підписання міжнародного договору та надання згоди на його обов'язковість для України;
повноваження - документ, яким одній або кільком особам у встановленому цим Законом порядку доручено представляти Україну з метою підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підписання міжнародного договору та, у випадках, передбачених міжнародним договором, надання згоди на його обов'язковість для України;
ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору;
заява - односторонній акт, яким сторони міжнародного договору висловлюють своє тлумачення або розуміння його повноважень і з якого для них не випливають міжнародно-правові наслідки;
застереження - одностороння письмова заява, зроблена при підписанні, ратифікації, затвердженні, прийнятті міжнародного договору або приєднанні до нього, якою висловлюється бажання виключити або змінити юридичну дію певних положень договору щодо їх застосування до України;
міжнародна організація - міжнародна міжурядова організація;
сторона - держава, інший суб'єкт міжнародного права, які погодились на обов'язковість для них договору і для яких договір є чинним;
депозитарій - держава, міжнародна організація або її головна виконавча посадова особа, якій здається на зберігання оригінал міжнародного договору і яка виконує стосовно цього договору функції, передбачені міжнародним правом;
припинення дії - втрата міжнародним договором своєї сили за умов, визначених самим міжнародним договором, або за вольовим рішенням сторін (денонсація, вихід з договору);
зупинення дії - перерва дії міжнародного договору протягом певного проміжку часу.
Закон також дає визначення міждержавних, міжурядових та міжвідомчих договорів. Згідно з його ст. 3 до міждержавних міжнародних договорів України належать:
а) політичні, мирні, територіальні і такі, що стосуються державних кордонів, розмежування виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України;
б) що стосуються прав, свобод та обов'язків людини і громадянина;
в) про участь України в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;
г) про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав чи допуску підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України, умови їх тимчасового перебування, у тому числі терміни виведення, фінансово-економічні, екологічні та інші наслідки і компенсації;
д) про використання території та природних ресурсів України;
е) яким за згодою сторін надається міждержавний характер.
До міжурядових договорів України відносять міжнародні договори України з економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних та інших питань, віднесених до відання Кабінету Міністрів України.
Під відомчими розглядають міжнародні договори України з питань, віднесених до відання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Пропозиції щодо укладання міждержавних та міжурядових договорів подаються Президентові України або Кабінету Міністрів України. Пропозиції щодо укладання міжнародних договорів України подаються Міністерством закордонних справ України. Інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, а також Верховний суд України, Національний банк України, Генеральна прокуратура України подають пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України разом з Міністерством закордонних справ України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації подають пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України через Міністерство закордонних справ України, інший центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належать питання, які пропонуються для врегулювання міжнародним договором.
У пропозиціях обґрунтовується необхідність укладення міжнародного договору, визначаються можливі політичні, правові, соціально-економічні, фінансові, гуманітарні та інші наслідки його укладення, вказуються суб'єкти виконання міжнародного договору, пропонується склад делегації чи представник України для ведення переговорів, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності. До них додається проект міжнародного договору та у разі необхідності проект рекомендацій делегації чи представникові України. Уряд України розглядає внесені пропозиції і не пізніше як у десятиденний термін подає їх разом з відповідними висновками Президентові України, а щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, приймає рішення про укладення такого договору.
Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України можуть подаватися Автономною Республікою Крим в особі її вищих органів законодавчої і виконавчої влади. Що стосується пропозицій про укладення міжнароднихдоговорів України, які встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України, то вони подаються до Уряду України за погодженням з Міністерством юстиції України.
Важливе значення при укладанні міжнародних договорів, зокрема і міжнародних договорів економічного характеру, має питання про те, хто приймає рішення про проведення і підписання таких договорів, які і хто має повноваження стосовно цієї справи. Так, відповідно до ст. 5 Закону України "Про міжнародні договори України" рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України приймаються:
а) щодо міждержавних договорів - Президентом України;
б) щодо міжурядових договорів - Кабінетом Міністрів України;
в) щодо міжвідомчих договорів - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 6 Закону ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності або підписання міжнародного договору України здійснюються лише уповноваженими на те особами. Так, Президент України, Прем'єр-Міністр України і Міністр закордонних справ України мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень. Крім того, глава дипломатичного представництва
Loading...

 
 

Цікаве