WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародні товарні організації - Реферат

Міжнародні товарні організації - Реферат


Реферат на тему:
Міжнародні товарні організації
?
З метою раціонального забезпечення світових потреб на окремі види товарів, а також попередження або пом'якшення різних коливань цін були створені так звані міжнародні товарні організації.
Так, у 1933 р. заснована міжнародна організація з торгівлі пшеницею (зерном), у 1940 р. - бавовною, у 1962 р. - кавою,
у 1977 р. - цукром, у 1979 р. - з торгівлі каучуком та маслиновою олією та ін.
Міжнародним товарним угодам властива багатосторонність. У них беруть участь як країни-експортери, так і країни-імпортери, на які покладені певні обов'язки. Так, для кожної країни-експортера визначається повна квота вивезення відповідних товарів, і вона зобов'язана її дотримуватися. Що стосується, наприклад, країни-імпортера пшениці, то вона, відповідно до укладеної міжнародної товарної угоди, зобов'язана купити у країни-екс-портера певну кількість пшениці у кожному сільськогосподарському році. В угодах визначається максимальний і мінімальний рівень цін.
У межах угод регулюється питання про міжнародну систему запасів відповідного товару, яка передбачає їх поділ на національні, квазіміжнародні і міжнародні (буферні). Національні запаси - це запаси товару, які зберігаються і контролюються країнами-експортерами; квазіміжнародні запаси зберігаються і контролюються теж країнами-експортерами, але їх розподіл здійснюється відповідно до міжнародних норм; щодо міжнародних запасів, то вони зберігаються на складах міжнародних організацій, створених на основі відповідних товарних угод.
Основними постійно діючими органами міжнародних товарних угод є Міжнародна рада, Виконавчий комітет, виконавчий директор.
Міжнародна угода з пшениці уперше була укладена в 1933 р. Потім укладалися подібні угоди в 1953, 1956, 1959, 1963, 1967, 1971, 1981 (продовжувалася 7 разів), 1986, 1995 рр. У 1995 р. була оновлена угода з пшениці 1986 р. І вона була перейменована у Міжнародну угоду з зерна, яка складалася з двох самостійних документів: Конвенція з торгівлі зерном і Конвенція з надання продовольчої допомоги.
У Конвенції з торгівлі пшеницею 1981 р. взяло участь вісім країн-експортерів і 40 країн-імпортерів (Радянський Союз був у числі країн-експортерів).
Основними цілями Конвенції з торгівлі зерном є: сприяння міжнародному співробітництву в усіх галузях торгівлі зерном тією мірою, якою вони торкаються становища з продовольчим зерном; сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення найбільш вільного розвитку такої торгівлі, у тому числі ліквідацію торговельних бар'єрів і недобросовісної та дискримінаційної практики в інтересах усіх учасників, зокрема з числа країн, що розвиваються; якомога більше сприяння стабілізації міжнародних ринків зерна в інтересах усіх учасників; зміцнення світової продовольчої безпеки і сприяння розвитку країн, чия економіка значною мірою залежить від комерційного продажу зерна; забезпечення форуму для обміну інформацією та обговорення питань торгівлі зерном учасників, у яких виникли відповідні труднощі у цій галузі.
Як уже зазначалося, міжнародна товарна організація з торгівлі бавовною (міжнародний консультативний Комітет з бавовни) була створена у 1940 р., до якої входило шість країн-виробників і шість країн-споживачів бавовни, а вже у 1982 р. до її складу вже входило 49 держав-членів. Основними функціями цієї організації є нагляд за станом кон'юнктури світового ринку бавовни і вивчення факторів, що впливають на її розвиток; збір і поширення статистичної та іншої інформації про світове виробництво, світову торгівлю, споживання, запаси і ціни на бавовну, а також інформацію щодо інших текстильних волокон і текстильних тканин, оскільки вони впливають на розвиток ринку бавовни; надання рекомендацій Урядам держав-членів щодо проведення конкретних заходів, спрямованих на розвиток міжнародного співробітництва на світовому ринку бавовни; організація проведення обговорення питань цін на бавовну в Постійному комітеті цієї організації і на щорічних пленарних сесіях.
Міжнародна угода з кави була підписана у 1962 р., а потім переукладена у 1968, 1976, 1983, 1994 рр. Учасниками цієї міжнародної організації є 54 держави, у тому числі 18 країн-експортерів і 36 країн-імпортерів.
Основними цілями Міжнародної угоди з кави, підписаної у 1994 р., є: сприяння розвитку міжнародного співробітництва в питанні світової торгівлі кавою; забезпечення форуму для проведення міжурядових консультацій і переговорів, спрямованих на досягнення розумного співвідношення між світовими пропозицією і попитом на основі цін, які влаштовують споживачів і вигідні виробникам, що могло б забезпечити довгострокову стабільність між попитом і пропозицією; сприяння розширенню світової торгівлі кавою через збір, аналіз і надання статистичної інформації і публікації про ціни на світовому ринку кави; виконання ролі центру щодо збирання, обміну і видання інформації з економічних і технічних питань ринку кави; сприяння розвитку споживання кави; забезпечення споживачам достатніх пропозицій кави за помірними цінами, а виробникам - ринки збуту кави за вигідними цінами.
Міжнародна організація з какао була створена у 1972 р. на підставі відповідної міжнародної угоди. Ця угода була переукладена в 1975, 1980, 1987, 1993 рр. Членами цієї угоди є 16 країн-експортерів і 21 країна-імпортер, а також Європейське співтовариство.
Цілі функціонування цієї організації багато в чому збігаються з Міжнародною організацією з кави.
Як відомо, Міжнародні угоди з натурального каучуку були укладені в 1979, 1987, 1995 рр. Остання угода, яка була підписана в грудні 1995 р. чотирма країнами-експортерами, на які припадає 94 % експорту, і 15 країнами-імпортерами, а також Європейським Союзом, на які припадає 50 % імпорту. У січні 1996 р. до цієї угоди приєдналося ще три країни-імпортери, частка яких становить 25 % світового імпорту каучуку. Підписання міжнародної угоди з натурального каучуку передбачало такі цілі: досягнення збалансованого
зростання пропонування натурального каучуку і попиту на нього, що сприяє пом'якшенню серйозних труднощів, які виникають у зв'язку з надлишками або нестачею натурального каучуку; досягнення стійких умов торгівлі натуральним каучуком завдяки усуненню надмірних коливань цін на натуральний каучук, що негативно
Loading...

 
 

Цікаве