WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів - Реферат

Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів - Реферат

статей. Ця конвенція застосовується до договорів, які вкладаються між однією або кількома державами і однією або кількома міжнародними організаціями. Крім того, вона регулює договори, які укладаються між міжнародними організаціями.
Право укладення цих договорів від імені держави надається особі, яка має відповідні повноваження, або особам, які представляють свою державу і яким немає потреби мати відповідні повноваження завдяки тим функціям, які вони виконують. До них належать глави держав, глави урядів, міністри закордонних справ, представники держав у міжнародних конференціях, міжнародних організаціях, а також глави постійних представництв при міжнародній організації. Що стосується міжнародної організації, то тут, як правило, від її імені виступає особа, що має відповідні повноваження.
Відповідне значення має питання щодо способів виявлення згоди на обов'язковість договорів. Якщо вести мову про державу, то такими способами є підписання договору, обмін документами, які лежать в основі договору, ратифікація договору, його прийняття, затвердження, приєднання до нього або інші способи, щодо яких є домовленість. Стосовно згоди міжнародних організацій щодо обов'язковості для неї договору, то вона може бути виражена підписанням договору, обміном документами, актом офіційного підтвердження, прийняттям договору, його затвердженням, приєднанням до нього або іншим способом, про який є домовленість.
У процесі укладення договорів велике значення мають застереження, які формулюються при підписанні, ратифікації, офіційному підтвердженні, прийнятті або затвердженні договору або ж приєднанні до нього. Відповідно до ст. 19 Конвенції, застереження не робляться у випадку, коли вони прямо заборонені договором, або коли вони чітко виражені договором і в їх число не входить дане застереження, або коли застереження не сумісне з об'єктом і метою договору. Ці застереження можуть бути прийнятими або проти них можуть бути відповідні застереження. Прийняття застереження або заперечення проти нього має бути зроблене в письмовій формі і доведене до відома відповідних держав або міжнародних організацій.
Договір набуває чинності в порядку і згідно з датою, які передбачені безпосередньо у самому договорі або узгоджені між учасниками договору. За відсутності такого положення або домовленості договір набуває чинності, як тільки буде виражена згода всіх держав і організацій, що брали участь у переговорах.
Кожен чинний міжнародний договір є обов'язковим для його учасників і повинен ними добросовісно виконуватись. Держава як учасник договору не може посилатись на положення свого внутрішнього права для виправдання невиконання цього договору. Це саме стосується і міжнародної організації, яка так само не може посилатися на правила даної організації для виправдання невиконання цього договору (ст. 26-27).
Загальним правилом є те, що договір не створює зобов'язань або прав у третій державі або третій організації без їх на це згоди. Така згода має бути висловлена у письмовій формі, і це повинно випливати із правил відповідної організації.
Договір може бути змінений за загальною згодою його учасників. Це є загальним правилом.
Конвенція також містить норми, які стосуються нечинності договорів. Причому держава не має права посилатися на ту обставину, що її згода на обов'язковість для неї договору була виражена в порушенні того чи іншого положення її внутрішнього права, яке стосується компетенції укладати договори. Це саме стосується і міжнародної організації. Договори можуть бути недійсними (нечинними), коли вони були укладені внаслідок помилки, обдурювання, підкупу представника держави або міжнародної організації, їх примусу, погрози силою або шляхом її застосування. Договір також є не чинним, якщо на момент укладення його він суперечить нормі загального міжнародного права. (ст. 48-53).
Конвенція передбачає умови припинення договору або призупинення його дії (ст. 54-64). Так, припинятися договір може за згодою його учасників або відповідно до положень договору, а також у зв'язку з денонсацією або виходом із договору.
Призупинення дій договору може бути відповідно до положень договору або за згодою всіх його учасників. Договір може також бути призупинений за згодою лише окремих його учасників, але за умови, коли це передбачено або не забороняється договором, коли це не впливає на користування іншими учасниками своїми правами, що закріплені у даному договорі, або на виконання ними своїх обов'язків. Він може бути також призупинений, коли це буде несумісним з об'єктом і цілями договору. Припинення договору або призупинення його дії може бути на основі укладення наступного договору, або внаслідок його порушень (ст. 59-60).
Крім того, підставою для припинення договору або виходу з нього є неможливість його виконання, якщо ця неможливість є наслідком безповоротного зникнення або знищення об'єкта, який необхідний для виконання договору. Якщо така неможливість є лише тимчасовою, то на неї можна посилатися як на підставу лише для призупинення дії договору.
Конвенція містить інші норми, які стосуються депозитаріїв, повідомлень, виправлень, реєстрації тощо.
Однією з важливих умов успішної зовнішньоекономічної діяльності є вміння правильно укладати договори (контракти). Адже в міжнародні економічні відносини сьогодні вступає дедалі більше суб'єктів, і ця діяльність не є предметом лише спеціалізованих зовнішньоекономічних організацій, де зосереджена значна кількість професіоналів, які займаються проблемами міжнародних економічних договорів. Нині самостійними суб'єктами зовнішньоекономічних відносин нерідко виступають підприємства, об'єднання та інші господарські системи, для яких ця справа є лише одним із напрямів їхньої діяльності.
У даному параграфі увага буде зосереджена на укладенні не лише міждержавних економічних договорів (угод), а й зовнішньоекономічних договорів (угод) між окремими підприємствами, організаціями.
Здійснюючи підготовчу роботу щодо укладення договорів, слід передусім з'ясувати інтереси сторін, щоб потім чітко їх відбити у змісті контракту. Причому тут потрібно домагатися розумного поєднання своїх інтересів з інтересами іншої сторони (контрагента). Велике значення має і врахування ризику як з економічного, так і з юридичного погляду. Якщо мати на увазі юридичні аспекти цієї справи, то насамперед необхідно врахувати зміст відповідних норм права, які застосовуватимуться для регулювання відносин, що можуть виникнути в межах відповідного договору.
Визначаючи умови договору, слід намагатися по можливості знизити ризик витрат у разі невиконання договірних зобов'язань партнером, а для цього необхідно мати відповідну інформацію про його платоспроможність та комерційну репутацію. Потрібно передбачити і варіанти порушення зобов'язань з боку контрагента, а також спосіб захисту своїх інтересів. Наприклад, якщо є підозра, що партнерє неплатоспроможним або може таким стати, то слід отримати від нього банківську гарантію.
Вживаючи заходів щодо зниження непередбачених негативних наслідків з боку
Loading...

 
 

Цікаве