WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Регіональні економічні організації на пострадянському просторі - Реферат

Регіональні економічні організації на пострадянському просторі - Реферат

держав-учасниць, приведення його у відповідність з договорами, укладеними в рамках Співтовариства з метою реалізації його завдань. Вона формується із парламентаріїв, що делегуються парламентами держав-учасниць.
Міжпарламентська асамблея в межах своїх повноважень розробляє Основи законодавства в базових сферах правовідносин, які підлягають розгляду Міжрадою; приймає типові проекти, на основі яких розробляються акти національного законодавства. Вона може звертатися за рекомендаціями до Міжради, із запитами та рекомендаціями до Інтеграційного комітету і парламентів держав-учасниць, із запитами до Суду співтовариства.
У складі Міжпарламентської асамблеї створені Постійні комісії з правових питань, з економіки іфінансів, з питань формування правових баз Митного союзу, з зовнішніх зв'язків, безпеки і регіональної взаємодії, а також Постійна комісія з соціальних і гуманітарних питань.
Положення про Міжпарламентську асамблею затверджується Міждержавною радою.
Суд співтовариства покликаний забезпечити однакове застосування державами-учасницями Договору про ЄврАзЕс та інших договорів і рішень, що приймаються органами Співтовариства. Крім того, Суд співтовариства розглядає спори економічного характеру, що виникають між державами - учасницями договору з питань реалізації рішень органів Співтовариства і положень договорів, що діють у його межах, дає роз'яснення і висновки щодо них.
Суд співтовариства формується із представників держав-учасниць у кількості не більше двох від кожної з них. Судді призначаються Міжпарламентською асамблеєю за поданням Міждержавної ради строком на шість років.
Організація і порядок діяльності Суду визначаються його статутом, який затверджується Міжрадою.
У договорі про заснування ЄврАзЕс зазначено, що прийняття його членів відкрите для всіх держав, які беруть на себе зобов'язання, що випливають із вказаного договору та інших чинних у рамках цього Співтовариства договорів. Крім того, кожна держава повинна належним чином виконувати свої зобов'язання. Членство будь-якої держави в Співтоваристві може бути припинене у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань, а якщо це відбуватиметься систематично, то така держава підлягає виключенню із Співтовариства. Подібні заходи передбачені й у разі невиконання зобов'язань щодо фінансування бюджету Співтовариства. Взагалі принцип фінансування є основою принципу голосування. Так, за Росією закріплено 40 % голосів, за Білорусією та Казахстаном - по 20 %, за Киргизстаном та Таджикистаном - по 10 %.
Будь-яка держава-учасниця може вийти зі складу ЄврАзЕс, попередньо урегулювавши свої зобов'язання перед співтовариством та його членами і подавши до Інтеграційного Комітету офіційне повідомлення, щодо свого виходу не пізніше, ніж за 20 місяців до дати виходу. Припинення членства настає в поточному бюджетному році, якщо повідомлення було направлено до прийняття бюджету Співтовариства на наступний бюджетний рік. Якщо повідомлення направлене після прийняття бюджету на наступний рік, то припинення членства відбувається в наступному бюджетному році.
ЄврАзЕс наділена правоздатністю, яка необхідна для реалізації його цілей і завдань. Вона може установлювати відносини з державами та міжнародними організаціями, укладати з ними відповідні договори. Крім того, вона користується й іншими правами юридичної особи, зокрема має право придбавати майно і розпоряджатися ним, виступати в суді, відкривати рахунки і здійснювати операції з грошовими коштами.
Зміст діяльності ЄврАзЕс також віддзеркалюється і в Заяві глав держав Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Російської Федерації і Республіки Таджикистан про заснування Євразійського економічного співтовариства, зроблені 10 жовтня 2000 р. в Астоні. Зокрема, як було зазначено в цій Заяві, діяльність Співтовариства буде спрямована на вирішення таких завдань:
а) в галузі зовнішньоторговельної і митної політики:
завершення оформлення в повному обсязі режиму вільної торгівлі, формування єдиного митного тарифу і єдиної системи заходів нетарифного регулювання;
введення погодженої системи преференцій;
установлення загальних правил торгівлі товарів і послуг і їх доступу на внутрішні ринки;
вироблення погодженої позиції держав-членів щодо взаємовідносин із СОТ та іншими міжнародними економічними організаціями;
введення уніфікованого контролю валютного регулювання і валютного контролю;
створення механізму ефективного функціонування платіжно-розрахункових відносин;
створення загальної уніфікованої системи митного регулювання, в рамках якої діють уніфіковані правила митного оформлення і митного контролю, застосовуються єдині митні режими;
забезпечення економічної безпеки на зовнішніх кордонах Співтовариства, боротьби з контрабандою та іншими видами митних правопорушень;
зміцнення облаштування зовнішніх кордонів Співтовариства;
б) в галузі економічної політики:
проведення узгодженої структурної перебудови економіки;
розроблення та реалізація спільних програм соціально-економічного розвитку;
створення загальної платіжної системи;
забезпечення взаємодії валютно-фінансових систем;
створення рівних умов для виробничої та підприємницької діяльності;
формування спільного ринку транспортних послуг і єдиної транспортної системи;
формування загального енергетичного ринку;
проведення спільних досліджень і розробок з пріоритетних напрямів науки і технології;
створення рівних умов для доступу на ринку іноземних інвестицій;
створення уніфікованої системи правового регулювання формування і діяльності фінансово-промислових груп на багатосторонній основі;
в) в соціально-гуманітарній галузі:
гармонізація національних систем освіти, розвиток науки і культури;
гармонізація національних систем забезпечення мінімальних соціальних стандартів;
надання громадянам держав-членів Співтовариства рівних прав в отриманні освіти і медичної допомоги на всій його території;
г) у правовій сфері:
зближення, гармонізація національного законодавства;
створення механізму погодження і прийняття національних законодавчих та інших нормативних правових актів державами-членами з питань, що стосуються їх зобов'язань у рамках ЄврАзЕс;
синхронізація строків виконання внутрішньодержавних процедур за договорами, укладеними в рамках ЄврАзЕс;
забезпечення взаємодії правових систем держав-учасниць з метою створення загального правового простору у рамках Співтовариства.
31 травня 2001 р. у Мінську було проведено перше засідання Міждержавної ради держав - членів ЄврАзЕс, на якому главами
Loading...

 
 

Цікаве