WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль законодавства про зовнішньоекономічну діяльність в державному управлінні економікою України - Реферат

Роль законодавства про зовнішньоекономічну діяльність в державному управлінні економікою України - Реферат

законодавстві про зовнішньоекономічну діяльність, мають знаходити своє відображення основніпріоритети державної політики України щодо розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.
Так, Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 року передбачає, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори є невід'ємною частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Це положення знайшло своє закріплення і на конституційному рівні, зокрема у статті 9 Конституції України. В цьому випадку міжнародний договір, учасником якого є Україна, має таку ж юридичну силу, як і її національний закон. Тому Закон України "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 року3 передбачає здійснення ратифікації міжнародних договорів (тих, які потребують ратифікації відповідно до статті 7 цього Закону) не у формі постанови Верховної Ради України, як це було до набуття чинності зазначеним законом, а шляхом прийняття спеціального закону про ратифікацію.
Досліджуючи зміст законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність, слід з'ясувати ряд пов'язаних з ним питань теоретичного характеру, які мають важливе практичне значення. Зокрема, це стосується місця правових норм про зовнішньоекономічну діяльність в системі права та системі законодавства. При цьому слід зазначити, що дослідженню системи права та системи законодавства, їх окремих галузей та інститутів присвячено багато праць в юридичній літературі.
З нашої точки зору, розглядаючи проблему сутності законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та його місця в системі законодавства України, необхідно з'ясувати такі питання: 1) загальнотеоретичні основи законодавства про зовнішньоекономічну діяльність; 2) законодавство про зовнішньоекономічну діяльність в системі українського законодавства; 3) шляхи вдосконалення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
Відомо, що будь-яке законодавство - це сукупність законів та підзаконних актів, які є формою вираження правових норм. Саме в них, як в юридичних джерелах, закріплюються норми права, які за предметом та методом правового регулювання об'єднуються в рамках відповідних галузей права. Відмінність між галузями законодавства та галузями права полягає в тому, що перші являють собою сукупність законів та підзаконних актів, які є формою зовнішнього вираження правових норм, а другі - це сукупність правових норм, що регулюють певне коло суспільних відносин.
В літературі робиться слушний висновок, що структура права є структурою змісту, а структура законодавства є структурою форм права. Це, в свою чергу, дозволяє сказати, що система законодавства має похідний характер від системи права. Проте завдяки спільному елементу - правовим нормам - існує тісний зв'язок між системою права та системою законодавства. Іноді цей зв'язок настільки тісний, що ці дві системи збігаються. Такий зв'язок спостерігається, наприклад, між такими галузями права та законодавства, як цивільна, кримінальна, трудова.
Водночас необхідно зазначити, що система законодавства, її окремі галузі не завжди збігаються із системою права та її галузями. Окремі галузі законодавства можуть виражати лише окрему підгалузь або декілька правових інститутів галузі права, а в ряді випадків виражають групу суміжних правових інститутів декількох галузей права.
Не завжди структура галузей права кореспондує з галузями законодавства. Існують комплексні нормативні масиви та галузі законодавства, що охоплюють норми декількох галузей права. До такої галузі законодавства можна віднести господарське законодавство. З приводу наявності комплексних галузей права та законодавства в юридичній літературі немає єдиної точки зору. Так, О. А. Красавчиков не визнає існування комплексних галузей права та законодавства6. Проте більшість авторів переконливо доводять їх існування.
Як було зазначено раніше, норми права, що регулюють відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності, закріплені в законодавстві різної галузевої належності (конституційному, адміністративному, фінансовому, цивільному, кримінальному та ін.). Таким чином, є підстави стверджувати, що назване законодавство має комплексний, міжгалузевий характер.
На нашу думку, при визначенні місця законодавства про зовнішньоекономічну діяльність в горизонтальній структурі системи українського законодавства назване законодавство не може претендувати на виділення в окрему галузь законодавства. Предмет регулювання в даному випадку має міжгалузевий характер як щодо галузей права, так і щодо галузей законодавства, і суспільні відносини, що виникають в процесі зовнішньоекономічної діяльності, регулюються, як уже зазначалося, нормами різних галузей права. Виділення права зовнішньоекономічної діяльності в окрему галузь права зумовить штучний відрив елементів предметів інших галузей права і об'єднання цих елементів в рамках предмета права зовнішньоекономічної діяльності. На наш погляд, право зовнішньоекономічної діяльності та його норми є комплексною підгалуззю права та законодавства України і складовою частиною такої комплексної галузі права і законодавства України, як господарське право.
Як відомо, підгалузь права є одним із елементів системи права, його внутрішньої форми. Підгалузь права є частиною певної галузі права і об'єднує правові норми та інститути, які регулюють суспільні відносини, що мають певне самостійне значення у межах їх відповідного типу. Водночас ці норми та інститути мають стійкий взаємозв'язок з іншими елементами даної галузі права. Наприклад, підгалузями цивільного права є право власності та зобов'язальне право, фінансового права - податкове, митне та валютне право.
Виділення в системі права, поряд з галузями та інститутами права, підгалузей права зумовлено такими чинниками:
складністю суспільних відносин, що регулюються правом;
багатоаспектністю предмета регулювання;
наявністю системи однотипних інститутів у межах окремої галузі права;
специфікою методів регулювання, які характеризують галузь, та необхідністю ефективної організації структурних елементів права, що становлять його систему8.
Нагромадження нормативного матеріалу у зв'язку із розвитком, ускладенням і зростанням значення суспільних відносин, які ним регламентуються, спричиняє розширення меж окремих підгалузей. На основі цих процесів утворюються нові самостійні галузі права. Так, господарське право раніше розглядалося як підгалузь цивільного права. На сьогодні воно є самостійною комплексною галуззю права України. Про це, зокрема, свідчить прийняття Верховною Радою України, крім Цивільного кодексу, також і Господарського кодексу. Теоретико-практичний аналіз права зовнішньоекономічної діяльності свідчить, що воно є однією із комплексних підгалузей господарського права та законодавства України.
Як вже
Loading...

 
 

Цікаве