WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційно-правові питання взаємодії міністерств як центральних органів виконавчої влади з іншими органами виконавчої влади - Реферат

Організаційно-правові питання взаємодії міністерств як центральних органів виконавчої влади з іншими органами виконавчої влади - Реферат


Реферат на тему:
Організаційно-правові питання взаємодії міністерств як центральних органів виконавчої влади з іншими органами виконавчої влади
Конституційно-правова практика України та інших країн світу свідчить, що взаємовідносини органів державної влади можуть відбуватись як в правових формах, що прямо закріплені в нормах конституції та законів, так і в неформальних (неправових), які конституційно-правовими нормами не регламентуються, хоча й з них випливають. Вважаємо, що їх виділення та аналіз сприятиме найбільш глибокому та всебічному вивченню взаємовідносин, що складаються між міністерствами та іншими органами виконавчої державної влади. Прикладами організаційних взаємовідносин, зокрема, можуть бути контрольні повноваження комітетів та підкомітетів конгресу США, а також широка практика неформальних контактів, що існують у взаєминах між гілками влади в цій країні. В Україні прикладами неформальних взаємовідносин можна вважати систематичні зустрічі глави держави з керівництвом парламенту, з окремими політичними діячами, міністрами, наради тощо. Що стосується взаємовідносин органів державної влади, то, на наш погляд, їх предметом є конкретні суспільні відносини, в межах яких органи державної влади вступають у відносини один з одним. Предметом таких взаємовідносин міністерств з іншими органами виконавчої влади повинні стати найбільш важливі сфери суспільного життя, які згідно з Конституцією потребують спільних дій міністерств з іншими гілками влади.
Зокрема, деякі науковці вбачають взаємодію як закономірний, суттєвий і надзвичайно активний вид зв'язку, залежність або відношення між об'єктивними явищами. Взаємодія відбувається не тільки між відносно цілісними елементами, кожний з яких утворює окремо визначену матеріальну (для соціальних систем - соціальну) одиницю, але й в середині цих явищ, між їх окремими сторонами, властивостями чи якостями. Саме характер зв'язку, прямий або опосередкований, кількісний або якісний, змістовний або формальний тощо, і обумовлює сутність та результати взаємодії. Таким чином взаємодія віддзеркалює у будь-якому соціальному явищі його сутність і структуру, зміст і форми, обумовлює логічну та історичну послідовність процесу розвитку. Виступаючи необхідною передумовою, чинником, а також само і закономірним підсумком стану відносного спокою, взаємодія зазвичай веде до неминучих постійних і динамічних змін. Вони можуть відбуватися або у формі поступового еволюційного розвитку, або у формі його перериву, революційного переходу до іншого якісного стану.
Про важливість взаємодії міністерств з іншими органами виконавчої влади свідчить той факт, що саме законами конкретизуються порядок формування, структура, функції, повноваження та порядок діяльності і міністерств, і Президента України, і Кабінету Міністрів України та інших державних органів.
Варто зупинитися на положенні, закріпленому пунктом 11 статті 85 Конституції України. Ідеться про розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Можна уявити два варіанти розвитку цього процесу: а) парламент не схвалює Програму, оскільки має місце прогалина в Конституції; б) парламент схвалює Програму, і в цьому разі він фактично спільно з урядом бере на себе політичну відповідальність за її реалізацію. Це означає, що Верховна Рада України зобов'язана приймати закони, проекти яких подаються Кабінетом Міністрів України і які спрямовані на виконання Програми його діяльності. В даному разі є всі підстави стверджувати, що міністерства, органи законодавчої та виконавчої влади тісно взаємодіють та співпрацюють між собою і несуть спільну відповідальність за свої рішення.
Доцільно проаналізувати взаємовідносини владних структур в бюджетному процесі. За Конституцією України Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України зобов'язані тісно співпрацювати в бюджетному процесі за такою схемою: а) Верховна Рада України законодавчо визначає основні напрями бюджетної політики (пункт 1 частини 2 статті 92); б) Кабінет Міністрів України відповідно до них розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік (частина 2 статті 96, пункт 6 статті 116); в) парламент затверджує Державний бюджет України (частина 1 статті 96); г) парламент у разі необхідності вносить зміни до Державного бюджету України (пункт 4 статті 85); д) парламент здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України (пункт 4 статті 85); е) уряд подає до Верховної Ради України звіт про його виконання (частина 2 статті 96); є) Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету України (пункт 4 статті 85); ж) від імені Верховної Ради України контроль за використанням коштів Державного бюджету України здійснює Рахункова палата (стаття 98).
Практика затвердження Державного бюджету України наочно свідчить, що цей процес поза всяким сумнівом можна вважати одним з найбільш гострих у взаємовідносинах міністерств з іншими органами виконавчої влади України. І не випадково, оскільки зміст цього документа стосується інтересів не лише міністерств, а всіх органів виконавчої влади, також соціальних груп та політичних сил незалежно від їх соціального статусу та політичних уподобань. Разом з тим процедура затвердження Державного бюджету України стає каменем спотикання лише за умови, коли парламент та уряд по-різному бачать шляхи подальшого соціально-економічного розвитку держави. Коли ж уряд, міністерства, державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади мають чітку програму дій, особливо у кризовій ситуації, яка сьогодні спостерігається в Україні, а більша половина членів парламенту її підтримує та схвалює, закон про Державний бюджет України затверджується парламентом у достатньо конструктивному та стрімкому темпі. В цьому разі є всі підстави говорити про взаємодію міністерств не тільки з Верховною Радою України, але й з іншими органами виконавчої влади в бюджетному процесі.
Процес після прийняття відповідного закону не закінчується. Не менш важливим є аналіз звіту про його виконання. Більше того, згідно зі статтею 96 Конституції України Кабінет Міністрів України зобов'язаний подати до парламенту доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року одночасно з поданням проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік до 15 вересня кожного року. А стаття 97 Основного Закону України покладає на уряд обов'язок подати до Верховної Ради України звіт про виконання державного бюджету, який має бути оприлюднений. Однак це ще не стало безумовною практикою функціонування державного механізму України, що не сприяє встановленню тісної взаємодії та співпраці між законодавчою та виконавчою гілками державної влади України.
Взаємодію міністерств з іншими органами виконавчої влади забезпечують конституційні повноваження органів державної влади щодо визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики та її практичної реалізації.
Належність міністерств до ланки центральнихорганів виконавчої влади визначає характер їх взаємовідносин з іншими органами держави. Міністерства як центральні органи виконавчої влади знаходяться, так би мовити, посередині - стосовно певних органів вони є підпорядкованими органами, стосовно інших - керівними. Спочатку необхідно розглянути ті органи, відносно яких міністерства виступають як підпорядковані, і з'ясувати характер відносин, які між ними складаються. Тобто зупинимося на розкритті питання, кому міністерства підпорядковані, підзвітні, підконтрольні, перед ким відповідальні, хто може скасовувати, зупиняти, змінювати та опротестовувати їх акти.
На жаль, Конституцією України це питання детально не врегульоване. Так, стаття 113 Конституції України зазначає, що Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України в межах статей 85, 87 Конституції України. Що стосується
Loading...

 
 

Цікаве