WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціальна безпека перехідного суспільства в контексті глобалізації - Реферат

Соціальна безпека перехідного суспільства в контексті глобалізації - Реферат

підприємств вносяться іноземні інвестиції у вигляді нематеріальних об'єктів власності (інтелектуальна власність, науково-технічні розробки тощо). Питання митного оформлення нематеріальних форм власності іноземних інвесторів, визначення їх фактичної вартості нормативно не врегульовані. Одночасно набувають поширення факти, коли діяльність спільних підприємств спрямована на вивіз за кордон дефіцитних матеріалів, стратегічно важливої сировини, що проявляється передусім у способах постачання за кордон доброякісної продукції металургії, хімічної, деревообробної галузей промисловості, а також сировинних ресурсів рідкоземельних металів під виглядом товарів власного виробництва, відходів або некондиції.
Має місце злочинна тенденція створення спільних підприємств з метою отримання різноманітних кредитів та приховування валютних коштів за кордоном. Проведені Міністерством внутрішніх справ та іншими контролюючими органами України перевірки свідчать, що майже 60-70 % валютного прибутку спільних підприємств в Україну не надходить, а осідає на рахунках закордонних банків, які відкрито на підставних осіб завдяки особистим зв'язкам їх керівників, що мешкають за кордоном, а з валютних коштів, що надходять в Україну, до 90 % споживається і лише 10 % використовується на розвиток виробництва. Попри це не забезпечується контроль з боку Національного банку України за дотриманням спільними підприємствами встановленого порядку відкриття поточних та розрахункових рахунків, що сприяє здійсненню ними протиправних фінансових операцій.
Аналіз правозастосовної практики також свідчить, що значна кількість високоліквідної продукції експортується з України на адресу інофірм, зареєстрованих з наданням пільг з оподаткування, причому частина валюти експортерам не повертається, а незаконно зберігається на рахунках закордонних банків. Валюта з офшорних зон, як правило, не надходить за тими контрактами, які укладено за попередньою домовленістю між українським експортером та іноземною фірмою.
За даними Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України значні збитки державному бюджету заподіює несвоєчасне погашення позичальниками одержаних ними іноземних кредитів під гарантії уряду.
Протягом 1999-2000 років Кабінет Міністрів України надав 138 гарантій на отримання суб'єктами підприємницької діяльності іноземних кредитів на загальну суму 2,6 млрд доларів США. В зазначений період Укрексімбанк за розпорядженням Мінфіну України перерахував іноземним банкам на виконання гарантійних зобов'язань близько 2 млрд доларів США. За станом на 01.09.2000 р. лише 6 таких суб'єктів (із 138) повністю розрахувалися з державою.
Значна частина інвестиційних проектів, які фінансувалися під гарантії уряду, виявилися надуманими. 11 з 14 підприємств, що взяли кредити, кошти повернути не змогли. В результаті Кабінет Міністрів України був вимушений сплатити замість них Світовому банку з державного бюджету 9,5 мільйона доларів.
Характерним є те, що злочинна діяльність у зовнішньоекономічній сфері зазнає мімікрії. Поряд з традиційними видами хабарів державним службовцям (за надання пріоритетного права на укладення контракту при рівних конкурентних можливостях з іншими фірмами; за укладення невигідних для країни контрактів; за надання допомоги у збуті продукції; посередництво при укладенні торгових угод; за невжиття заходів щодо інофірм, які порушують умови поставок та ін.) набувають поширення невідомі раніше форми злочинної діяльності.
Потребують суттєвих змін форми застосування державного контролю за експортними операціями, рішучого скорочення переліку продукції, яка підлягає квотуванню та ліцензуванню, і на цій основі - скорочення бюрократичної тяганини, що унеможливило б корупцію у цьому забюрократизованому секторі економіки.
Ще одним чинником загроз соціальній безпеці є бартерна торгівля, оскільки надмірне її поширення створює підґрунтя для корупції. Користуючись недосконалою законодавчою базою, суб'єкти підприємництва вступають у змову з тіньовими ділками інших держав, відкрито вивозять з України капітал у товарній формі. Більше того, 60-70 % продукції, яка залучається до проведення бартерних операцій, належить до високоліквідної групи українського експорту. Стан бартерної торгівлі вимагає вжиття найрішучіших заходів нормативного характеру. Укази Президента України від 22.01.1993 р. "Про врегулювання бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"; від 26.07.1995 р. "Про додаткові заходи щодо врегулювання бартерних операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності" проблему не вирішують. Водночас поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України проект Закону України "Про запровадження державного збору, який сплачується під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" Верховною Радою України було відхилено, хоча він і передбачав ефективні форми щодо впорядкування бартерної торгівлі.
У зв'язку з цим проблему регулювання бартерної торгівлі назаконодавчому рівні до цього часу не вирішено, вона регулюється підзаконними актами. З 1992 р. з цього питання було видано 9 актів.
На часі для виключення умов, що сприяють корупції, необхідно прийняти Закон України "Про надання пільгового режиму інвестиційної та іншої господарської діяльності для реалізації окремих інвестиційних проектів", який повинен визначати основні принципи цієї діяльності, встановити пріоритетні галузі економіки, соціальної сфери та території, де вона повинна здійснюватись, вимоги до інвестиційних проектів та основні пільги, які надаватимуться таким проектам та інвесторам, а також вимоги до прийнятих форм і видів іноземних інвестицій. Закон повинен бути спрямований на сприяння залученню стратегічних іноземних інвесторів для реалізації проектів у пріоритетних сферах на довгостроковій основі з залученням значних обсягів інвестицій. Необхідно також на державному рівні визначитись і законодавчо закріпити перелік тих галузей економіки і конкретних проектів, які мають ключове значення для економіки України і розвиток яких потребує значного залучення на довгостроковій основі як іноземних, так і вітчизняних інвестицій. Це стосується інвестиційних проектів, які забезпечуватимуть прогресивні структурні перетворення у пріоритетних галузях економіки, матимуть вплив на розвиток експортного потенціалу, підвищення технічного та якісного рівня виробництва, створення додаткових робочих місць, а результати позитивно впливатимуть на створення конкурентоспроможного національного товаровиробника.
Вирішення проблеми запобігання негативним впливам глобальної інтеграції і забезпечення соціальної безпеки потребує, крім зазначеного, внесення змін до Закону України "Про іноземні інвестиції" щодо посилення державного контролю за перерахуванням у статутні фонди спільних підприємств іноземних інвестицій та за їх використанням; регулювання взаємовідносин між іноземними інвесторами та українськими підприємцями; визначення заходів впливу та відповідальності за неефективне чи нецільове використання отриманих валютних коштів; встановлення пріоритетності вкладання інвестицій у вигляді обладнання та технологій для виробництва товарів і послуг.
Література
1. Див.: Друзенко Г. Адаптация к законодательству ЕС // Юридическая практика. - 2002. - 12 ноября.
2. Див.: Глазовский Н. Ф. Цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
3. Головатий М. Обережно - глобалізація // Урядовий кур'єр. - 2002. - 25 вересня.
4. Лейст О. Э. История правовых и политических учений. - М., 1999. - С. 619-620.
5. Див.: Сдасюк Г. В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве