WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Економіко-правові аспекти реалізації інвестиційної політики китайської народної республіки як позитивний досвід для України - Реферат

Економіко-правові аспекти реалізації інвестиційної політики китайської народної республіки як позитивний досвід для України - Реферат


Реферат на тему:
Економіко-правові аспекти реалізації інвестиційної політики китайської народної республіки як позитивний досвід для України
В умовах глобалізації світового ринку та існуючого міжнародного розподілу праці будь-яка національна економічна система не може підтримувати належну динаміку розвитку виключно за рахунок власних резервів. Такий розвиток об'єктивно зумовлює залучення суб'єктами публічного і приватного права зовнішніх майнових та інтелектуальних ресурсів, що стало закономірністю сучасного економіко-правового розвитку.
Недостатня динаміка внутрішнього інвестування з боку фізичних та юридичних осіб є однією з найбільш гострих проблем в Україні, що змушує її застосовувати класичні механізми вирішення даної проблеми - зовнішні джерела фінансування: кредитні та інвестиційні ресурси. Але програючи в конкуренції на ринку вільних інвестиційних ресурсів, який функціонує за перманентної тенденції перевищення попиту над пропозицією, наша держава змушена звертатися до іноземних та міжнародних кредитних інституцій, перебираючи ризики ефективного використання ресурсів від інвестора на себе.
Усвідомлення негативних тенденцій в процесі реалізації національної інвестиційної політики обумовлює постановку комплексної проблеми, яка полягає в необхідності створення привабливого інвестиційного клімату та розвитку інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зростання країни.
Системність зазначеної проблеми обумовлює побудову алгоритму дій органів державної влади України, який органічно поєднував би тактичні та стратегічні задачі, сформульовані в контексті глобальних процесів. Зокрема, аналіз тенденцій на світовому рівні дозволив Організації Об'єднаних Націй в особі Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) зробити аргументований висновок, що одним з визначальних чинників розвитку економіки будь-якої країни виступає ефективне залучення прямих іноземних інвестицій.
В даному контексті необхідно зазначити, що тактичною задачею перед Кабінетом Міністрів України у 2001 році було забезпечення умов, "які гарантували б збільшення загального обсягу інвестицій (за рахунок усіх джерел фінансування) до 25,9 млрд доларів США, у т.ч. як мінімум 900 млн доларів США прямих іноземних інвестицій". Проте реальна динаміка залучення прямих інвестицій протягом року не підтвердила перспектив щодо ефективної реалізації цього напряму.
В короткостроковій перспективі - Уряд України. Як зазначено в розділі "Очікувані результати виконання" Програми його діяльності, одним із основних досягнень вважатиметься забезпечення "чистого приросту прямих іноземних інвестицій у 2003-2004 році… на рівні 1 млрд доларів США щороку", що вбачається досить проблематичним.
До стратегічних заходів правового характеру можна віднести прийняття на виконання ст. 1 Указу Президента "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" від 12.07.2001 р. відповідної Постанови "Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки" від 28.12.2001 р., в якій актуальним завданням держави визначено активізацію інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій.
Питанням правового режиму здійснення іноземних інвестицій, заходів стимулювання іноземних інвестицій, правового статусу підприємств з іноземними інвестиціями, особливостям здійснення іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах та іншим аспектам в літературі приділяють значну увагу як вітчизняні фахівці В. М. Коссак, В. Н. Денисов, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць, В. І. Муравйов, О. М. Вінник, В. Д. Чернадчук, В. В. Сухонос, так і іноземні, зокрема з Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Однак аналіз правового регулювання іноземних інвестицій здійснюється локально - на підставі лише норм національного законодавства України або у порівняльній площині з країнами СНД, які самі знаходяться в процесі пошуку ефективних механізмів, чи розвиненими країнами, рецепція досвіду яких є проблемною з точки зору рівнів економіко-правового розвитку.
Враховуючи зазначене вище, метою даної статті є розкриття певних аспектів реалізації інвестиційної політики Китайської Народної Республіки в процесі здійснення послідовної трансформації соціалістичної економіко-правової системи, а також в контексті набуття нею у листопаді 2001 р. повноправного членства у Світовій організації торгівлі.
Політичною передумовою здіснення економічних реформ у Китаї стало проголошення "open door policy" - "політики відкритих дверей", яка була підкріплена системою взаємоузгоджених економіко-правових заходів.
Державна доктрина контрольованої відкритості міжнародному бізнес-середовищу продовжує відігравати визначальну роль у забезпеченні потужної динаміки економічного зростання Китаю. При цьому доцільно зазначити, що КНР виступає успішним оператором ринку інвестиційних ресурсів, обіймаючи друге, після Сполучених Штатів Америки, місце в системі реципієнт-експортер капіталу.
Залучаючи зовнішні ресурси у формі кредитів іноземних урядів, міжнародних фінансових організацій, іноземних комерційних банків, через розміщення за кордоном облігацій та акцій, домінантним вектором інвестиційної політики КНР є залучення найбільш рентабельних прямих іноземних інвестицій, щорічний обсяг яких перевищує 40 млрд доларів США.
Виступаючи на IV міжнародному інвестиційному форумі, Державний Радник КНР Ву І підкреслила, що одним з "найважливіших компонентів фундаментальної державної політики є залучення прямих іноземних інвестицій".
Дану позицію поділяють також іноземні експерти. Зокрема, лауреат Нобелівської премії з економіки американець Лоуренс Р. Клейн відзначив, що "протягом 90-х років досягнуто визначних результатів по залученню прямих іноземних інвестицій, що зумовило статус Китаю як головного бенефіціару даного важливого джерела фінансових потоків".
Причому між темпами економічного зростання та динамікою надходження іноземних інвестицій в КНР існує безпосередній зв'язок, який може бути ідентифікований як "економіко-інвестиційне резонансне коло" - надходження інвестицій зумовлює прискорення економічного зростання, яке, в свою чергу, стає новим імпульсом для прискорення темпів приросту іноземних інвестиційних ресурсів.
Головними стимул-факторами для іноземних інвесторів можна вважати значну місткість внутрішнього споживчого ринку, великі природні ресурси, порівняно низьку вартість робочої сили, прогнозовану валютну політику, політичну стабільність тощо.
У доповіді Ву І було зазначено, що на поточному етапі в Китаї створено та функціонує більше 350 тисяч підприємств з іноземними інвестиціями із загальним обсягом власного капіталу 641,7 млрд доларів США, які успішно функціонують та отримали доходи від інвестування в обсязі 327,7 млрд доларів США.
Але, з об'єктивної точки зору, інвестиційний процес не є абсолютним уособленням позитивних рис, оскільки він може супроводжуватися також і негативниминаслідками (перенесення екологічно небезпечних виробництв на територію приймаючої держави, дисонанс цілей іноземного інвестора з
Loading...

 
 

Цікаве