WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціальна безпека перехідного суспільства в контексті глобалізації - Реферат

Соціальна безпека перехідного суспільства в контексті глобалізації - Реферат


Реферат на тему:
Соціальна безпека перехідного суспільства в контексті глобалізації
Новим викликом часу для перехідних суспільств пострадянського простору є проблема глобалізації.
Ідея економічного прогресу, яка була основою модернізації західних суспільств ХХ століття набула нового змісту. Глобалізаційні процеси, як результат розвитку світової економіки, наукового, технічного та інформаційного прогресу, суттєво впливають на соціальну, економічну, політичну та культурну сфери життєдіяльності як окремих суспільств так і світового співавторства в цілому.
Змінюється структура суспільних відносин, міжнародний аспект стає в них провідним, впливає на загальний їх зміст, стимулює процеси трансформації функцій держав, гармонізації внутрішньодержавного й міжнародного права, узгодження національних правових систем між собою, формування законодавства міжнародних організацій.
Світова правнича наука акцентує свою увагу на дослідженні правових проблем зазначених процесів, особливостей сутності та змісту державно-правових явищ в умовах глобальної інтеграції, сприяє поширенню інноваційних юридичних підходів (запроваджених у праві країн-лідерів) до регулювання суспільних відносин, що виникають у зв'язку з новою парадигмою і практикою розвитку цивілізації.
Особливого розвитку набула юридична компаративістика, почали з'являтись фундаментальні праці, які мають важливе науково-методологічне й практичне значення для з'ясування концептуальних підходів формування національних правових систем , певною мірою сприяють рецепції правових норм демократичних самодостатніх держав і міжнародних організацій, в право країн, що йменуються перехідними.
Проте реформа як права так і правової системи України в цілому здійснюється надзвичайно мляво. Цей процес занадто обтяжений політичним компонентом. В нормативно-правових актах, що приймаються законодавчим та видаються іншими уповноваженими органами держави одночасно є наявними як авторитарний так і демократичний аспекти.
Всупереч Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом від 14 червня 1994 року зобов'язання щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність з європейськими нормами виконуються не повністю.
Лише в січні 2002 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджений план заходів по адаптації законодавства України до законодавства Європейського співтовариства, а відповідна концепція, подана до верховної Ради України 12 червня цього року ще не прийнята. До цього часу невідомо, які закони відповідають європейським стандартам, а які ні, які акти і норми імплементовані в Україні, а які на черзі .
На часі перед Україною стоїть завдання визначитись щодо участі в світових інтеграційних процесах та стратегії подальшого суспільного розвитку. Причому суб'єктивізм і відсутність чітких орієнтирів у її внутрішній і зовнішній політиці, "багатовекторність" та інші недієздатні моделі міжнародного співробітництва зашкодили авторитету держави, поставили офіційну владу перед вибором: або обмежити свої незалежницькі амбіції та погодитись з економічною інтервенцією розвинених країн на внутрішній ринок, забезпечивши відповідні юридичні гарантії інвестиціям та демократичним інститутам громадянського суспільства, або залишаючись на узбіччі цивілізації, продовжувати маніпулювати суспільною свідомістю, робити спроби "реалізовувати" запозичений в країнах західних демократій суспільний ідеал державності правового та соціального характеру.
Проте з урахуванням детермінованості світової глобальної інтеграції та геополітичного положення України вона не може залишитися осторонь цих процесів. У разі зволікання з визначенням чітких перспектив і шляхів трансформації суспільства, значного відставання правового нормування суспільних відносин, що виникають вона може бути втягнута в ці процеси "з чорного входу". Саме відсутність відповідних юридичних механізмів дасть можливість тіньовим економіці та капіталам легалізуватись і в обхід суспільним інтересам увійти в світову фінансову систему, яка орієнтована на три фінансово-інформаційні центри світу: США, Західну Європу та Японію , що створить додаткові фактори загроз соціальній безпеці перехідного суспільства в Україні.
Водночас слід зазначити, що вітчизняною юридичною наукою недостатньо приділяється уваги дослідженню проблем взаємовпливів, перспектив і наслідків глобалізації на соціальну безпеку перехідного суспільства.
Сьогодні є очевидним, що глобалізація разом з позитивними (розвиток комунікативних та інформаційних каналів, розширення обміну товарами та послугами тощо) має негативні аспекти. Стрімкий розвиток світової економіки відбувається при одночасному розповсюдженні бідності, злочинності, тероризму, деградації всіх природних систем забезпечення життєдіяльності соціуму, розширення зон екологічної та гуманітарної катастроф. Глобалізація прискорила економічні кризові явища навіть у тих країнах, які не так давно вважались заможними. Вона привела до необхідності об'єднання малих країн (зокрема, в Європі, наприклад, Центрально-Європейська ініціатива, яка включає 17 країн Центральної та Східної Європи, в тому числі й Україну як її повноправного члена з 1996 р.) щоб протистояти економічній експансії, а великі (США, Росію, Індію) поставила перед загрозою розпаду. Процеси глобалізації негативно впливають на культуру, духовну сферу, оскільки потужні потоки чужої інформації сприяють витісненню національної культури, розповсюдженню і репродукуванню у суспільній свідомості елементів масової культури. Зокрема, 60% всього потоку інформації, яка циркулює в комунікаційних каналах світу припадає на США. Інформаційне маніпулювання розмиває духовні аспекти народу, приводить до його розчинення в інших етносах .
Проте до цього часу наукою не пропонується дієвих правових механізмів унеможливлення негативних наслідків глобалізації.
Ідеологією глобалізації є концепція "відмирання держави", "свобода торгівлі і підприємницької діяльності", "невтручання держави в економіку", яка генерується транснаціональними корпораціями.
Прибічники глобалізму відкидають концепцію сильної виконавчої влади і державного регулювання економіки Дж. Кейнса, які він розглядав найбільш ефективними засобами, здатними гарантувати і забезпечити приватну ініціативу. Більш близькими для них є погляди Ф.Хаєка та інших неоконсерваторів щодо обмеження ролі держави в інтересах приватного капіталу, вільного підприємництва та конкуренції. Вони вважають, що втручання держави в економічну сферу обмежує індивідуальну свободу, а її завданням є лише забезпечення правового порядку і недоторканості приватної власності, яка є головною гарантією свободи.
Принцип верховенства права ними тлумачиться не тільки як підкорення виконавчої влади закону, а й як невтручання законодавчої влади в сферу особистої свободи і невідчужуваних прав людини. Однією з головних ознак правової держави вважається верховенство приватного права над публічним і над самоюконституцією .
Вважається, що головними суб'єктами економічних відносин повинні бути транснаціональні корпорації, а не національні держави. Саме ці утворення повинні завершити економічну організацію світу з утворенням керівних органів в "головних містах світу". За десять останніх років кількість глобальних транснаціональних корпорацій збільшилась з 7 до 40 тисяч з штаб-квартирами в 14 найбільш розвинених країнах.
Транснаціональними корпораціями, які виробляють одну третину світової промислової продукції і здійснюють 2/3 світової торгівлі, вживається заходів щодо обмеження економічної ролі держав, які чинять опір глобальній інтеграції, причому для цього використовуються міжнародні фінансові організації: Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Всесвітня торгова організація
Loading...

 
 

Цікаве