WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → До становлення парламентсько-президентської форми правління в Україні - Реферат

До становлення парламентсько-президентської форми правління в Україні - Реферат

внесення змін і доповнень до Конституції України" повинні бути спрямовані на забезпечення повновладдя парламенту у здійсненні ним державної законодавчої влади. Тому наголошуємо, що органи влади з альтернативних законопроектів "Про внесення змін до Конституції України" мають прийняти один в інтересах народу України.
Можливо також закликати кожного виборця висловитись позитивно чи негативно стосовно основоположних питань організації форми правління в Україні. Але дорогий механізм референдуму не варто запускати при розгляді законопроектів, які потребують знання законодавчої техніки. Прикладом не використання сьогодні форми безпосередньої демократії-референдуму у законодавчому процесі є відсутність імплементації рішень всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 р. у законодавстві України з жодного питання, яке обговорювалось.
Насамкінець, нині офіційно створено парламентську більшість. Мета і пріоритети діяльності більшості зазначені: в угоді про створення і основні принципи діяльності постійно діючої парламентської більшості у Верховній Раді четвертого скликання від 27 вересня 2002 року, в положенні про постійно діючу парламентську більшість у Верховній Раді четвертого скликання, яке є додатком до зазначеної угоди. Відповідно до положень проекту закону України "Про внесення змін і доповнень до Конституції України" №7091 від 23 лютого 2001 року повноваження та гарантії функціонування парламентської більшості і меншості визначаються законом про регламент Верховної Ради України, який необхідно прийняти як невідкладний.
З політичною реформою в Україні пов'язана необхідність:
1. В існуванні "Концепції політичної реформи", яка має бути розроблена і прийнята парламентом.
2. Прийнятті Закону України "Про принципи внутрішньої і зовнішньої політики України", які мають визначати чіткі пріоритети законотворчої роботи у Верховній Раді. Існує гіпотеза можливого визначення параметрів змін до Конституції саме в законі України "Про принципи внутрішньої і зовнішньої політики України" народними депутатами внесено на розгляд сім законопроектів про принципи внутрішньої і зовнішньої політики. Для визначення підходів, як складових внутрішньої і зовнішньої політики постановою Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 року утворено Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України по підготовці і попередньому розгляду узгоджених законопроектів про засади внутрішньої політики України, про засади зовнішньої політики України та про засади національних інтересів і національної стратегії розвитку України.
Суспільство України нині перебуває у стані реформування правових відносин у сфері української державності. Складовою цього реформування є поступовий рух суспільства до реалізації принципів і завдань політичної реформи.
Теорії і практиці світового конституціоналізму відомі різновиди республіканського правління. Президентська форма правління залишилась успішною тільки у США. Більшість фахівців визначають, що роль президента полягає у лідерстві, а не в управлінні реформами. Зокрема, у виданій до президентських виборів 2000 р. збірці управлінських порад новому президентові США, колишній урядовець Леонард Шеффер робить висновок, що президент є не управлінцем, а лідером, відповідальним перед народом за майбутнє своєї країни, та стверджує, що президента США оцінюють не за його здатністю до управлінської роботи, а за його здатністю впливати на людей або установи поза межами формального ланцюжка інстанцій, щодо яких у нього не має ніякої управлінської влади. Президента оцінюють за суб'єктивними критеріями, такими, як "якість життя" і "впевненість у майбутньому. Президент не має управлінської влади над економікою, чи рівнем злочинності, чи над поведінкою президентів інших країн, однак від нього вимагається мати ефективний вплив на кожну з цих ділянок і багато інших".
Аналіз конституцій європейських держав переконує, що чимало повноважень Президента типові для глави держави незалежно від існуючої республіканської форми правління - парламентсько-президентської чи президентсько-парламентської, які переважають у сучасній Європі, як модель правління.
Вітчизняний фахівець у галузі конституційного права зарубіжних країн професор В.М. Шаповал вважає, що сутність змішаної форми правління визначається не арифметичними підрахунками ознак , що відрізняють її від інших сучасних форм, а співвідношенням конституційних і реальних повноважень у сфері виконавчої влади, якими володіють президент і прем'єр-міністр. Слід враховувати, що реальний їх статус може змінюватися залежно від суспільно-політичних обставин і навіть від авторитету політиків, які займають відповідні посади.
Нині можливості реального використання повноважень Президента України у межах конституційної системи стримувань і противаг є великими. Склалась ситуація у державі, коли Президент України залишається сильним, він має достатню підтримку політичних сил у парламенті. Указом Президента України від 3 жовтня 2002 р. "Про організацію роботи з підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України і виборчі закони" створено склад комісії по розробці змін до законів, яка включає представників всіх гілок державної влади, політичних партій, об'єднань громадян, ведучих вчених і практиків. У даному указі строки здійснення політичної реформи на жаль не зазначаються.
Перспективи розвитку України і реальності сьогодення представлені у зверненні Президента України до Верховної Ради України, проекті програми уряду.
В цих умовах сьогодні постала нагальна потреба визначення в інтересах суспільства етапів розробки і запровадження політичної реформи. Вважаємо, зазначене потребує насамперед науково обґрунтованого розуміння місця і ролі вищих органів державної влади у системі влади, врахування історичних особливостей розвиткуукраїнської державності, традицій народу України і його потреб.
З урахуванням викладеного, з метою примусити владу більше працювати на інтереси громадян необхідно, насамперед, реалізувати такі заходи.
1. Розробити концепцію політичної реформи в Україні, де визначити і узгодити:
межі посилення парламентаризму;
модифікувати питання взаємодії глави держави, законодавчої, виконавчої, судової гілок влади, розробити систему стримувань і противаг з врахуванням нової компетенції кожного вищого органу державної влади;
змінити відповідні розділи Конституції України;
привести законодавство України у відповідність з оновленими нормами Основного закону.
Прийняти у першочерговому порядку закони України: "Про вибори на пропорційній основі", "Про регламент Верховної Ради України", "Про Президента України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про принципи внутрішньої і зовнішньої політики України".
2. Організувати комплексне проведення політичної реформи. Цей процес повинен супроводжуватися:
- активізацією законотворчої роботи з питань, які потребують першочергового вирішення;
- виваженими законодавчими рішеннями;
- співпрацею вищих органів державної влади і об'єднань громадян;
- використанням досягнень науки і практики.
3. Необхідно нормативно закріпити і визначити відповідальність за проведення політичної реформи партій і осіб, що обіймають ключові посади в державі.
Література:
1. Закон України від 5 квітня 2001 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно посилення відповідальності за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності" // ВВР України. - 2001. - №23. - Ст.117.
2. Бондаренко С. Захист авторського права і суміжних прав у національному законодавстві // Інтелектуальна власність. 2001. - №9-10. - с.28-31.
3. Карпухина С.И. Защита интеллектуальной собственности и патентоведение. М.: Центр экономики и маркетинга, 2002. - 352с.
4. Птушенко А. Правовая защита интеллектуальной собственности// Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права. 2002. - №2. - с.44-54.
5. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. Х.: Фоліо, 2000. - с.147.
6. Воеводин Л.В. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе: Учебник. М., 1987. - с.91.
Loading...

 
 

Цікаве