WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система податкових складів та режим відстрочення сплати акцизних зборів в законодавстві держав-членів Європейських Співтовариств - Реферат

Система податкових складів та режим відстрочення сплати акцизних зборів в законодавстві держав-членів Європейських Співтовариств - Реферат


Реферат на тему:
Система податкових складів та режим відстрочення сплати акцизних зборів в законодавстві держав-членів Європейських Співтовариств
З прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 21 листопада 2002 р. № 228-IV питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу було віднесено до пріоритетних сфер законодавчої діяльності. Важливою сферою проведення адаптації є гармонізація законодавства України про акцизні збори з відповідним законодавством ЄС, зобов'язання здійснити яке було прийнято Україною згідно Угоди про партнерство і співробітництво з Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. Вивчення законодавства ЄС про гармонізацію акцизів є надзвичайно актуальним для гармонізації податкового законодавства України з податковим законодавством ЄС і для покращення режиму пересування підакцизних товарів між Україною і державами-членами ЄС в майбутньому. До питання гармонізації акцизних зборів в ЄС звертався Г. П. Толстопятенко, а питанням адаптації в цілому законодавством України законодавства ЄС займалися В. К. Забігайло, Ю. М. Капиця, В. І. Муравйов. Проте, досі недостатня увага науковців була присвячена вивченню особливостей режиму підакцизних товарів в ЄС та питанню регулювання системи податкових складів в ЄС. В зв'язку з цим вимагають ретельного дослідження основні вимоги законодавства ЄС щодо порядку стягнення акцизних зборів з підакцизних товарів та контролю за рухом підакцизних товарів.
Поняття податкового складу та режиму відстрочення сплати податків
Основоположною директивою Європейських Співтовариств в сфері регулювання акцизних зборів є Директива Ради 92/12/ЕЕС від 25 лютого 1992 р. "Про загальний режим підакцизних товарів та умови їх зберігання, руху та контролю", яка визначає в якості підакцизних товарів тютюнові вироби, мінеральні мастила, спирт та алкогольні напої. Директива 92/12/ЕЕС дозволяє державам-членам стягувати з цих товарів інші непрямі податки, введені в спеціальних цілях (не в цілях наповнення бюджету), якщо база оподаткування, розмір податку, порядок стягнення і контроль за його сплатою встановлені згідно правил стягнення акцизів та ПДВ. Згідно роз'яснення Суду ЄС по справі Evangelischer Krankenhausverein Wien v. Abgabenberufungskommission Wien et Wein & Co. HandelsgesmbH v Ober?sterreichische Landesregierung, держави-члени не мають права стягувати податки з алкогольних напоїв, якщо такі податки, з одного боку, мають на меті виключно наповнення бюджету, а з іншого, - не відповідають загальним правилам стягнення акцизних зборів з алкогольних напоїв, оскільки сума податку встановлюється виходячи з вартості товару, а не на підставі ваги, кількості або вмісту алкоголю, або не відповідають загальним правилам стягнення податку на доданку вартість. За державами-членами зберігається право впровадження нових та продовження стягнення існуючих податків на інші товари, крім визначених Директивою 92/12/ЕЕС в якості підакцизних, якщо це не призводить до формальностей на кордонах при торгівлі між ними.
Директивою 92/12/ЕЕС впроваджено такі поняття як: уповноважений власник складу, податковий склад, режим відстрочення сплати податку, зареєстрований та незареєстрований дилери. "Уповноваженим власником складу" є фізична або юридична особа, уповноважена компетентними органами влади держави-члена виробляти, переробляти, зберігати, отримувати та відправляти підакцизні товари в режимі відстрочення сплати податку, а "податковим складом" виступає місце здійснення уповноваженим власником складу таких операцій. "Режим відстрочення сплати податку" означає податковий режим, що застосовується до виробництва, переробки, зберігання та руху товарів, по яких сплата акцизів відстрочена. "Зареєстрованим дилером" може бути фізична або юридична особа, яка одержала від компетентних органів влади держави-члена дозвіл на отримання в процесі ведення підприємницької діяльності з інших держав-членів підакцизних товарів, що знаходяться в режимі відстрочення сплати податку. Зареєстрований дилер не має права зберігати та поставляти підакцизні товари в режимі відстрочення сплати податку. "Незареєстрований дилер", на відміну від зареєстрованого, має право в процесі своєї діяльності отримувати нерегулярно з інших держав-членів підакцизні товари, що знаходяться в режимі відстрочення сплати податку, проте він не має права ані зберігати, ані відправляти ці товари. Він зобов'язаний надати податковим органам держави-члена призначення поставки гарантії сплати акцизу до того, як йому буде відправлено товари.
Підставою для стягнення акцизів з підакцизних товарів є їх виробництво на території Співтовариства або імпорт до Співтовариства. Положення п. 1 ст. 6 Директиви 92/12/ЕЕС передбачають, що податкове зобов'язання виникає при відпуску товарів для їх реалізації або в разі їх нестачі. Суд ЄС у справі G. van de Water v. Staatssecretaris van Financien постановив, що, в значенні п. 1 ст. 6 Директиви 92/12/EEC просте зберігання підакцизних товарів, фактично, представляє собою відпущення для реалізації, при якому акциз з таких товарів ще не було стягнено відповідно до положень законодавства ЄС та національного законодавства. Під відпуском товарів для їх реалізації розуміється будь-яке звільнення товарів з під дії режиму відстрочення сплати податку, їх виробництво поза режимом відстрочення сплати податку, а також імпорт підакцизних товарів, що не оформлюється в режимі відстрочення сплати податку. Акциз стягується згідно умов та за ставками, що діють на дату настання податкового зобов'язання в державі-члені, в якій товари відпущені для реалізації або в якій констатується їх нестача.
Визначення місця стягнення акцизу
Правила визначення місця стягнення акцизних зборів встановлені ст. 7 Директиви 92/12/EEC. Якщо підакцизні товари, відпущені для реалізації в одній державі-члені, зберігаються в комерційних цілях в іншій державі-члені, акциз підлягатиме сплаті в останній. Якщо товари, відпущені для реалізації в одній державі-члені, поставляються до іншої держави-члена чи використовуються в іншій державі-члені для цілей дилера або особи публічного права, сплачений у державі-члені відпуску товарів для реалізації акциз підлягає відшкодуванню. Платником акцизу може бути або особа, яка поставляє товари в іншу державу-член чи зберігає товари, призначені до іншої держави-члена, або особа, яка отримує їх для споживання. Така особа згідно вимог п. 5 ст. 7 Директиви 92/12/EEC повинна виконати наступні дії:
(1) до відправлення товарів надати гарантії сплати акцизу податковим органам держави-члена призначення поставки;
(2) сплатити акциз в державі-члені, до якої поставляються товари;
(3) надати згоду на будь-які перевірки органів держави-члена, до якої поставлено товари, щодо підтвердження поставки товару і сплати акцизу.
Обов'язковою умовою руху підакцизних товарів між державами-членамиє наявність товаросупровідних документів. Якщо підакцизні товари, відпущені для реалізації у певній державі-члені, перевозяться до місця призначення поставки, розташованого на її території, через територію іншої держави-члена, їх пересування є можливим за наявності товаросупровідних документів і за умов використання
Loading...

 
 

Цікаве