WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціальні відносини як об’єкт правового регулювання в соціальній правовій державі - Реферат

Соціальні відносини як об’єкт правового регулювання в соціальній правовій державі - Реферат

людина, держава, суспільство, соціальні спільності та інститути, політичні партії, громадські організації, асоціації громадян, різноманітні фонди.
Людина, як суб'єкт соціальної політики, - це безпосередній і основний суб'єкт. Жодне завдання соціального розвитку й соціальної політики не може бути вирішене, коли не будуть створені умови для самореалізації особистого потенціалу людини. Людина має бути активним, творчим суб'єктом.
При регулюванні процесу соціального розвитку не слід відмовлятися від держави, як суб'єкта соціальної політики, так як саме за допомогою держави вдалося забезпечити виживання соціально неоднорідного суспільства. При цьому держава не повинна нав'язувати свої форми, способи вирішення соціальних проблем, виходячи з якоїсь уніфікованої програми чи жорсткого шаблону. Важливим у державному регулюванні має стати принцип диференційованого підходу. Політика у соціальній сфері має стати політикою самої людини чи соціальної спільності, в основу якої буде покладена їхсоціальна ініціатива, самодіяльність. Держава повинна створювати умови для самореалізації такої ініціативи, творчості у соціальній сфері.
У здійсненні сучасної концепції соціальної політики важлива роль належить праву і зокрема конституційному праву, як одній із галузей системи права. Але сьогодні соціальна політика являє собою комлекс заходів, які демонструють реакцію уряду на кризову ситуацію, яка виникла під впливом економічних чинників. Головна увага зосереджується на окремих елементах соціальної сфери: пенсіях, грошових допомогах, індексації, мінімальних соціальних стандартах. Така соціальна політика характеризується некомплексністю і безадресністю, що знижує її ефективність.
Поняття соціальної держави покликане підкреслити, що соціальні проблеми входять до складу пріорітетних для даної держави. Держава регулює процес розподілу матеріальних благ і забезпечує юридично встановлені правила та норми суспільного життя.
Як повинна вирішувати соціальні проблеми Україна і за якою схемою діяти?
Утопічний характер багатьох соціальних проектів минулого полягав у тому, що суспільству нав'язували готові, далекі йому моделі, які воно забезпечувало. Крім цього, як зазначає В.Бабкін, "нашій суспільній науці, в тому числі й правознавству, незважаючи на проголошення української держави соціальною, не вистачає розроблення її концепції, усвідомлення значення гуманізації суспільства, забезпечення людського виміру політики і права". На його думку "соціальна держава" - це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечені охорона та захист прав людини. Перехід до соціальної правової держави можливий лише за умови здійснення системної реформи, яка пов'язує в цілісний комплекс рух до соціального ринкового господарства, громадянського суспільства, правової держави з цілеспрямованим формуванням інститутів соціальної держави. Термін "соціальна держава" введено ще в 1850 році Лоренцом фон Штайном. Однак його активна теоретична розробка почалася у першій половині ХХ століття переважно в німецькій літературі. Остаточно в значенні політико-правової концепції поняття "соціальна держава" увійшло в наукову літературу після його фіксації в Конституції ФРН 1949 року. На визначення сутності соціальної держави вирішально вплинули праці таких вчених, як Ф.Нойман, Г.Хаферкамп, Г.Хартвіг, В.Абендрод та ін.
В загальному розумінні соціальна держава визначається як така, що прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі - приблизно однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості. Сьогодні можна погодитися з тим, що під терміном "соціальна держава" розуміють все, що пов'язано із зменшенням або усуненням розбіжностей у прибутках між різними верствами населення. Але в той же час мало хто замислювався над тим, яким шляхом таке усунення чи зменшення можливе і, головне, до чого призведе на практиці. Сьогодні добре відомі негативні історичні уроки побудови суспільства на підставі соціального ідеалу розподільної справедливості. Було б нелогічним проходити їх знову. Але усвідомлення напрямів втілення зазначеного ідеалу передбачає необхідність систематизації наявного досвіду з урахуванням вітчизняної специфіки.
Соціальна держава повинна сприяти соціальному захисту громадян та підвищенню їх життєвого рівня, охороняти свободу громадян і гарантувати соціальну злагоду в суспільстві. Поняття соціальної захищеності значно ширше аніж соціальна підтримка у вигляді разових благодійних заходів щодо підвищення рівня життя окремих груп населення з низькими грошовими доходами. Хоча це і необхідно робити. Мова йде про сукупність законодавчо закріплених економічних, правових, соціальних гарантій, що забезпечують кожному члену суспільства дотримання найважливіших соціальних прав, включаючи право на працю, а також на достатній рівень життя, необхідний для нормального розвитку особи.
Метою соціальної держави є гарантування певного "мінімуму" і компенсація та зняття суспільно-економічних суперечеостей, що виникають у будь-якому суспільстві на рівні держави.
У наукових працях і соціальній практиці стали загальновизнаними три моделі соціальної держави: ліберальна або англо-саксонська; скандинавська або соціально-демократична; континентально-європейська або консервативна.
Перша модель соціальної держави (ліберальна), яка застосовується, наприклад, в англомовних країнах: США, Великобританії, Канаді, Австралії, предбачає державні обов'язки з соціального захисту для найбільш уразливих верств населення. Решта громадян повинна забезпечувати себе самостійно. Характерними для ліберальної моделі є перевірка нужденності, обмеження розмірів універсальних трансформерів, програм соціального страхування. Відповідно до ліберальної доктрини необхідно спрощувати функції соціальної держави. У системі соціального забезпечення перевага віддається трудовій мотивації громадян, чому сприяють напівавтоматичні
Loading...

 
 

Цікаве