WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Реалізація права власності іноземними інвесторами - Реферат

Реалізація права власності іноземними інвесторами - Реферат

рахунок свого внеску право користування належним йому майном або результатами його інтелектуальної праці. Тобто, форми здійснення інвестицій може бути дуже різноманітними. Проте необхідно пам'ятати, на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі-підприємства), створених за участю іноземних інвесторів, незалежно від форми та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
Об'єктом права власності господарського об'єднання підприємств і організацій (концерну, асоціації, галузевого, міжгалузевого регіонального об'єднання) є майно, добровільно передане йому підприємствами й організаціями, а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом. До складу об'єктів права власності господарського об'єднання не входить майно членів цього об'єднання.
Власністю господарського об'єднання є також майно створених ним підприємств. Ці підприємства не мають права вийти із складу об'єднання без його згоди. Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств та організацій, що входять до його складу, а вони не відповідають за зобов'язаннями об'єднання і один одного, якщо інше не передбачено їх статутами (положеннями) або договором між ними. Майно, яке залишилося після припинення діяльності господарського об'єднання, розподіляється між підприємствами та організаціями, що входили до нього.
Міжнародні організації та юридичні особи інших держав вправі мати на території України у власності будинки, споруди, інше майно соціально-культурного та виробничого призначення. Законодавчими актами України може бути встановлено види майна, що не може перебувати у власності цих організацій та осіб.
Відповідно до наведених норм права, іноземні інвестори мають передбачену законодавством можливість реалізовувати свою компетенцію шляхом здійснення капіталовкладень у інших суб'єктів господарської діяльності. При цьому на вказані правовідносини буде розповсюджуватися національне законодавство, яке регулює діяльність господарських товариств. Зрозуміло, що з моменту передачі майна або майнових прав іншій юридичній особі для формування її статутного фонду, компетенція інвестора як власника припиняється, замінюючись при цьому на статус акціонера, засновника, учасника, тощо, з відповідним комплексом корпоративних, засновницьких прав.
Законодавством України також визначено деякі питання реалізації права власності спільних підприємств, а зокрема встановлено, що вказані суб'єкти з участю юридичних осіб і громадян України та юридичних осіб і громадян інших держав можуть мати на території України у власності майно, необхідне для здійснення діяльності, визначеної установчими документами, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.
Україна йде шляхом створення "здорового" конкурентного середовища, що видно й з прийняття Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" (2). Вказаний нормативний акт спрямований на захист конкуренції між суб'єктами підприємницької діяльності, створеними без залучення або майна (майнових чи немайнових прав) іноземного походження, та суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю іноземного капіталу, забезпечення державного захисту вітчизняного виробника та конституційних прав та свобод громадян України. Даний нормативний акт ставить у однакове правове становище як іноземних інвесторів, так і національних суб'єктів підприємницької діяльності, що в принципі є реалізацією конституційного принципу рівності усіх форм власності.
Серед проблем, які виникають при реалізації права власності іноземних інвесторів можна назвати наступні:
1. нестабільність українського законодавства. З 1992 року вже втратили чинність Закон України "Про іноземні інвестиції", закон України "Про режим іноземного інвестування" Декрет Кабінету Міністрів "Про режим іноземного інвестування", тощо. Було прийнято Закон України "Про інвестиційну діяльність" (3) та Закон України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження". Наслідками вказаної проблеми можуть бути зокрема наступні явища.
Верховний Суд, зокрема у Листі від 09.08.2000 (4) року зазначив, що до нього надходять звернення з приводу виконання судових рішень про задоволення позовів іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями про захист іноземних інвестицій, які набрали законної сили до 25 лютого 2000 року. На думку судової колегії в цивільних справах Верховного суду сама по собі зміна законодавства, на якому ґрунтуються постановлені рішення, не може бути підставою для їх перегляду. Разом з тим, їх виконання лише в частині захисту іноземних інвестиції, що відповідає чинному законодавству оскільки Законом України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" скасована дія Закону України Закону України "Про іноземні інвестиції" та Декрету Кабінету Міністрів "Про режим іноземного інвестування", на підставі яких постановлено ці рішення. А отже, іноземні інвестори не мають реальної можливості захистити свої законні права та інтереси щодо наведеного випадку, який нажаль, є непоодиноким.
2. Невідповідність змісту виставленої, наприклад, на тендері інформації реальним вимогам, які пред'являються, у переважній більшості випадків, саме іноземному інвестору. Наприклад, для приватизації того чи іншого підприємства, інвестор має не тільки виконати умови конкурсу, а ще й побудувати або полагодити дороги у певній місцевості, не зважаючи на те, що дані роботи мають фінансуватися з місцевого бюджету.
3. Складність та нестійкість реєстрації права власності на території України. Це підтверджує зокрема, наступне.
Наказом Міністерства юстиції України від07.02.02 року № 7/5 було затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (5), у яке в подальшому було внесено зміни та доповнення. Вказане Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності. Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Проте вказане Положення вже втратило свою силу і компетенцію щодо реєстрації права власності на нерухоме майно планують передати Державному Комітету України по земельних ресурсах, щодо чого до 15 травня 2003 року доручено розробити відповідне, знову ж таки, нове нормативне забезпечення реєстрації права власності на нерухоме майно.
Це вже не говорячи про те, що перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна просто не містить такого документу, як Рішення власника або документи про перереєстрацію юридичної особи. Наприклад, іноземний
Loading...

 
 

Цікаве