WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Військове правосуддя і спеціалізація судів загальної юрисдикції - Реферат

Військове правосуддя і спеціалізація судів загальної юрисдикції - Реферат


Реферат на тему:
Військове правосуддя і спеціалізація судів загальної юрисдикції
При розгляді правових основ функціонування в Україні військових судів постало питання про правовий статус військового правосуддя в системі судів загальної юрисдикції: чи є військові суди спеціалізованими судами, чи вони належать до загальних судів у системі судів загальної юрисдикції ?
Це питання не позбавлене підстав. Адже, як уже було сказано, військова юстиція існує в багатьох державах світу і відзначається певною специфікою. Цей факт знаходить відображення на рівні відповідних документів ООН, якими передбачається, що кожна людина має право на судовий розгляд у звичайних судах або трибуналах, що застосовують встановлені юридичні процедури [33]. Очевидно, що органи військового правосуддя згідно з усталеною світовою практикою не розглядаються як "звичайні суди".
У зв'язку з цим необхідно визначити, що розуміється під "звичайними судами"? Аналіз законодавства України, інших держав дає підстави зробити висновок, що звичайними судами є загальні суди, які розглядають, насамперед, цивільні та кримінальні справи і складають основу судової системи даної держави; суди, що існують у будь-якій сучасній державі та здійснюють судочинство на загальних засадах, встановлених конституційним законодавством [34].
Разом з тим, аналізуючи розвиток законодавства України про судоустрій, військові суди в Україні немає жодних підстав вважати "надзвичайними" чи "особливими" судами, створення яких згідно зі статтею 125 Конституції України не допускається, оскільки військові суди діють виключно на підставі Конституції України та законів, за встановленими законом юридичними процедурами розгляду судових справ, передбаченими для загальних судів.
Так, статтею 20 Закону України "Про судоустрій України" (в редакції після 24 лютого 1994 року), яка визначала систему судів України, військові суди (регіонів, Військово-Морських Сил та гарнізонів) було включено до "судової системи загальних судів України" разом з усіма іншими судами (крім арбітражних судів). Слід, однак, зауважити, що статтею 4 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року передбачалося визначати спеціальним законом особливості статусу суддів військових судів, та встановлювалося, що на трудові відносини суддів військових судів, не врегульовані даним Законом, не поширюється законодавство про працю (на відміну від усіх інших суддів). А статтею 7 цього Закону передбачалося встановлення законом особливих вимог, необхідних для зайняття посади судді військових та арбітражних судів.
Окремою статтею Кримінально-процесуального кодексу України (стаття 36 КПК) встановлювалась підсудність кримінальних справ військовим судам. Водночас, підсудність військовим судам цивільних справ була визначена в статті 123 ЦПК України поряд з визначенням підсудності даної категорії справ усім іншим загальним судам.
У згаданому Законі "Про статус суддів" при визначенні органів суддівського самоврядування (стаття 25 Закону в редакції від 2 лютого 1994 року) передбачалося, що суддівське самоврядування здійснюється через конференції суддів загальних, арбітражних та військових судів. Отже, тут військові суди фігурують як такі, що не є загальними судами. У Законі України "Про органи суддівського самоврядування" від 2 лютого 1994 року, яким визначалися організаційні форми суддівського самоврядування, також називаються в числі цих органів конференції суддів загальних судів, конференція суддів арбітражних судів та конференція суддів військових судів. Аналогічним чином, у статті 2 Закону України "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України" від 2 лютого 1994 року в системі кваліфікаційних комісій суддів передбачено утворення кваліфікаційних комісій суддів загальних судів, кваліфікаційної комісії суддів арбітражних судів та кваліфікаційної комісії суддів військових судів. Отже, і тут військові суди не віднесено до категорії загальних судів.
Проте, оскільки ще 28 квітня 1992 року в Концепції судово-правової реформи в Україні, про яку було сказано вище, Верховною Радою України передбачалося збереження військових судів у системі загальних судів, і таким же чином вирішено питання у базовому Законі "Про судоустрій" (зауважимо, після прийняття вказаних законів про кваліфікаційні комісії та про органи суддівського самоврядування), то необхідно вважати, що військові суди було віднесено законом до системи загальних судів, на відміну від арбітражних судів, що становили самостійну ланку судів.
Надалі, при внесенні у червні 2001 року пакету змін до вказаних вище законів відповідно до Конституції України згадана вище стаття 20 Закону передбачає уже єдину систему судів загальної юрисдикції, в якій, проте, не визначається конкретний статус військових судів, їх місце в системі судоустрою, так само як і статус та місце в системі господарських судів чи будь-яких інших спеціалізованих судів. При цьому, однак, систему військових судів визначено як і раніше окремою главою 3-1 "Військові суди" згаданого Закону.
У зв'язку з цим, та враховуючи викладене вище і виходячи із змісту Конституції України, видається необхідним уточнити застосування понять, пов'язаних з визначенням статусу судів в Україні ("суди загальної юрисдикції", "загальні суди", "спеціалізовані суди", "звичайні суди", "суди окремої юрисдикції"), а також розглянути питання про критерії визначення спеціалізації судів та існування судів окремих судових юрисдикцій, в тому числі військової.
Конституція України передбачає два основних принципи побудови системи судів загальної юрисдикції в Україні, а саме: принцип територіальності і принцип спеціалізації. Встановлюючи вимоги до суддів спеціалізованих судів, стаття 127 Конституції передбачає наявність у них фахової підготовки з питань юрисдикції цих судів. У статті 129 Конституції, якою визначаються основні засади судочинства, передбачено можливість визначення законом також інших засад судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. Нарешті, в організаційній побудові системи судів загальної юрисдикції Конституцією України передбачено утворення вищих судових органів спеціалізованих судів - відповідних вищих судів, при одночасному існуванні найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції - Верховного Суду України. При цьому не допускається створення в Україні надзвичайних та особливих судів.
Таким чином, термін "суди загальної юрисдикції" вживається в Конституції України як загальне, родове поняття щодо термінів "спеціалізовані суди" та "суди окремої юрисдикції". Разом з тим, у літературі висловлена думка, що при порівнянні з судовою системою Росії судоустрою України вбачається неоднаковий теоретичний підхід до проблеми спеціалізації у сфері правосуддя. Якщо в Україні військові суди належать до судів загальної юрисдикції і розглядаються як "загальні
Loading...

 
 

Цікаве