WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми конституційної реформи - Реферат

Проблеми конституційної реформи - Реферат

інтересів різних соціальних верств населення. Як аргумент на користь двопалатного парламенту нам приводять в якості прикладів структури парламентів не лише Західної Європи (Бельгії, Іспанії, Італії, Ірландії, Нідерландів, Німеччини, Франції), а й Східної Європи (Польщі, Чехії, Румунії, Словенії, Хорватії). Навіть дійшло до того, що в багатьох населених пунктах були розміщені рекламні щити, на яких зазначено: "Бажаєш жити як в Європі, підтримуй двопалатний парламент". Проте, ми всі розуміємо, що не від структури парламенту залежить рівень розвитку держави і життя народу. Адже, такі теж європейські країни як Греція, Данія, Люксембург, Португалія, Фінляндія, Швеція, хоч і мають однопалатні парламенти, але є досить економічно і соціально розвинені. Не можна скидати з рахунку і те, що всі держави, які утворилися на пострадянському просторі (крім Російської Федерації і це цілком зрозуміло) як унітарні держави мають однопалатні парламенти. Тому можна стверджувати, що достатніх підстав об'єктивного характеру для утворення двопалатного парламенту в нашій державі не існує. Крім того, як нам здається, двопалатний парламент ускладнить і загальмує законодавчий процес, викличе протистояння палат і блокування процесу прийняття законодавчих актів. Проблематичним є і скликання так званих спільних засідань двох палат парламенту (Державних зборів та Палати регіонів), які як передбачається, на своїх засіданнях повинні вирішувати надзвичайно важливі питання (внесення змін до Конституції України, визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, прийняття закону про державний бюджет та внесення змін до нього, прийняття закону про регламент Верховної Ради України, надання законом згоди на обов'язковість для нашої держави міжнародних договорів України та ін.). Адже проведення спільних засідань стає можливим лише при тій умові, коли згоду на це дадуть обидві палати. А якщо не дадуть? То тоді зазначені вище і надзвичайно важливі для держави ісуспільства питання не будуть розглянуті і, безперечно, відповідні рішення по них не будуть прийняті.
Дещо хотілось би зупинитися і на питаннях, пов'язаних із функціонуванням судової влади. Перш за все, пропонується без достатніх на те підстав, щоб Президент призначав не третину складу Конституційного Суду, як цього вимагає нині діюча Конституція України (6 призначається Президентом України, 6 обирається від Верховної Ради України і 6 від судової влади), а половину, тобто 9 суддів. Знову ж розширюються повноваження Президента і його вплив на Конституційний Суд. Не інакше, як своєрідним політичним хабаром, оцінені пропозиції викладені у президентському законопроекті, що на посадах членів Верховного Суду України, суддів Конституційного суду України можна працювати до 75 років.
Не можна погодитись із пропозиціями щодо зміни змісту ст. 71 Конституції України, яка регламентує вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Пропонується чергові вибори Президента України, народних депутатів України, вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, сільського, селищного, міського голови, депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим проводити протягом одного року. Якщо прийняти цю пропозицію, то потрібно або скоротити термін повноважень парламенту 4 скликання, а також органів місцевого самоврядування на 2 - 2,5 роки, або ж продовжити перебування на посаді нинішнього Президента України до 2006 року, тобто продовжити його термін на два роки. Таким чином, він буде перебувати на посаді не 5, а 7 років.
Потрібно обережно відноситись і до питання прийняття законів України всеукраїнським референдумом. Пропонується, щоб закони та інші рішення прийнятті на всеукраїнському референдуму мали вищу юридичну силу і не потребували затвердження органами державної влади, посадовими особами. Це мабуть обумовлено тим, що свого часу результати так званого "референдуму" щодо реформи державної влади, який був проведений 16 квітня 2002 року, до цього часу не реалізований Верховною Радою України шляхом внесення відповідних змін до Конституції України (Нагадаємо, що мова йшла про довіру парламенту, скорочення кількості народних депутатів України, запровадження двопалатного парламенту та інші). Як відомо, відповідно до Конституції України ст. 74 референдум не допускається з питань податків, бюджетів та амністії. Як здається, нам, ця стаття є теж не досить досконалою, оскільки коло питань, які не можуть виносити на референдум, треба дещо розширити. Наприклад, чи може сьогодні простий громадянин, який не має достатніх знань, зробити правильний висновок в ході референдуму про те, який нам потрібен парламент: одно- чи двопалатний. Сьогодні, як ми спостерігаємо навіть відомі вчені в галузі конституційного права та парламентаризму не можуть прийти до однозначного висновку. Або інше питання. Уявіть собі, коли б ми винесли на референдум питання прийняття змісту Цивільного, Господарського або ж Кримінального кодексів. Хіба можна ці специфічні кодекси, які вимагають глибоких не лише загальноюридичних, а й галузевих знань, виносити на обговорення широкого загалу? Як нам здається, відповідь однозначна. Ні.
Можна вести мову і про інші положення законопроектів, але і цих міркувань достатньо для того, щоб зробити висновок, що конституційну, або як її ще називають політичну реформу потрібно здійснювати надзвичайно зважено. Адже від її результатів залежить не лише реформування інститутів влади, а й подальший рівень розвитку держави, суспільства і навіть в значній мірі доля кожного громадянина.
Література:
1. Закон України від 5 квітня 2001 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно посилення відповідальності за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності" // ВВР України. - 2001. - №23. - Ст.117.
2. Бондаренко С. Захист авторського права і суміжних прав у національному законодавстві // Інтелектуальна власність. 2001. - №9-10. - с.28-31.
3. Карпухина С.И. Защита интеллектуальной собственности и патентоведение. М.: Центр экономики и маркетинга, 2002. - 352с.
4. Птушенко А. Правовая защита интеллектуальной собственности// Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права. 2002. - №2. - с.44-54.
5. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. Х.: Фоліо, 2000. - с.147.
6. Воеводин Л.В. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе: Учебник. М., 1987. - с.91.
Loading...

 
 

Цікаве