WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми конституційної реформи - Реферат

Проблеми конституційної реформи - Реферат


Реферат на тему:
Проблеми конституційної реформи
На протязі березня-травня 2003 року одним з найбільш актуальних і, можна відзначити, гострих питань, яке було предметом обговорення та дискусії окремих політиків, політичних партій, народних депутатів, ряду трудових колективів було питання, так званої, конституційної реформи, яка повинна базуватись на двох проектах законів України "Про внесення змін та доповнень до Конституції України", внесених 167 народними депутатами України (реєстраційний №0999) і Президентом України (реєстраційний №3207).
Розгляд цих законопроектів, реформа політичної системи, розробка концептуальних засад конституційних змін, пов'язаних з нею, в нинішніх умовах функціонування держави і життя суспільства є безперечно важливими. У вирішення цих проблем вимагає розробки відповідних законопроектів, якими, перш за все, повинні вноситись зміни до Конституції України.
В зв'язку з цим, Інститутом законодавства Верховної Ради України був підготовлений законопроект про внесення змін до Конституції України, який було внесено до Плану законодавчих робіт на 1997 рік. Слід зазначити, що не всі з розумінням сприйняли цей крок. Більше того, окремі політики визначили його як підготовку до так званого конституційного перевороту. В зв'язку з цим, 28 серпня 1997 року мною була опублікована в газеті "Голос України" відповідна стаття, в якій пояснювалось необхідність і обґрунтованість внесення змін до Основного Закону (Див. Опришко В. "Про зміни до Конституції або навколо конституційного перевороту" //Голос України. - 1997. - 28 серпня). Хотілось б коротко зупинитись на пропонованих на той час змінах.
Перш за все ми всі добре розуміємо, що рівень розвитку законодавства, його якість значною мірою залежать від його відповідності положенням Конституції України як Основного Закону. Чим буде досконалішою вона, тим буде досконалішим вітчизняне законодавство. Це аксіома, яку можна застосувати до будь-якої держави. Одночасно варто зазначити, що зміст конституцій багатьох держав вдосконалюється відповідно з потребами соціального, економічного і політичного життя, інтересів громадян. Взагалі, зауважимо, що практично не існує держав, які б не вносили змін до своїх конституцій. Це звичайне явище для розвитку конституціоналізму в країнах світу. Так, за чотири десятиріччя дії Конституції Федеративної Республіки Німеччина було прийнято 35 законів, якими до неї вносилося майже 100 поправок. У результаті із 146 статей даної Конституції майже половину повністю змінено, з'явилося 30 нових. Або взяти Францію. Невдовзі після прийняття у 1958 р. Конституції цієї держави до неї було внесено ряд змін щодо організації державної влади і політичної системи. Як наслідок - змінився зміст її 14 статей, з'явилося шість нових. Можна згадати і про Сполучені Штати Америки, історія яких налічує більше ніж 200 років. За цей період було внесено майже 5 тис. пропозицій щодо змін до Конституції США. Проте складність і жорсткість процедур внесення таких змін дозволили реалізувати лише 27 поправок, остання з яких була ратифікована у 1992 р.
І рік, який пройшов на той час після прийняття Конституції України, її глибокий аналіз дав змогу зробити висновок про те, що вона теж потребує внесення певних змін до неї. У своїй доповіді на Урочистих зборах з нагоди першої річниці прийняття Конституції України 27 червня 1997 р. Президент України Л.Д. Кучма, зазначив, що в "Основному Законі є й певні неузгодження, нечіткі положення, не скрізь вивірено баланс сил". На необхідність внесення змін до Основного Закону України звертав увагу і як Голова Верховної Ради України І.С.Плющ. В цьому дійсно є потреба. Адже багатьом відомо, що наша Конституція - результат політичного компромісу, якого було досягнуто в досить суперечливих на той час умовах, за складних відносин між більшістю політичних сил не лише у Верховній Раді, а й за її межами. А це значить, що при прийнятті Основного Закону окремі його положення були не досить досконалими. І це всі розуміли. Але державі й суспільству вкрай потрібна була Конституція, за допомогою якої необхідно було закріпити загальні засади організації суспільного життя та державної влади, визначити систему прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, правовий статус державних органів та вирішити інші важливі питання. Вже тоді, на час прийняття Основного Закону, було цілком ясно, що до нього найближчим часом будуть вноситись зміни. І справді, не так уже й багато минуло часу, як перш за все від народних депутатів України як суб'єктів законодавчої ініціативи, державних органів, вчених, інших осіб і організацій почали надходити пропозиції щодо вдосконалення окремих норм Конституції, тих, доцільність застосування яких не підтверджується практикою. Враховуючи це, як вже зазначалось, і була розпочата робота в Інституті законодавства Верховної Ради України по підготовці законопроекту "Про внесення змін до Конституції України".
Варто зазначити, що безпосередньо у самій Конституції України передбачено порядок внесення змін до неї, іншими словами, закріплено конституційний процес своєрідного її самовдосконалення. Розділ XIII Основного Закону так і називається - "Внесення змін до Конституції України" (статті 154 - 159). Крім того, в ньому є і ст. 85, яка визначає перелік повноважень Верховної Ради України. В п.1 зазначеної статті записано, що до її повноважень відноситься - "внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції". Тому не лише уважний політик, а й пересічний громадянин за умови його неупередженості нічого неконституційного в діях народних депутатів і Верховної Ради України в цілому помітити не зможе.
Декілька слів про розділ XIII, яким визначається порядок внесення змін до Конституції України. Перш за все, у ст. 154 його йдеться, що законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, тобто не менш як 150 народними депутатами України, а у ст. 155 закріплено, що законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від
Loading...

 
 

Цікаве