WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правове забезпечення свободи прижиттєвого донорства органів і тканин людини при трансплантації в Україні - Реферат

Кримінально-правове забезпечення свободи прижиттєвого донорства органів і тканин людини при трансплантації в Україні - Реферат

безпорадний стан визначається як обумовлений об'єктивними і суб'єктивними факторами фізичний чи психічний стан особи, перебуваючи в якому, вона не може чинити опір злочинцеві або уникнути злочинного посягання. До об'єктивних факторів, що обумовлюють безпорадний фізичний стан особи, відносять малолітній вік, фізичні вади, хворобливий або непритомний її стан. До об'єктивних факторів, що обумовлюють психічний стан особи, відносять розлад душевної діяльності, внаслідок чого особа не може розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій.
Кримінально-правове значення поняття матеріальної залежності у літературі визначається по-різному. Так, С. С. Тихонова матеріальну залежність визначає як такий вид залежності, при якій від винного з огляду на різні обставини (одержання матеріальної допомоги чи перебування на повному утриманні винного, аліменти, борги, проживання на житловій площі винного і т. ін.) істотно залежить поліпшення чи погіршання матеріального становища потерпілого. У той самий час В. К. Грищук дає визначення матеріальної залежності більш вузько, конкретно - як таке становище винного, при якому він повністю або частково перебуває на утриманні особи, яка схилила його до вчинення злочину. Якщо особа, використовуючи матеріальну залежність потерпілого, примушує його до дачі згоди на вилучення органів чи тканин, то ці дії повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 143 КК України.
Поняття службової залежності означає залежність потерпілого від винного в силу підпорядкованості йому за посадою чи виконуваною роботою, що ґрунтується на його побоюванні бути звільненим з роботи, пониженим у посаді, позбавленим премії тощо, або на його очікуванні підвищення в посаді, матеріальної або іншої винагороди.
Поняття іншої залежності може включати будь-який інший вид залежності, яка виникла через певні життєві обставини і внаслідок якої потерпілий відчуває себе зобов'язаним перед такою особою в силу сімейних відносин, релігійних, партійних,навчальних, чи, як зазначають В. К. Грищук і С. С. Тихонова, такою, що походить із ситуаційної залежності. До ситуаційної залежності згадані автори відносять, наприклад, ситуацію, коли особа зобов'язана іншій особі рятуванням життя своєї дитини, або їй відомі відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, чи залежність особи, яка знаходиться на лікуванні, від медичного персоналу; залежність особи, яка перебуває у виправній чи виховній установі і т. ін.
З питанням кримінально-правового забезпечення свободи прижиттєвого донорства пов'язано питання про можливість примусової реалізації відносин донорства в стані крайньої необхідності. Відповідно до ст. 39 КК України не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо небезпеку за даних обставин не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Згідно з ч. 2 цієї статті перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Стосовно медичної сфери підставою для вчинення акту крайньої необхідності (джерелом небезпеки) є реальні патологічні процеси в організмі людини, що ставлять під загрозу її життя чи здоров'я.
Можлива ситуація, коли врятувати життя чи відновити здоров'я одного чи декількох хворих неможливо інакше, як здійснивши їм пересадження органа чи тканини від конкретного донора, але без його згоди. Вилучення органа чи тканини не є нешкідливим для донора, тобто такими діями йому завжди заподіюється шкода. Якщо шкода, заподіяна при цьому донору, не перебільшуватиме шкоду відвернену, то, таким чином, мають місце всі зазначені в кримінальному законі ознаки крайньої необхідності. Таке обґрунтування правомірності вилучення органів чи тканин у донора без його згоди можна поширити і на випадки примусу потенційного донора до надання згоди на вилучення його органів чи тканин для порятунку життя іншої людини.
Однак ще І. І. Горелік розглядав як основу правового регулювання відносин у сфері прижиттєвого донорства принцип оптимальної турботи про інтереси донора20. Дана позиція знаходить розвиток та закріплення і в теорії сучасного права, орієнтованого на людину, її права і свободи як на вищу цінність. Надання права розпоряджатися долею та анатомічною цілісністю організму людини іншим особам (навіть і з найкращими намірами) є неприпустимим: "Нікому не дозволено робити узяття крові, тканин чи органа людини без її згоди, хоча б таке втручання і було єдиним засобом для порятунку життя і здоров'я іншої людини".
Отже, захист законних інтересів хворого-реципієнта шляхом насильницького чи оманного заподіяння шкоди таким правоохоронюваним благам, як життя і здоров'я іншої людини, не повинен виправдовуватися посиланнями на стан крайньої необхідності, а має розглядатись як суспільно небезпечне і кримінально каране діяння. Практичне вирішення питання про здійснення трансплантації в стані крайньої необхідності повинно відповідати вимогам Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині".
Література
1. Див.: Друзенко Г. Адаптация к законодательству ЕС // Юридическая практика. - 2002. - 12 ноября.
2. Див.: Глазовский Н. Ф. Цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
3. Головатий М. Обережно - глобалізація // Урядовий кур'єр. - 2002. - 25 вересня.
4. Лейст О. Э. История правовых и политических учений. - М., 1999. - С. 619-620.
5. Див.: Сдасюк Г. В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве