WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правове забезпечення свободи прижиттєвого донорства органів і тканин людини при трансплантації в Україні - Реферат

Кримінально-правове забезпечення свободи прижиттєвого донорства органів і тканин людини при трансплантації в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Кримінально-правове забезпечення свободи прижиттєвого донорства органів і тканин людини при трансплантації в Україні
Специфічність методу лікування за допомогою трансплантації органів або тканин людини полягає в тому, що в орбіту діяльності медичних працівників утягується донор, якому медична допомога не потрібна (більше того, медичним втручанням йому завжди заподіюється істотна шкода). У зв'язку з цим фігура донора набуває особливого значення. З урахуванням того, що в даний час застосування штучних органів при лікуванні хворих є лише перспективним науковим напрямом, варто погодитися з думкою С. Г. Стеценко, що "значимість донора як основного джерела трансплантаційного матеріалу не викликає сумнівів". Однак при цьому має бути забезпечений максимальний юридичний захист його життя і здоров'я, у тому числі і кримінально-правовий.
В Україні кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері прижиттєвого донорства, передбачена ст. 143 Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК України). Встановлені цією статтею норми для кримінального законодавства є новелами. З цієї причини в Україні наукових праць з глибоким кримінально-правовим аналізом даних норм немає. Ця тема не була до сьогодні предметом монографічного або дисертаційного дослідження. Безумовно, позитивним є видання після прийняття нового КК України перших науково-практичних коментарів та підручників, (П. П. Андрушко, М. І. Бажанов, В. О. Навроцький та ін.), в яких було дано пояснення зазначених кримінально-правових норм. Проте вивчення цих видань виявило різні тлумачення та спірність ряду питань, що стосуються кримінально-правової характеристики злочинів вказаної категорії: стосовно видів складів даних злочинів, їх конструктивних ознак, кваліфікації та ін.
Велику увагу було приділено правовим проблемам пересадження органів або тканин людини в юридичній науці в цілому (у працях М. І. Авдєєва, З. Л. Волож, М. С. Малєїна, М. М. Малєїної, Н. О. Маргацької та ін.). Кримінально-правові аспекти проблем трансплантації було розглянуто С. І. Авербахом, В. О. Глушковим, І. І. Гореликом, А. М. Красиковим, Г. М. Красновським. Однак це дослідження періоду, коли кримінальна відповідальність безпосередньо за злочини у сфері трансплантації органів або тканин людини взагалі не була передбачена. Останнім часом в Росії видана монографія С. С. Тихонової, але вона підготовлена на базі Кримінального кодексу Російської Федерації, тому її рекомендації можуть бути використані українською наукою кримінального права обмежено.
Огляд літератури показує, що проблеми кримінально-правового регулювання трансплантації органів і тканин людини не піддавали системному аналізу та комплексному науковому вивченню. Сказане засвідчує актуальність теоретичного аналізу кримінально-правової оцінки різних видів суспільно небезпечної поведінки у зазначеній сфері, зокрема кримінально-правового забезпечення свободи прижиттєвого донорства органів або тканин в Україні.
Порядок вільного прийняття вольового рішення донора з приводу вилучення власного органа або тканини для трансплантації реципієнту законодавчо закріплено у ч. 2 ст. 143 КК України. Цією статтею встановлена кримінальна відповідальність за вилучення в людини шляхом примушування чи обману його органів або тканин з метою трансплантації.
Предметом цього злочину є тільки органи і тканини людини, дозволені до трансплантації Законом України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" від 16 липня 1999 р.2
Конструктивними ознаками об'єктивної сторони складу даного злочину є дія, спосіб, наслідки і причинний зв'язок. При цьому дія полягає у вилученні в людини її органів або тканин, тобто їхнє видалення з організму чи відділення хірургічним шляхом.
Способом здійснення таких дій є примус чи обман. Хоча названі способи різні за своїм зовнішнім проявом, вони є однопорядковими за ступенем впливу на потерпілого. Тому з достатніми до того підставами Н. І. Панов виділяв їх в окрему групу.
Юридичне поняття примусу означає поводження, що виявляється у фізичному і психічному впливі однієї людини на іншу, яка посягає на право особистої недоторканності останньої з метою змусити її діяти потрібним для винного чином. Автори Науково-практичного коментаря до КК України під ред. М. І. Мельника і М. І. Хавронюка примус визначають як дії, пов'язані із застосуванням психічного чи фізичного (у тому числі такого, що потягло наслідки у вигляді легких тілесних ушкоджень) насильства до потерпілого, і спрямовані на те, щоб у такий спосіб схилити його до надання згоди на певні дії або бездіяльність.
Термін "примус" відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 143 КК України означає надання шляхом застосування психічного чи фізичного насильства або погрози його застосування, впливу на особу з метою змусити її дати згоду на вилучення її органів чи тканин.
Фізичне насильство - найбільш небезпечний різновид примусу. Воно завжди свідчить про велику зухвалість злочинця, його агресивність, надмірну рішучість на вчинення таких дій, незважаючи на імовірну протидію з боку потерпілого
Під фізичним примусом донора до експлантації слід розуміти застосування до особи фізичного насильства з метою вилучення органів і тканин незалежно від наявності чи відсутності згоди донора. Дії, пов'язані з фізичним примусом, можуть бути двох видів. По-перше, дії, що позбавляють особу можливості діяти і тим самим протидіяти вилученню органів (внаслідок зв'язування, заподіяння тілесних ушкоджень, які призвели до втрати свідомості, уведення лікарських препаратів, що паралізують волю і свідомість, тощо). По-друге, дії, спрямовані на те, щоб зламати психологічний опір особи і змусити її дати згоду на експлантацію.
Психічний примус, що має своєю метою вилучення органів чи тканин для трансплантації, може виявлятися: 1) у погрозі застосування відповідного фізичного насильства, у тому числі із застосуванням зброї; 2) у застосуванні чи погрозі застосування насильства до рідних,
Loading...

 
 

Цікаве