WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридично-технічні аспекти чинності та дії актів делегованого законодавства в Україні - Реферат

Юридично-технічні аспекти чинності та дії актів делегованого законодавства в Україні - Реферат

"Про доповнення Конституції (Основного Закону) України статтею 971 та внесення змін і доповнень до статей 106, 1145 і 120 Конституції України" від 19.12.1992 р. № 2885-XII, яким було закріплено право Верховної Ради України відповідним законом делегувати законодавчі повноваження на визначений термін Кабінету Міністрів України (Уряду України) як органу державної виконавчої влади.
Через півроку Законом України "Про внесення доповнення до Конституції (Основного Закону) України" від 21.05.1993 р. № 3224-XII було відновлено право Президента України ухвалювати укази у сфері законодавчої діяльності. Відповідно до п. 74 ст. 1145 Президент України ухвалює укази з питань економічної реформи, не врегульованих законами України, які діють до прийняття відповідних законів.
Стаття 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 р. також закріплювала право Президента України видавати укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
Конституцією України 1996 р. передбачено тимчасове делегування законодавчих повноважень Президенту України. Відповідно до п. 4 розділу "Перехідні положення" Президент України був наділений правом протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами. Закріплення даного положення було зумовлено міркуваннями важливості та необхідності першочергового вирішення економічних питань. Цим правом Президент України як глава держави користувався в 1996-1999 рр.
На сьогодні практика делегування законодавчих повноважень в нашій державі не діє. Конституція України не передбачає можливості передачі законодавчих повноважень ні Уряду України, ні Президенту України. Проте залишилися чинними і діють багато нормативно-правових актів, які було прийнято відповідно до делегованих законодавчих повноважень та мають силу закону, - декрети Кабінету Міністрів України та укази Президента України.
Згідно з пунктом 1 "Перехідних положень" Конституції України та ст. 92 Конституції України, яка визначає найважливіші суспільні та державні інститути і відносини, що мають регулюватися виключно законами України, необхідно привести нормативно-правові акти делегованого законодавства у відповідність з Конституцією України.
Варто зауважити, що суть перехідних положень полягає в тому, щоб за певний період часу перейти до нових вимог Конституції України, отже, вони не можуть діяти протягом необмеженого строку.
Розглянемо нормативно-правові акти делегованого законодавства - декрети Кабінету Міністрів України та укази Президента України - більш докладно.
Відповідно до ст. 97-1 Конституції (Основного Закону) України 1978 року Верховна Рада України мала право у виняткових випадках двома третинами голосів від загальної кількості народних депутатів законом делегувати Кабінету Міністрів України на визначений термін повноваження видавати декрети у сфері законодавчого регулювання з питань, передбачених п. 13 ст. 97 Конституції. Кабінет Міністрів України для реалізації делегованих повноважень ухвалює декрети, які мають силу закону. Декрети можуть зупиняти дію конкретних законодавчих актів або вносити до них зміни і доповнення. Декрет після його підписання Прем'єр-міністром України передається до Верховної Ради України і набуває чинності, якщо протягом десяти днів з дня одержання декрету Верховна Рада України не наклала на нього вето. У період здійснення Кабінетом Міністрів України делегованих повноважень Верховна Рада України може законом скасувати декрети Кабінету Міністрів України або їх окремі положення, якщо вони суперечать Конституції України. Після закінчення терміну делегування повноважень Кабінету Міністрів України Верховна Рада може скасовувати або змінювати декрети законами України.
Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети у сфері законодавчого регулювання" від 18.11.1992 року № 2796-XII (з уточненням його в редакції Закону № 2886-XII від 19.12.1992 року), згідно з яким Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України тимчасово, строком до 21 травня 1993 року, повноваження видавати декрети у сфері законодавчого регулювання з питань щодо відносин власності, підприємницької діяльності, соціального і культурного розвитку, державної митної, науково-технічної політики, кредитно-фінансової системи, оподаткування, державної політики оплати праці і ціноутворення.
Кабінетом Міністрів України за час дії делегованих повноважень у сфері законодавчої діяльності, тобто за півроку, було прийнято 72 декрети, з яких 46 на сьогоднішній день є чинними та мають силу закону. Серед них, зокрема, такі, що встановлюють засади зовнішньоекономічної діяльності ("Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)" від 12.01.1993 р. № 6-93, "Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності" від 20.05.1993 р. № 54-93), митної справи ("Про Єдиний митний тариф України" від 11.01.1993 р. № 4-93) та регулюють суспільні відносини у сфері оподаткування ("Про податок на прибуток підприємств і організацій" від 26.12.1992 р. № 12-92, "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92, "Про акцизний збір" від 26.12.1992 р. № 18-92, "Про податок на промисел" від 17.03.1993 р. № 24-93, "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р. № 56-93), статус іноземних валют на території України ("Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України" від 02.12.1992 р. № 2-92, "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93), порядок встановлення державних стандартів ("Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 08.04.1993 р. № 30-93, "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 р. № 46-93).
Водночас відповідно до ст. 92 Конституції України вищеназвані питання мають визначатися виключно законами України.
Зовнішня форма правового регулювання вказує на місце нормативно-правового акта в системі права в цілому, співвідношення з іншими нормативними актами, вплив нового нормативного акта на вже існуючі і т. ін.. В даному випадку наведемо декілька прикладів, що вказують на необхідність виконання вимог Конституції України та визначення суспільних відносин, врегульованих декретами Кабінету Міністрів України, саме законами.
Існування різних за формоюнормативно-правових актів (декретів і законів), що мають однакову юридичну силу та регулюють однакові суспільні відносини, може призвести до дублювання або суперечностей їх правового регулювання, що є порушенням вимог юридичної техніки. Наприклад, на сьогодні є чинним Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 р. № 46-93 (із змінами та доповненнями), який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України. Разом з тим Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про стандартизацію" від 17.05.2001 р. № 2408-III, який встановлює правові та

 
 

Цікаве

Загрузка...