WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правовий статус конфіденційної інформації за законодавством України - Реферат

Правовий статус конфіденційної інформації за законодавством України - Реферат

копалини.
Таким чином, законом США визначено порядок отримання інформації від державних органів і обмеження у цій сфері.
Дещо інший порядок передбачено законодавством Російської Федерації.
Згідно із ст. 10 Федерального Закону "Про інформацію, інформатизацію та захист інформації" від 25 січня 1995 року державні інформаційні ресурси РФ є відкритими та загальнодоступними. Виняток становить документована інформація, яка законом віднесена до категорії обмеженого доступу. Вона поділяється на інформацію, що віднесена до державної таємниці, та конфіденційну.
До інформації з обмеженим доступом не належить:
законодавчі та інші нормативні акти, що встановлюють правовий статус органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських організацій, а також права, свободи і обов'язки громадян, порядок їх реалізації;
документи, що містять інформацію про надзвичайні ситуації, демографічну, метеорологічну, санітарно-епідеміологічну та іншу інформацію, необхідну для забезпечення безпечного функціонування населених пунктів, виробничих об'єктів, безпеки громадян і населення в цілому;
документи, що містять інформацію про діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про використання бюджетних та інших державних і місцевих ресурсів, про стан економіки і потреби населення, за винятком відомостей, що віднесені до державної таємниці;
документи, що накопичуються у відкритих фондах бібліотек та архівів, інформаційних системах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, організацій, що становлять суспільний інтерес або необхідні для реалізації прав, свобод і обов'язків громадян.
Указом Президента Російської Федерації від 6 березня 1997 р. № 188 затверджено перелік відомостей конфіденційного характеру. До нихналежать:
Відомості про факти, події та обставини приватного життя громадянина, що дозволяють ідентифікувати його особу (персональні данні), за винятком відомостей, що підлягають розповсюдженню в засобах масової інформації у встановлених федеральними законами випадках.
Відомості, що становлять таємницю слідства і судочинства.
Службові відомості, доступ до яких обмежено органами державної влади відповідно до Цивільного кодексу РФ і федеральних законів (службова таємниця).
Відомості, пов'язані з професійною діяльністю, доступ до яких обмежено відповідно до Конституції РФ і федеральних законів (лікарська, нотаріальна, адвокатська таємниця, таємниця листування, телефонних розмов, поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень тощо).
Відомості, пов'язані з комерційною діяльністю, доступ до яких обмежено відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації і федеральних законів (комерційна таємниця).
Відомості про сутність винаходів, корисних моделей або промислових зразків до офіційної публікації інформації про них.
Відповідно до статті 6 проекту закону України "Про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України" не підлягають оприлюдненню, окрім випадків, визначених законом: відомості, що становлять державну, комерційну, банківську та іншу охоронювану законом таємницю. Не підлягають оприлюдненню відомості, поширення яких може зашкодити безпеці особи чи нормальній діяльності органу державної влади, а також відомості, що можуть бути використані для вчинення злочинів. Перелік таких відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України. Не підлягають задоволенню прохання громадян та юридичних осіб про надання інформації, яка потребує спеціальної аналітичної обробки (порівняльні довідки, таблиці, довідки про процентне співвідношення тощо).
З усього вищенаведеного можна зробити висновок, що статус конфіденційної інформації, яка є власністю держави, повинен бути ближчий до державної таємниці, ніж до конфіденційної інформації юридичних осіб приватного права. Це особливо важливо у зв'язку із наявністю в новому Кримінальному кодексі України статті 330 "Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави". Знаходження цієї статті у розділі XIV "Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації", а не поряд із статтями, що передбачають відповідальність за незаконні дії з комерційною таємницею, мабуть, теж свідчить на користь цієї тези.
В такому випадку є потреба створення специфічного "Зводу відомостей, що віднесені до категорії конфіденційної інформації, яка є власністю держави". Такий звід міг би формувати і офіційно публікувати Кабінет Міністрів України, а вже на підставі цього керівники органів влади могли б приймати рішення про наявність такої інформації у конкретних документах.
Це міг би зробити своїм Указом Президент України до того моменту, коли буде прийнято Закон про інформаційну відкритість органів влади. Такий нормативний акт конче потрібний. Він чітко міг би вирішити ті проблеми, які нині виникають із доступом до урядової інформації.
Цей закон повинен базуватися на безумовному принципі відкритості державних інформаційних ресурсів, але з деякими обмеженнями, визначеними в законодавчому порядку. Повинен бути створений чіткий механізм доступу громадян до інформації, де була б передбачена і відповідальність за необґрунтоване ненадання інформації.
Література
1. Див.: Друзенко Г. Адаптация к законодательству ЕС // Юридическая практика. - 2002. - 12 ноября.
2. Див.: Глазовский Н. Ф. Цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
3. Головатий М. Обережно - глобалізація // Урядовий кур'єр. - 2002. - 25 вересня.
4. Лейст О. Э. История правовых и политических учений. - М., 1999. - С. 619-620.
5. Див.: Сдасюк Г. В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве