WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття адміністративного захисту авторського права і суміжних прав - Реферат

Поняття адміністративного захисту авторського права і суміжних прав - Реферат

Закону зазначено, що Закон охороняє авторські та суміжні права, а розділ V Закону має назву "Захист авторського права і суміжних прав" і містить норми про порушення та способи захисту таких прав. Стаття 51 Закону визначає, що захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним та кримінальним законодавством.
Від загального поняття про охорону і захист авторського права і суміжних прав перейдемо до питання про адміністративний захист авторського права і суміжних прав. Насамперед з'ясуємо його місце в системі категорій адміністративного права. Коротко зміст адміністративного способу захисту можна охарактеризувати так: розгляд і вирішення скарг та заяв відбувається в самому апараті державного управління, його компетентними органами і працівниками, а судами - лише як виняток.
Відзначимо, що категорія адміністративного захисту, на відміну, наприклад, від цивільно-правового захисту, не є категорією, що традиційно розглядається науковцями. В адміністративному праві традиційними категоріями, найближчими до адміністративного захисту, є категорії адміністративного примусу, адміністративного процесу та адміністративної відповідальності.
Останніми роками фахівці з адміністративного права дійшли згоди стосовно тричленної класифікації заходів адміністративного примусу залежно від їх мети і призначення:
адміністративно-попереджувальні заходи;
заходи адміністративного припинення;
адміністративні стягнення.
Усі три перелічених заходи адміністративного примусу використовуються для забезпечення адміністративно-правової охорони, і лише два останні - для забезпечення адміністративно-правового захисту. Знову ж таки критерієм такого розмежування є наявність правопорушення. Отже, заходами адміністративного захисту є заходи адміністративного припинення і адміністративного стягнення.
Важливу роль у адміністративному захисті відіграє адміністративний процес.
У науці адміністративного права є декілька точок зору на обсяг та межі адміністративного процесу. Так, одна частина вчених-адміністративістів вважає, що адміністративний процес являє собою сукупність певних процесуальних правил, на підставі яких здійснюється виконавчо-розпорядча діяльність. Друга група авторів наполягає на визначенні адміністративного процесу як врегульованого правом порядку вирішення індивідуально-конкретних справ у сфері державного управління. Причому під вирішенням індивідуально-конкретних справ розуміється правозастосовна діяльність, включаючи прийняття актів державного управління, провадження щодо пропозицій та заяв громадян і організацій, провадження у справах про застосування заходів адміністративного примусу тощо. І третя група науковців розглядає адміністративний процес у найвужчому розумінні - лише як порядок застосування заходів адміністративного примусу.
На сьогоднішній день більшість авторів схиляються до думки, що поняттям адміністративного процесу все-таки охоплюється порядок діяльності державних органів щодо застосування норм права з метою організації і регулювання управлінських відносин. При цьому адміністративний процес доцільно поділити на три частини: процес адміністративної правотворчості, оперативно-розпорядчий процес та адміністративно-юрисдикційний процес. Крім того, адміністративний процес поділяється на різні види провадження. Розглянемо детальніше, що являє собою адміністративна юрисдикція, оскільки саме ця частина адміністративного процесу пов'язана з питанням адміністративного захисту.
Адміністративна юрисдикція є виконавчо-розпорядчою діяльністю державних органів, що має "негативний" характер. Це означає, що адміністративно-юрисдикційний процес обслуговує вирішення певних адміністративно-правових спорів. Аналіз законодавства та наукової літератури дозволяє дійти висновку, що адміністративно-юрисдикційний процес охоплює такі види провадження:
провадження за скаргами і заявами;
провадження щодо застосування заходів адміністративного попередження та припинення;
провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Щодо першого виду провадження зазначимо, що як заходи адміністративного захисту розглядаються лише подання заяв і скарг до органів державного управління і відповідне вирішення справ безпосередньо органами державного управління. Подання скарг на рішення, дії та бездіяльність органів управління до суду не є заходом адміністративного захисту, оскільки немає кваліфікаційної ознаки адміністративного захисту - переважного розгляду спорів органом управління (судом - лише як виняток).
У ході останнього виду провадження застосовуються заходи адміністративної відповідальності. Заходи адміністративного припинення та притягнення до адміністративної відповідальності можуть застосовуватись як за зверненням особи, права якої порушуються, так і з власної ініціативи компетентного органу.
Перейдемо до адміністративного захисту інтелектуальної власності. Слід відзначити, що перший із визначених заходів адміністративного захисту - подання заяв і скарг до органів державного управління і відповідне вирішення справ безпосередньо органами державного управління - використовується для захисту промислової власності, але практично не застосовується для захисту авторського права і суміжних прав в Україні.
Так, для захисту прав на об'єкти промислової власності заявники мають право звернутися із запереченням до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності, але не щодо будь-якого порушення прав заявника третьою особою, а лише щодо рішень Державного департаменту інтелектуальної власності. Як відомо, однією з відмінностей між правами промислової власності і авторськими та суміжними правами є залежність охорони прав від державної реєстрації. Оскільки охорона прав промислової власності залежить від реєстрації в Державному департаменті інтелектуальної власності, відповідно між департаментом і заявниками виникають адміністративно-правові спори, предметом яких є рішення департаменту. Рішення Апеляційної палати оскаржуються в суді. Авторські права можна зареєструвати також у Державному департаменті інтелектуальної власності, але така реєстрація не є ані передумовою охорони, ані презумпцією авторства. Відмову департаментузареєструвати авторські права також можна оскаржити, але не в адміністративному, а лише в судовому порядку. Крім того, на наш погляд, таке оскарження буде не захистом авторських прав, а захистом права на їх реєстрацію, які одне від одного не залежать, оскільки своєю відмовою департамент не порушує авторських прав.
Таким чином, Державний департамент інтелектуальної власності як урядовий орган державного управління у сфері інтелектуальної власності покликаний регулювати та забезпечувати правову охорону відносин у галузі авторського права і суміжних прав, але не є спеціальним органом адміністративного захисту таких прав.
Наступні заходи адміністративного захисту - заходи адміністративного припинення і застосування адміністративної відповідальності - розглянемо комплексно, оскільки, як правило, вони застосовуються одними й тими ж органами і впроваджуються поетапно, формуючи справу про адміністративне правопорушення.
Отже, два кодекси України передбачають адміністративно-припинювальні заходи та адміністративну відповідальність за порушення авторських і суміжних прав - це Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х (далі - КпАП) і новий Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. № 92-IV (далі - МК).
У КпАП ст. 51-2 передбачає відповідальність за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної
Loading...

 
 

Цікаве