WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обов’язкове медичне страхування в Україні: передумови та перспективи законодавчої регламентації - Реферат

Обов’язкове медичне страхування в Україні: передумови та перспективи законодавчої регламентації - Реферат

поняття "медична допомога" Основи не надають.
Доцільно навести ще один, далеко не єдиний, але достатньо виразний приклад того, як у межах одного нормативно-правового акта вживаються аналогічні терміносполучення за відсутності їх відповідного визначення. Концепція розвитку охорони здоров'я населення України у розділі 6 містить понятійні конструкції: "медична допомога", "лікувально-профілактична допомога", "медичні послуги", "спеціалізована медична допомога", "безоплатна медико-соціальна допомога", "первинна медична допомога" тощо. Подібні формулювання зустрічаються і в текстах інших законодавчих актів, проте, як уже було зазначено, у вітчизняній правовій базі знайти їх дефініції не уявляється можливим.
Слід відзначити, що негативні наслідки такої ситуації даються взнаки вже сьогодні. Прикладом цього є прийняття Кабінетом Міністрів України вже згаданої вище постанови "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих закладах освіти", а в подальшому - визнання її окремих положень неконституційними. Конституційний Суд України, проаналізувавши цю постанову, дійшов висновку, що значна частина перерахованих у Переліку медичних послуг підпадає під поняття "медична допомога", а отже, відповідно до Конституції має надаватися безоплатно. Йдеться, зокрема, про профілактичні медичні огляди; зубне, вушне, очне протезування дорослого населення; надання всіх видів медичної та лікувально-профілактичної допомоги (крім першої невідкладної) особам, обслуговування яких не передбачено даним закладом охорони здоров'я, тощо. Ряд послуг, як вирішив Конституційний Суд України, за певних обставин може розглядатись як медична допомога, а значить, теж не потребує оплати. Це, зокрема, надання юридичним та фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров'я, діагностичне обстеження та лікування за направленням лікарів, які працюють на засадах підприємницької діяльності, тощо. В той же час Конституційний Суд не виключив можливості встановлення плати за надання громадянам медичних послуг, що виходять за межі медичної допомоги - так званих "послуг другорядного значення". До цих послуг було віднесено такі, як медичний огляд осіб для отримання посвідчення водія транспортних засобів, дозволу на право отримання та носіння зброї та ін.
Формулюючи свою позицію у даній справі, Конституційний Суд зазначив, що вихід із критичної ситуації, яка склалася з бюджетним фінансуванням охорони здоров'я, вбачається не у запровадженні практично необмеженого переліку платних медичних послуг, а серед іншого, у впровадженні відповідних державних програм, в яких був би чітко визначений гарантований державою обсяг безоплатної медичної допомоги. У цьому контексті видається цікавою і водночас не зовсім логічною інша позиція того ж Конституційного Суду, що знайшла своє відображення у Рішенні від 29 травня 2002 р. Тут Конституційний Суд у досить категоричній формі стверджує, що з точки зору припису частини третьої ст. 49 Конституції України встановлення якихось меж безоплатної медичної допомоги у вигляді її гарантованого рівня є неприйнятним і зазначає, що безоплатна медична допомога, передбачена Конституцією України, повинна надаватися громадянам у повному обсязі, тобто задовольняти потреби людини у збереженні або відновленні здоров'я. Подібна непослідовність у правових позиціях Конституційного Суду, а також відсутність чіткої термінології, насиченість відсильними нормами та безсистемність чинного законодавства у сфері охорони здоров'я аж ніяк не створює належного підґрунтя для проведення реформ у медичній галузі.
У таких умовах потреба у законодавчому закріпленні досліджуваного терміна уявляється беззаперечною і нагальною.
Слід відзначити, що визначення поняття "медична допомога" Конституційний Суд не надає, однак вказує, що у медичній науці ним переважно охоплюються лікування, профілактичні заходи, які проводяться при захворюваннях, травмах, пологах, а також медичний огляд та деякі інші види медичних робіт12. Якщо звернутися до юридичних енциклопедичних джерел, то можна знайти таке тлумачення: медична допомога - це комплекс заходів медико-соціального характеру, що включає профілактичну, лікувальну, діагностичну, реабілітаційну, протезно-ортопедичну і зубопротезну допомогу, а також догляд та обслуговування дітей, хворих, непрацездатних та інвалідів. Важливо зазначити, що на відміну від національного законодавства зміст цього поняття розкривають численні міжнародні нормативно-правові акти. Так, Європейський кодекс соціального забезпечення, Конвенція про мінімальні норми соціального забезпечення, Конвенція про медичну допомогу та допомогу у разі хвороби, а також Рекомендація щодо медичної допомоги та допомоги у випадку хвороби визначають основні види послуг, робіт і засобів, які мають охоплюватися медичною допомогою.
Перелік джерел, в яких визначається сутність даного поняття не вичерпується наведеними вище. Його дефініції різняться і зазвичай збігаються лише в окремих частинах та елементах. Немає єдиного підходу як у науці, так і серед фахівців-практиків. Однак визначення поняття "медична допомога" міститься у спеціальних словниках понять і термінів Всесвітньої організації охорони здоров'я, його зміст розкривається у міжнародних правових документах, законодавстві зарубіжних країн. Все це становить достатню базу для розробки та подальшої законодавчої регламентації єдиної цілісної дефініції в межах правової системи України. Принагідно зауважимо, що відсутність такої регламентації в умовах запровадження страхової медицини може стати підставою для численних судових позовів. Адже і лікар (заклад охорони здоров'я), і застрахований пацієнт зможуть на свій розсуд вирішувати, які саме послуги і в якому обсязі забезпечуються страховкою і мають надаватися безоплатно.
Підбиваючи підсумок, вважаємо за потрібне підкреслити, що порушені в цій роботі на перший погляд несуттєві проблеми з юридичної точки зору криють у собі серйозну небезпеку. І, на нашу думку, необхідним є усвідомлення того, що не вирішити ці проблеми - це означає поставити під загрозу результативність будь-якої реформи в системі охорони здоров'я - реформи, яку так важко "народжує" наша Україна.
Література
1. Див.: Друзенко Г. Адаптация к законодательству ЕС // Юридическая практика. - 2002. - 12 ноября.
2. Див.: Глазовский Н. Ф. Цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
3. Головатий М. Обережно - глобалізація // Урядовий кур'єр. - 2002. - 25 вересня.
4. Лейст О. Э. История правовых и политических учений. - М., 1999. - С. 619-620.
5. Див.: Сдасюк Г. В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве