WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір страхування: поняття та умови - Реферат

Договір страхування: поняття та умови - Реферат

Важливе теоретичне і практичне значення має визначення місця страхового інтересу в структурі: предмет договору страхування - об'єкт страхового правовідношення. Перш за все саме предмет будь-якого договору є тією ознакою, яка дозволяє відмежувати його від інших договорів.
Резумуючи значну кількість різних поглядів науковців, як економістів, так і юристів, на природу страхового інтересу, можна в основному сгрупувати їх таким чином. Страховий інтерес є:
а) матеріальною заінтересованністю у страхуванні об'єктів і випливає з права власності або володіння тим чи іншим об'єктом;
б) зумовлений страховим ризиком, без якого не існує страхування;
в) усвідомленою потребою в захисті майна, доходів, життя, здоров'я, працездатності та ін. шляхом страхування;
г) предметом договору страхування;
ґ) однією з умов дійсності договору страхування;
д) юридичним фактом, на підставі якого виникає і існує страхове правовідношення;
е) універсальною категорією страхування;
є) об'єктом страхової охорони чи об'єктом страхового випадку;
ж) збитками, які може понести страхувальник від настання страхового випадку;
з) інтересом компенсації можливих майнових збитків як необхідна передумова виникнення страхових правовідносин.
Наразі має місце парадоксальна ситуація. Тривалий час страховий інтерес є предметом дослідження і всебічного розгляду провідних вчених, як економістів, так і юристів, а законодавець, здається, залишає це без уваги. Для страхового інтересу не знайшлося місця ні в ЦКУ, ні в Законі, ні в цивільних кодексах, що діяли за часів Радянського Союзу.
Перш за все предметом договору страхування законодавець визначає майнові інтереси. Страхового інтересу для нього не існує, адже вважається, що за своїм характером економічна категорія "страховий інтерес" не сумісна з правовою категорією "майнові інтереси".
В той же час законодавець у розділі І Закону, визначаючи основні страхові поняття, застосовує суто економічні терміни, уникаючи, проте, визначення поняття страхового інтересу. У ст. 980 ЦКУ законодавець прямо вказує, що об'єктом страхування є майнові інтереси. Об'єктом майнового страхування в такому випадку є майнові інтереси, пов'язані з майном. Але з майном пов'язана переважна більшість майнових інтересів, проте не всі такі майнові інтереси, є об'єктами страхування. Для надання майновим інтересам статусу об'єкта страхування якраз і повинна існувати наявність страхового інтересу. Крім того, якщо вважати, що володіння, користування і розпорядження майном (майнове страхування) вже само по собі пов'язано з майновими інтересами, навіть і є майновими інтересами, то таке визначення предмета договору страхування є алогічним. Предмет договору страхування не може бути визначений, як майнові інтереси пов'язані з майновими інтересами. Таким чином, виникає необхідність введення поняття "страхові інтереси" як правової категорії. Співвідношення майнових і страхових інтересів можна визначити за формулою: всі страхові інтереси є майновими, але не всі майнові інтереси є страховими інтересами. Майнові інтереси набувають статусу страхових тоді, коли вони обумовлені страховим ризиком. На наш погляд, введення поняття "страхові інтереси", як різновиду майнових цивільно-правових інтересів, дозволить уникнути неоднозначності при визначенні предмета договору страхування і об'єкта страхового правовідношення, а також збалансувати поняття страхового інтересу, страхового ризику і страхового випадку.
Ще однією істотною умовою договору страхування є страховий випадок.
З економічної точки зору страховий випадок являє собою "стихійне лихо, нещасний випадок або настання іншої події, за якої виникає зобов'язання страховика сплатити страхувальнику (застрахованому, вигодонабувачеві) страхове відшкодування, або страхову суму".
Ст. 8 Закону визначає страховий випадок як подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як бачимо, законодавець підходить до визначення страхового випадку більш узагальнено. І стихійне лихо, і нещасний випадок, і всі інші можливі події законодавець визначає в узагальненому вигляді як подію. Страховий випадок для законодавця існує тільки як подія (факт), при настанні якої страховик повинен виконати свій головний обов'язок за договором страхування, а саме - сплатити страхувальнику страхове відшкодування (за майновим страхуванням) або страхову суму (за особистим страхуванням). З нашої точки зору, такий підхід законодавця до визначення поняття страхового випадку є не зовсім коректним. З одного боку, має місце недооцінка економічних понять, таких як страховий інтерес, а з другого боку, визначаючи поняття страхового випадку (ст. 8 Закону), законодавець не зовсім точно застосовує поняття "подія", не помічаючи його економічного забарвлення. Дійсно, подія у страхуванні є однією з підстав реалізації прав і обов'язків страхувальника і страховика. Проте, як відомо, юридичні факти поділяються на події і дії. З появою такого виду страхування, як страхування відповідальності, більш коректним було б замість терміна "подія" застосовувати термін "подія або дія".
Крім того, страховий випадок як здійснена (реалізована) подія тісно пов'язаний із страховим ризиком.
Визначення страхового ризику міститься в тій самій ст. 8 Закону, яка визначає і поняття страхового випадку. Відповідно до зазначеної статі страховий ризик є певною подією, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознакиймовірності та випадковості настання.
Необхідно зауважити, що, аналізуючи співвідношення страхового випадку і страхового ризику, можливо, на наш погляд, доцільніше було б замість страхового випадку ввести в предмет договору страхування саме страховий ризик. Оскільки, будучи ще тільки істотною умовою при укладенні договору страхування, страховий випадок в той же час є подією, яка вже відбулася.
На підставі викладеного можна, на наш погляд, зробити такі пропозиції щодо вдосконалення визначення поняття договору страхування з метою подальшого вдосконалення правового регулювання страхових відносин.
Ст. 979 ЦКУ викласти у такій редакції: "За договором страхування одна сторона (страховик), за обумовлену плату, зобов'язується відшкодувати заподіяну шкоду (або збитки), яку можуть зазнати майнові (страхові) інтереси другої сторони (страхувальника), або іншої особи, на користь якої укладено договір (вигодонабувача), від зазделегідь передбачуваної, ймовірної, випадкової події або дії".
Необхідно повернутись до законодавчого розмежування майнового і особистого страхування шляхом введення до ЦКУ статей, що визначатимуть поняття окремих договорів майнового і особистого страхування. Крім того, необхідно законодавчо закріпити визначення нових видів договору страхування, що зумовлено економічними потребами суспільства, зокрема договору страхування відповідальності і договору страхування підприємницького ризику.
Внести зміни до ст. 980 ЦКУ стосовно визначення предмета договору страхування шляхом заміни поняття "майнові інтереси" на поняття "страхові інтереси" як різновид майнових, що дозволить уникнути неоднозначності при визначенні предмета договору страхування і об'єкта страхового правовідношення, а також збалансувати (з правової точки зору) поняття страхового інтересу, страхового ризику і страхового випадку.
Необхідно законодавчо (імперативно) визначити коло інтересів, що у будь-якому випадку не можуть підлягати страхуванню.
Література
1. Див.: Друзенко Г. Адаптация к законодательству ЕС // Юридическая практика. - 2002. - 12 ноября.
2. Див.: Глазовский Н. Ф. Цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
3. Головатий М. Обережно - глобалізація // Урядовий кур'єр. - 2002. - 25 вересня.
4. Лейст О. Э. История правовых и политических учений. - М., 1999. - С. 619-620.
5. Див.: Сдасюк Г. В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве