WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат

Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат

окрім суб'єкта, також об'єкт та зміст, який відбиває способи чи технологію її здійснення. Структурну характеристику змісту діяльності державного органу в літературі зазвичай визначають за допомогою категорій принципів, методів і форм діяльності державних органів.
Що стосується фінансового контролю як явища правового регулювання, то наведені в літературі результати досліджень засвідчують, що фінансовий контроль переважно визначається як окремий інститут загальної частини фінансового права. При цьому предметом правового регулювання цього інституту визначають комплекс фінансово-контрольних відносин. Структура цього інституту визначається як складна, оскільки включає правові норми не лише загальної, а й особливої частини фінансового права. Інститут фінансового контролю включає ряд спеціальних підрозділів: бюджетний, податковий, валютний тощо. Інститут фінансового контролю як елемент загальної частини фінансового права містить також норми, що визначають поняття фінансового контролю, його завдання, цілі, принципи здійснення, елементи, види, форми і методи, організацію і порядок проведення в цілому.
Важливе значення має процесуальний аспект державного фінансового контролю, який розглядається як у контексті державно-управлінської діяльності, так і в контексті відповідних фінансово-контрольних правовідносин.
Контрольна діяльність розглядається фахівцями як одна з категорій управлінських процедур. При цьому відзначається, що процес контролю складається з певних стадій і дій контролюючих органів і посадових осіб. Незважаючи на відмінність конкретних цілей контролю, правового становища органів і посадових осіб, що його здійснюють, форм, в яких може здійснюватися контроль, загальні процедури його проведення, в принципі, однакові, що дає підстави виділити їх в самостійну групу.
Процесуальні норми, що регулюють проведення контролю, містяться в багатьох правових актах, велика кількість яких зумовлена різноманітністю природи суб'єктів, які його здійснюють, і поставлених перед ними у цій сфері завдань. Уніфікувати їх повністю практично неможливо. Однак, на наш погляд, така уніфікація у межах достатньо однорідних сфер контрольної діяльності, зокрема у сфері податкового контролю, цілком можлива і необхідна.
Деякі автори виділяють поняття контрольно-процесуальної форми, під яким пропонують розуміти характеристику конструкції правової форми діяльності, поділяючи її на певні складові (структурні) елементи, які відображають об'єктивні вимоги щодо забезпечення оптимальності здійснення всіх процесуальних дій кожним учасником процесу з метою ефективного досягнення результатів справи, яка розглядається. В характеристиці процесуальної форми особливо чітко виділяються реальні елементи процесу як комплексні утворення, які в сукупності охоплюють весь зміст процесу тієї чи іншої правової форми. До них при цьому відносять характеристики процесуальних режимів, процесуальних проваджень і процесуальних стадій.
Подальша розробка контрольно-процесуальної форми видається, на наш погляд, надзвичайно важливою і перспективною з точки зору оптимальної, ефективної організації та діяльності органів державного фінансового контролю і, зокрема, державних податкових органів. Контрольна діяльність, особливо і в першу чергу та її частина, що не пов'язана із правопорушеннями, потребує розробки комплексів уніфікованих норм щодо контрольного процесу у порівняно однорідних підрозділах фінансового контролю і, зокрема, податкового контролю.
В науковій літературі з фінансів та фінансового права існує чимала кількість визначень фінансового контролю. Питання сутності державного фінансового контролю на міжнародному рівні відображає Лімська декларація керівних принципів контролю, прийнята Х Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів (ІНТОСАІ).
Аналіз наведених в літературі ознак і визначень сутності державного фінансового контролю як фінансово-управлінської категорії показує, що вони переважно зводяться до ряду положень, серед яких, на наш погляд, слід виділити такі:
державний фінансовий контроль здійснюється у сфері формування, розподілу і використання централізованих фондів грошових коштів;
державний фінансовий контроль реалізується через цілеспрямовану діяльність державних органів, наділених відповідними контрольними повноваженнями;
метою державного фінансового контролю визначається сприяння формуванню науково обґрунтованої фінансової політики, ефективного фінансового механізму, реалізація державної фінансової політики, забезпечення законності, доцільності, раціональність економії, ефективності та обґрунтованості при формуванні, розподілі та використанні централізованих фондів коштів, забезпечення прав і свобод громадян, прав і інтересів держави та інших економічних суб'єктів,
державний фінансовий контроль включає перевірку дотримання відповідного фінансового законодавства, вивчення та аналіз чинного фінансового законодавства, підготовку та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення фінансового законодавства; з юридичного боку державний фінансовий контроль передбачає застосування заходів примусового виконання фінансових зобов'язань та відповідальності.
За змістом однорідних відносин у сфері державного фінансового контролю виділяють декілька його видів: бюджетний, податковий, валютний, банківський (нагляд), страховий (нагляд).
Таким чином, розглянувши основні аспекти і характеристики сутностідержавного фінансового контролю, на наш погляд, можна зробити такі висновки.
Мета державного фінансового контролю має розглядатися у контексті мети управління фінансами в цілому, тобто не лише як забезпечення дотримання фінансового законодавства, але і як участь у забезпеченні нормального чи оптимального функціонування підконтрольного об'єкта в цілому, що передбачає, у разі необхідності, формування висновків щодо коригування самого фінансового законодавства, тобто діяльність відповідних контрольних органів має включати, окрім правозастосовного аспекту, також елементи оцінки ефективності відповідних правових актів та розробку пропозицій щодо їх вдосконалення.
Державний фінансовий контроль має розвиватися у контексті підвищення гнучкості і цілісності управління фінансами в цілому. Тому ми вважаємо доцільною розробку та впровадження нових форм і механізмів більш ефективної взаємодії контрольних (виконавчих) та законодавчих органів держави, а також повноважень, які дозволяли б гнучкіше вирішувати управлінські завдання (прикладом яких, на наш погляд, є нещодавно введені інститути податкового компромісу та непрямих методів визначення податкового зобов'язання).
Перспективною, на наш погляд, є ґрунтовна розробка процесуальної форми контрольно-фінансових правовідносин, мабуть, не на рівні загального інституту фінансового права, а однорідних ділянок державного фінансового контролю, зокрема щодо податкового контролю.
Фінансово-контрольні правовідносини повинні будуватися за принципами врахування прав та інтересів держави, а також забезпечення прав, інтересів та свобод громадян.
Література
1. Див.: Друзенко Г. Адаптация к законодательству ЕС // Юридическая практика. - 2002. - 12 ноября.
2. Див.: Глазовский Н. Ф. Цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
3. Головатий М. Обережно - глобалізація // Урядовий кур'єр. - 2002. - 25 вересня.
4. Лейст О. Э. История правовых и политических учений. - М., 1999. - С. 619-620.
5. Див.: Сдасюк Г. В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве