WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат

Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат

дотримання законності, і тоді виникає потреба у коригуванні законодавства, в його зміні чи доповненні.
Як відомо, у сфері державного управління згідно із принципом розподілу влад такі правові форми державної діяльності, як правотворча, правозастосовна та правоохоронна, переважно розмежовані з точки зору суб'єктів їх реалізації. Тому досягти єдності, цілісності процесу як державного управління взагалі, так і фінансового управління зокрема в цій ситуації можна лише за умови високого рівня координації, особливо взаємодії контрольних (виконавчих) та правотворчих функцій і органів.
Ідеї підвищення цілісності та гнучкості процесу фінансового, як і в цілому державного управління та контролю, очевидно, відповідає концепція еволюції державного управління у напрямі від моделі державного адміністрування до моделі державного менеджменту, відповідно до якої зазнає змін і державний фінансовий контроль як складова державного управління у напрямі до більшої гнучкості та спрямованості на досягнення кінцевого результату. Прикладом відображення тенденції такої еволюції в податковому законодавстві України, на наш погляд, є введення інституту податкового компромісу та непрямих методів визначення розміру податкового зобов'язання.
З урахуванням сказаного можна дати ширшу характеристику змісту фінансового контролю як загальної державно-управлінської категорії, враховуючи те, що зміст контролю переважно визначається сукупністю дій, що мають бути здійснені для реалізації мети управління. Отже, зміст фінансового контролю, тобто сукупність дій, які в рамках фінансового контролю мають бути здійснені для досягнення мети фінансового управління, зводиться до таких положень:
достовірне визначення фактичного стану об'єкта управління - збір інформації про реальні відносини, поведінку, результати функціонування об'єкта з точки зору як дотримання фінансового законодавства, так і мети фінансового управління в цілому, в тому числі фінансових даних у вигляді певних показників, що відображають відповідні результати господарської діяльності об'єкта управління;
порівняння отриманих фактичних даних із встановленими параметрами функціонування об'єкта управління - реальний стан фінансових відносин порівнюється з цілями у фінансовій сфері, визначеними положеннями фінансової політики; а з точки зору законності, реальна поведінка, відносини, отримані фінансові показники діяльності об'єкта порівнюються із законодавчо встановленими формами, методами та показниками реалізації фінансових відносин;
оцінка ступеня відхилення функціонування об'єкта управління від заданих параметрів - тобто чи може вважатись досягнутою мета фінансового управління (причому з точки зору прав та інтересів як держави, так і громадян), наприклад, чи на належному рівні виконується доходна і витратна частини бюджету; чи відрізняються фактичні форми, методи, показники фінансових відносин об'єкта від встановлених законодавчо настільки, щоб це відхилення вважати порушенням встановлених форм і методів фінансових відносин; чи не порушуються права і свободи людини і громадянина;
виявлення причин і наслідків відхилення (порушення) - з точки зору мети фінансового управління, її недосягнення (звичайно, не враховуючи суто економічних причин) може бути наслідком або недотримання встановлених форм реалізації фінансових відносин (законодавства) з боку об'єктів управління, або необґрунтованого, неефективно побудованого законодавства (хоча при цьому воно і не порушувалося), або одночасно і першого і другого;
застосування заходів щодо запобігання та усунення порушень функціонування об'єкта управління - якщо недосягнення мети управління пов'язується з порушенням фінансового законодавства, що сталося з вини об'єкта управління, то мають застосовуватися заходи примусового виконання та відповідальності, а також профілактики і роз'яснення; якщо недосягнення мети фінансового управління пов'язано з необґрунтованістю та низькою ефективністю встановлених форм фінансових відносин, то мають бути здійснені заходи, спрямовані на вдосконалення правового регулювання фінансових відносин.
Питання сутності і призначення контролю як управлінської функції досліджується в літературі також і шляхом виділення власних функцій контрольної діяльності. При цьому виділяють функції коригування, соціальної превенції і правоохорони. На наш погляд, вимагає уточнення зміст функції коригування. Коригування слід розуміти не лише в аспекті спрямування поведінки об'єкта управління відповідно до вимог фінансово-правових норм, але і з точки зору включення елементів коригування самого фінансового законодавства, тобто, включаючи оцінку ефективності цього законодавства та розробку пропозицій щодо його вдосконалення.
На рівні державного управління контроль може мати різні прояви. Як управлінська категорія державний фінансовий контроль може розглядатися і як функція державного управління - в контексті функціональної структури управлінського процесу, і як завершальна стадія - в контексті стадійної структури управлінського процесу. Така точка зору достатньо відображена в літературі.
Як самостійна функція управління фінансовий контроль має свій окремий, визначений, чітко окреслений зміст, він не розчиняється в інших функціях управління, не охоплюється іншими видами діяльності. Тому й для здійснення цієї діяльності можуть утворюватися спеціалізовані органи, які не виконують або майже не виконують інших, окрім контролю державних функцій.
Деякі автори вживають поняття вторинного характеру контролю як функції управління або вторинності контрольних правовідносин.
Визначення ролі контролю як вторинної, чи другорядної функції, на наш погляд, є невдале, неточне, бо не відображає реального місця, ролі і значення контролю в системі управлінського циклу. Слід погодитися з точкою зору О. Ф. Андрійко, яка вважає, що і при переліку функцій управління (де контроль ставиться в кінці цього переліку), і при розгляді їх ідеться не про другорядність контролю як виду діяльності, а про послідовність дій у процесі управлінської діяльності. Черговість може лише підкреслити самостійність та специфіку виконуваної функції, але тільки не другорядність.
На нашу думку, функцію контролю,порівнюючи з іншими управлінськими функціями, доцільніше характеризувати як технологічну, чи забезпечувальну. З цього боку заслуговує на увагу підхід до класифікації функцій управління, що характеризується побудовою не лінійної, а об'ємної моделі системи функцій управління. Така модель включає класи об'єктних та технологічних функцій, а функція контролю при цьому належить до класу технологічних та до виду стадіальних функцій управління.
В процесі соціального управління контроль відіграє роль сполучного елементу між управлінськими циклами. Саме контрольна діяльність в процесі попереднього управлінського циклу визначає перспективу для наступного управлінського циклу.
Між сферами спрямування спеціальних функцій державного управління та рамками компетенції окремих органів державного управління немає однозначної відповідності. Здійснення однієї й тієї самої функції може бути покладено на цілий ряд, систему органів, і навпаки, в діяльності одного окремого органу можуть переплітатися різні функції. Прикладом може бути різновид фінансового контролю - податковий контроль, здійснення якого відповідно до законодавства України покладається, окрім податкових органів, також на митні органи та установи фондів соціального та пенсійного страхування. В літературі це явище виражене через відмінність між поняттями "система контролю" і "система контрольних органів".
Функція державного фінансового контролю практично проявляється в діяльності відповідних державних органів та їх посадових осіб. Як діяльність вона має відповідну структуру, що включає,
Loading...

 
 

Цікаве