WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат

Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат


Реферат на тему:
Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії
Комплексне дослідження сфери державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії, як сфери діяльності цілого ряду органів державного управління і, зокрема, державних податкових органів дозволить системно, з наукових позицій підійти до аналізу та побудови завдань, функцій, повноважень, структури та методів діяльності органів державного управління, які здійснюють діяльність у цій сфері. Такий підхід, на наш погляд, ще недостатньо розроблений у науці.
Слід відзначити, що спеціальних досліджень теорії фінансового контролю у науковій літературі дуже мало, окрім того, переважна більшість із них стосується періоду адміністративно-командної держави і економіки. Найчастіше увага приділяється загальним питанням фінансового контролю в рамках фінансової теорії та фінансового права. Тією чи іншою мірою досліджують питання фінансового контролю у своїх працях, зокрема, Е. А. Вознесенський, І. А. Бєлобжецький, Н. А. Ковальова, Л. К. Воронова, М. Т. Білуха, Н. І. Хімічева, М. В. Карасьова, Н. Е. Заяц, Л. А. Дробозіна, В. М. Родіонова, В. І. Шлейніков, М. В. Романовський, П. С. Пацюрківський, А. Н. Козирін, В. М. Федосов, В. Н. Суторміна, Л. А. Савченко.
Державний фінансовий контроль досліджується головним чином у рамках окремих наукових галузей, проте поки що відсутні широкі комплексні підходи, і зокрема, з позицій теорії систем кібернетичної науки.
Отже, для об'єктивного вивчення фінансового контролю методологічно доцільним, на нашу думку, є звернутися до результатів розробок проблематики фінансового контролю в межах різних наукових галузей у сфері управління, права та фінансів. При цьому такий підхід, така інтерпретація явища фінансового контролю з різних точок зору, на наш погляд, не порушує категорії фінансового контролю як єдиної за своєю сутністю.
Сутність взагалі визначається як зміст даної речі, те, чим вона є сама по собі, на відміну від усіх інших речей і на відміну від мінливих станів речі під впливом тих чи інших обставин. Сутність відбиває внутрішній зміст предмета, його глибинні зв'язки та закономірності.
В загальному розумінні особливість контролю у сфері соціального управління, в тому числі й у сфері фінансів, проявляється у здатності суспільства робити себе предметом свого власного розгляду і реагувати на відхилення від ідеального стану, причому послаблення контролю нижче від певного рівня або його посилення понад цей рівень призводить до зростання дезорганізації у суспільстві.
Державний фінансовий контроль відіграє провідну роль у системі фінансового контролю, до складу якого також відносять незалежний аудиторський контроль та громадський фінансовий контроль.
Державний фінансовий контроль як державно-управлінська категорія містить ознаки як контролю взагалі, так і особливі ознаки державно-управлінської сфери та специфічні ознаки сфери державного управління фінансами, а також вирізняється особливостями реалізації через правові засоби.
Досліджуючи державний фінансовий контроль як державно-управлінську категорію, слід враховувати відзначену в літературі специфіку правового регулювання управлінських відносин, особливість співвідношення права та управління, які є хоч і глибоко пов'язаними, проте, самостійними категоріями. Управління вимагає творчості, гнучкості, швидкого реагування та інших рис, що не можуть бути до кінця формалізовані у правових формах. Правова форма не охоплює всієї різноманітності властивостей і особливостей управлінських відносин, а лише найбільш загальні та суттєві. Динаміка суспільних відносин, їх різноманітності неодмінно випереджає динаміку різноманітності регулюючого впливу за допомогою досить статичної правової форми. В літературі звертається увага на відмінність між цілями управління та цілями самих правових актів, оскільки реалізація власного цільового призначення правового акта ще не означає здійснення управлінських цілей, що містяться в ньому.
Відповідно до свого призначення фінансовий контроль як різновид соціального контролю взагалі вирізняється інформаційно-коригувальною природою. Наведені в літературі загальні характеристики сутності фінансового контролю в основному зводяться до таких положень:
спостереження, збір інформації щодо процесу функціонування і фактичного стану керованого об'єкта;
порівняння, оцінка відповідності функціонування об'єкта прийнятим управлінським рішенням, виявлення відхилень від вимог цих рішень;
визначення причин відхилень, оцінка обґрунтованості та ефективності прийнятих управлінських рішень;
визначення та застосування способів усунення відхилень, коригування ситуації в цілому, враховуючи як охоронні, так і регулятивні засади.
На рівні державно-соціального виміру система фінансового контролю, на наш погляд, має багаторівневу, ієрархічну побудову. Можливий зріз такої побудови може виглядати, наприклад, так: поведінка фізичних і юридичних осіб є об'єктом контролю з точки зору відповідності приписам фінансово-правових актів, дія правових актів, у свою чергу, є об'єктом контролю на відповідність з точки зору реалізації мети державної фінансової політики, реалізація державної фінансової політики, у свою чергу, є об'єктом контролю з точки зору відповідності цілям у фінансовій сфері суспільства в цілому.
Фінансовий контроль у загальносоціальному розумінні можна умовно визначити як контроль, спрямований на забезпечення інтересів суспільства у фінансовій сфері в цілому. Тоді поняттю фінансового контролю в державно-управлінському (широкому) розумінні відповідатиме контроль, спрямований на забезпечення реалізації мети державної фінансової політики, а поняттю державного фінансового контролю у правовому (вузькому) розумінні відповідатиме його спрямування на формальне дотримання фінансового законодавства. Такі визначення, на наш погляд, відображають багаторівневу структуру системи соціального управління у фінансовій сфері.
Процеси державного управління та правового регулювання, очевидно, глибоко і нерозривно пов'язані, проте за складовими формами не є ідентичними у тому сенсі, що формальне досягнення дотримання законності необов'язково означатиме досягнення мети державного управління в цілому. Контроль як складова державно-управлінської діяльності не вичерпується рамками юрисдикційної діяльності. Призначенням контролю є забезпечення досягнення мети управління в цілому, а не лише охорона норм права від правопорушень.
З позиції правового регулювання фінансовий контроль є перш за все механізмом, за допомогою якого перевіряється і досягається відповідність поведінки і діяльності підконтрольних суб'єктів приписам фінансово-правових норм. Проте, на наш погляд, фінансовий контроль як функція державного управління має включати елементи оцінки ефективності фінансового законодавства з точки зору цілей фінансового управління та пропозиції щодо його коригування у разі необхідності. Без здійснення останніх двохфункцій мета фінансового контролю, очевидно, не може бути досягнута. Мета правового регулювання не може розходитися з метою управління в цілому, правове регулювання має їй підпорядковуватися. Отже, в кінцевому підсумку і мета правового регулювання фінансової сфери не може зводитись лише до забезпечення режиму законності, фінансової дисципліни.
Фактично механізм фінансового контролю явно спрацьовує у випадку саме недосягнення мети фінансового управління. Недосягнення мети управління стається переважно внаслідок двох реальних ситуацій: або неправомірної поведінки об'єкта управління, і тоді вводяться в дію механізми примусового виконання та відповідальності, або неефективного законодавства, що виключає досягнення запланованого результату навіть за умови формального
Loading...

 
 

Цікаве