WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-економічні ознаки юридичної особи як учасника адміністративно-правових відносин - Реферат

Соціально-економічні ознаки юридичної особи як учасника адміністративно-правових відносин - Реферат


Реферат на тему:
Соціально-економічні ознаки юридичної особи як учасника адміністративно-правових відносин
На сьогодні юридична особа виступає учасником багатьох правових відносин. Проте різне розуміння теоретиками природи цього соціального утворення, його ознак і статусу створює проблеми, пов'язані з реалізацією юридичними особами їх прав і свобод у сфері державного управління, притягненням цих суб'єктів до адміністративної відповідальності тощо.
Правову природу юридичної особи та її участь у цивільних правовідносинах досліджувало багато науковців, зокрема В. П. Грибанов, О. А. Красавчиков, В. М. Кравчук, Є. В. Богданов, О. В. Венедиктов, Д. М. Генкін, І. Є. Красько, Е. А. Суханов, В. А. Ойгензіхт. Адміністративним правовідносинам і статусу їх суб'єктів приділяли увагу Є. В. Додін, В. Б. Авер'янов, Ю. М. Козлов, Л. Л. Петров, Ю. П. Битяк, Д. Н. Бахрах, О. Т. Зима, Д. М. Лук'янець та інші. В той же час недостатньо розробленою в науковій літературі залишається проблема участі юридичних осіб в адміністративно-правових відносинах, вирішення якої є об'єктивною потребою для успішної реалізації адміністративно-правової реформи в Україні.
Юридичними особами, відповідно до статті 23 Цивільного кодексу УРСР, визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді. Нині в теорії права панує думка, що юридична особа може виступати лише суб'єктом цивільних правовідносин, але, на наш погляд, це не зовсім правильно.
Юридична особа, як і фізична особа, є найбільш важливим та активним учасникам різного роду суспільних відносин.
Слід підкреслити, що брати участь в адміністративно-правових відносинах, тобто виступати суб'єктами цих відносин можуть будь-які особи, інтереси яких безпосередньо чи опосередковано пов'язані зі сферою державного управління.
При цьому можливість кожної конкретної особи стати учасником адміністративно-правових відносин залежить від обов'язкової умови - правосуб'єктності такого учасника.
Зазначимо, що в адміністративній науці висловлювалася думка, що підприємство та інші комерційні структури не наділені управлінською компетенцією, яка є основою адміністративно-правового статусу, внаслідок чого вони не можуть бути безпосередніми учасниками адміністративно-правових відносин. При цьому прихильники наведеного погляду зазначених юридичних осіб відносять до суб'єктів адміністративного права. Зауважимо, що наведене положення не безспірне, адже адміністративно-правові відносини характеризуються обов'язковою участю хоча б одного суб'єкта державного управління, другим суб'єктом може виступати орган, наділений управлінською компетенцією, і будь-який інший суб'єкт (суб'єкт підприємницької діяльності, об'єднання громадян, фізична особа та ін.).
Суб'єктом адміністративно-правових відносин юридична особа стає тоді, коли реалізує свої права та обов'язки в конкретних адміністративних правовідносинах, тобто безпосередньо бере участь у правовідносинах управлінського характеру.
В адміністративно-правовій науці існує декілька поглядів на коло суб'єктів адміністративно-правових відносин.
Деякі автори пропонують віднести до суб'єктів адміністративно-правових відносин: державні органи (органи законодавчої, виконавчої та судової влади, прокуратури, адміністрації державних підприємств та установ); структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів; власника (представника, менеджера, уповноваженого власника); об'єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодіяльні організації; громадян України, іноземних громадяни, осіб без громадянства. Простий перелік усіх можливих учасників адміністративно-правових відносин без визначення спільних ознак певних суб'єктів, їх групування та класифікації не дозволяє простежити специфіку їх участі в адміністративно-правових відносинах.
Існує також класифікація, за якою суб'єктів адміністративно-правових відносин поділяють на індивідуальні суб'єкти та колективні (комплексні) суб'єкти3. До індивідуальних суб'єктів відносять громадян, іноземців, осіб без громадянства, а також специфічних суб'єктів - державних службовців. До колективних суб'єктів, як правило, відносять державні організації (органи виконавчої влади, державні підприємства, установи та їх різного роду об'єднання, структурні підрозділи органів виконавчої влади, наділені власною компетенцією) та недержавні організації (об'єднання громадян, трудові колективи, органи місцевого самоврядування, комерційні структури, приватні підприємства та установи).
Зазначимо, що деякі автори досліджують взаємозалежність індивідуальних та колективних суб'єктів, при цьому поділяючи суб'єктів правовідносин на індивідуальні (фізичні особи) та колективні (об'єднання осіб). Останніх розглядають як об'єднання індивідуальних суб'єктів.
Аналіз складу індивідуальних суб'єктів, до яких науковці відносять громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства та осіб з подвійним громадянством, дозволяє зробити висновок про те, що цей поділ не враховує особливостей. По-перше, створення колективних утворень можливе не лише фізичними, а і юридичними особами. По-друге, не враховано, що на сьогодні певні юридичні особи створюються однією фізичною або юридичною особою, що виключає можливість розглядати її як суб'єкта колективного.
Враховуючи наведене, суб'єктів адміністративно-правових відносин можна класифікувати таким чином:
Індивідуальні суб'єкти, у тому числі зі спеціальним адміністративно-правовим статусом, яких можна поділити на:
Індивідуальних суб'єктів без статусу юридичної особи, до яких належать громадяни України, особи без громадянства, іноземці, а також суб'єкти зі спеціальним статусом (державні службовці, військовослужбовці, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності тощо). Специфіка цих суб'єктів полягає в тому, що вони самостійно формують та виражають свою волю.
Індивідуальних суб'єктів - юридичних осіб, які створюються одним суб'єктом права (приватні підприємства, господарські товариства "однієї особи" тощо). На відміну від попередньої групи суб'єктів, воля юридичних осіб виражається через їх уповноважені органи (загальні збори, органи управління тощо).
Колективні суб'єкти, яких, в свою чергу, можна поділити на:
Юридичних осіб, (у тому числі державні органи та органи місцевого самоврядування).
Колективних суб'єктів без статусу юридичної особи (філії, представництва, структурні підрозділи, трудові колективи тощо).
Зауважимо, що законодавець дає визначення юридичної особи, використовуючи поняття "організація", яке не розкривається в чинному законодавстві. Але саме слово "організація", яке має походження від пізньолатинського organizo - "надаю стрункий вигляд", "впорядковую", має велику кількість значень. Серед них основними вважають "організацію як певнесоціальне утворення осіб, яке створюється для досягнення певної мети", а також "організацію як різновид діяльності, спрямованої на побудову певної структури, взаємозв'язків між її складовими".
Детальне дослідження поняття "організація" у значенні соціального утворення свідчить, що до її складу мають входити щонайменше дві особи. На практиці ж юридична особа, як ми вже зазначали, може бути створена одним суб'єктом (фізичною або юридичною особою). Наприклад, у разі створення приватного, державного чи дочірнього підприємства. А це виключає можливість розглядати її виключно як колективного суб'єкта.
З огляду на сказане можна стверджувати, що юридична особа, за загальним правилом, є організацією. Виняток з цього правила становлять ті випадки, коли юридична особа створюється однією особою.
Тому доцільніше визначати
Loading...

 
 

Цікаве