WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційні основи компетенції верховної ради автономної республіки Крим - Реферат

Конституційні основи компетенції верховної ради автономної республіки Крим - Реферат

визнають, що функції якого-небудь органу - це основні, головні напрями його діяльності. Так, Б. М. Лазарєв під функціями органів державного управління розуміє управлінські функції, покладені на той чи інший орган стосовно тієї чи іншої сфери життя суспільства, при цьому він відзначає, що функції органів управління потрібно відрізняти від форм і методів.
На наш погляд, основним напрямом діяльності ВР АРК як представницького органу є представництво і реалізація повноважень Автономної Республіки Крим, закріплених у Конституції АРК.
Таким чином, глобальною, основною функцією діяльності ВР АРК є представницька функція. Залежно від ступеня узагальненості, а також важливості можна розрізняти основну сутнісну, провідну функцію ВР АРК і допоміжну, регулюючу функцію.
Отже, компетенція ВР АРК складається, по-перше, з предмета ведення даного органу, у межах якого здійснюються його основна і допоміжна функції, по-друге, повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, тобто закріплені в законодавстві її права та обов'язки.
Аналіз конституційних норм (статті 21-34 Конституції АРК) дозволяє до основних конституційно закріплених функцій ВР АРК віднести такі:
1) представницька, яка вважається головною, що випливає із сутності і змісту діяльності ВР АРК. Вона має об'єднаний, інтеграційний характер для всієї системи органів ВР АРК;
2) забезпечення законності і правопорядку на території Автономної Республіки Крим. Режим законності і правопорядку є основою нормального функціонування соціального життя. Недостатня ефективність здійснення даної функції негайно впливає на інші сторони діяльності ВР;
3) "дотримання прав і свобод громадян". Вважаємо, що діяльність ВР АРК у цій сфері не повинна зводитися лише до "дотримання" прав і свободи громадян. Даний конституційний термін треба трактувати у розширеному змісті, включаючи охорону, захист прав, свободи громадян, а також створення правових, матеріальних та організаційних умов, які гарантують їх реальність;
4) контрольна і наглядова. Слід зазначити, що в Конституції України немає регламентації даної функції щодо діяльності ВР автономії та контрольованих нею органів, однак ці норми закріплено в Конституції АРК.
Всі інші функції ВР АРК, такі як економічна, фінансово-бюджетна, соціальна, культурна, екологічна, можна віднести до допоміжних. Викладені основні функції, закріплені конституційно, органічно взаємозалежать - кожна з них припускає і доповнює ряд інших. Крім того, усі вони спрямовані на досягнення єдиної мети - найбільш ефективної діяльності ВР та її органів на виконання положень Конституції України та Автономної Республіки Крим.
Компетенція ВР АРК, у рамках якої вона здійснює свої функції, може бути класифікована за такими ознаками:
1) суб'єктна, тобто компетентність ВР АРК, а також її органів (Президія, постійні комісії);
2) взаємодія з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3) функціональна, тобто залежно від сфери діяльності, в яких ВР АРК має певні повноваження.
Поняття компетенції ВР АРК, вживане для визначення повноважень, має разом з тим загальне значення. В основному в діяльності державних органів, насамперед у діяльності вищих органів державної влади й органів державного управління, і здійснюються повноваження, притаманні автономній республіці. Це знайшло відображення у статтях 18 і 26 Конституції АРК, у яких говориться, що перелічені в них питання підлягають "веденню Автономної Республіки Крим в особі її вищих органів державної влади й органів державного керування".
Отже, компетенція автономної республіки і компетенція її органів знаходяться в діалектичній єдності, взаємозв'язку та взаємозалежні. Правильно вказує Б. Л. Железнов на те, що компетенція держави і компетенція його органів знаходяться у взаємозалежності. Конституція України визначає місце ВР АРК у системі органів Автономної Республіки Крим (представницький орган АРК - ст. 136, тобто Верховна Рада Автономної Республіки Крим приймає рішення і постанови в межах своїх повноважень).
Тим самим держава встановила основи компетенції ВР АРК, надавши можливість детальнішої її регламентації самій автономній республіці.
Таким чином, необхідно відзначити, що поняття "компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим" є складною комплексною категорією, яка відображає єдність, взаємозв'язок і взаємозалежність компетенції автономної республіки та її державних органів.
Усі повноваження автономної республіки можна поділити на такі групи: у сфері державного будівництва, у сфері забезпечення правопорядку, у сфері господарського будівництва, сфері соціально-культурного будівництва. На наш погляд, такий поділ охоплює всі повноваження Верховної Ради і разом з тим дозволяє показати специфіку завдань і функцій представницького органу державної влади.
У наведеній класифікації деякі повноваження ВР АРК сформульовано інакше ніж повноваження автономної республіки в Конституції АРК. Пояснюється це тим, що, по-перше, компетенція Верховної Ради автономії не завжди збігається з компетенцією самої Автономної Республіки Крим, оскільки в здійсненні останньої беруть участь і інші органи республіки; по-друге, у ст. 26 Конституції АРК даний перелік не тільки повноважень республіки, але й окремих предметів її ведення без зазначення повноважень. У таких випадках, природно, було необхідно сформулювати повноваження Верховної Ради з предмета ведення республіки.
Як бачимо, компетенція ВР АРК визначена недостатньо. Так, у наукових публікаціях висловлюються різні, нерідко суперечливі судження про компетенцію ВР АРК, про предмети її ведення, що, зрозуміло, не сприяє правильному функціонуванню цього органу.
Відсутність чіткої регламентації компетенції будь-якого державного органу знижує ефективність виконання ним свого завдання, дезорганізує роботу й інших зв'язаних з ним органів. Якщо це небажано в діяльності будь-якого державного органу, то тим паченеприпустимо в роботі органів державної влади.
У зв'язку з цим уявляється доцільним вдосконалювати правову регламентацію компетенції ВР АР. Очевидно, було б корисним у Регламенті Автономної Республіки Крим встановити перелік усіх повноважень цього органу в позитивній формі.
До речі, певний досвід у цьому плані мають автономні республіки на першому етапі розвитку. Наприклад, у Конституції Татарської АРСР 1926 року, в якій широко використано досвід конституційної доктрини Російської Федерації, глава III "Про центральну владу" містить дві частини, присвячені відповідно З'їзду Рад Татарської АРСР і Центральному виконавчому Комітету республіки (див. ст. 24-44 Конституції Татарської АРСР 1926 г). Вони визначають формування вищих органів, що стосуються порядку, державної влади автономії; організації їхньої роботи і деяких інших відносин; але головна увага приділялася предметам ведення і закріпленню повноважень цих органів.
Конституційні норми, що охоплюють, власне кажучи, усі функції цього органу, якими-небудь іншими актами не конкретизувалися.
На нашу думку, більш чітке правове регулювання компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим з указівкою переліку її повноважень щодо всіх основних напрямів роботи в даний період сприяло б кращому виконанню завдань представницького органу державної влади.
Література
1. Див.: Друзенко Г. Адаптация к законодательству ЕС // Юридическая практика. - 2002. - 12 ноября.
2. Див.: Глазовский Н. Ф. Цели, возможности и механизмы устойчивого развития на разных уровнях природно-социальных систем // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
3. Головатий М. Обережно - глобалізація // Урядовий кур'єр. - 2002. - 25 вересня.
4. Лейст О. Э. История правовых и политических учений. - М., 1999. - С. 619-620.
5. Див.: Сдасюк Г. В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации // Переход к устойчивому развитию: Глобальный, региональный и локальный уровень. - М., 2002. - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве