WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат

Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії - Реферат


Реферат на тему:
Сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії
Завданням цієї роботи є комплексно дослідити сутність державного фінансового контролю як державно-управлінської категорії, як сфери діяльності цілого ряду органів державного управління і, зокрема, державних податкових органів.
Комплексне дослідження сфери державного фінансового контролю дозволить системно, з наукових позицій підійти до аналізу та побудови завдань, функцій, повноважень, структури та методів діяльності органів державного управління, які здійснюють діяльність у цій сфері. Такий підхід, на наш погляд, ще недостатньо розроблений у науці.
Слід відзначити, що спеціальних досліджень теорії фінансового контролю у науковій літературі є досить мало, окрім того, переважна більшість із них стосується періоду адміністративно-командної держави і економіки. Найчастіше в науці увага приділяється загальним питанням фінансового контролю в рамках фінансової теорії та фінансового права. Тією чи іншою мірою досліджують питання фінансового контролю у своїх роботах, зокрема, Е. А. Вознесенський, І. А. Бєлобжецький, Н. А. Ковальова, Л. К. Воронова, М. Т. Білуха, Н. І. Хімічева, М. В. Карасьова, Н. Е. Заяц, Л. А. Дробозіна, В. М. Родіонова, В. І. Шлейніков, М. В. Романовський, П. С. Пацюрківський, А. Н. Козирін, В. М. Федосов, В. Н. Суторміна, Л. А. Савченко та ін.
Отже, державний фінансовий контроль досліджується переважно у рамках окремих наукових галузей, проте поки що відсутні широкі комплексні підходи, і зокрема, з позицій теорії систем, кібернетичної науки.
Таким чином, для об'єктивного вивчення фінансового контролю методологічно доцільним, на нашу думку, є звернутися до результатів розробок проблематики фінансового контролю в рамках різних наукових галузей таких наукових сфер як управління, право та фінанси. При цьому такий підхід, така інтерпретація явища фінансового контролю з різних точок зору, на наш погляд, не порушує категорії фінансового контролю, як єдиної за своєю сутністю.
Сутність взагалі визначається як смисл даної речі, те, чим вона є сама по собі, на відміну від всіх інших речей і на відміну від мінливих станів речі під впливом тих чи інших обставин. Сутність відбиває внутрішній зміст предмета, його глибинні зв'язки, відношення, закономірності. Явище - це ті чи інші прояви предмета, зовнішні форми його існування.
В загальному розумінні особливість контролю у сфері соціального управління, в тому числі і у сфері фінансів, проявляється у здатності суспільства робити себе предметом свого власного розгляду і реагувати на відхилення від ідеального стану, причому послаблення контролю нижче від певного рівня або його посилення понад цей рівень веде до зростання дезорганізації у суспільстві.
Державний фінансовий контроль відіграє провідну роль у системі фінансового контролю, до складу якої також відносять незалежний аудиторський контроль та громадський фінансовий контроль.
Державний фінансовий контроль як державно-управлінська категорія містить в собі ознаки як контролю взагалі, так і особливі ознаки державно-управлінської сфери та специфічні ознаки сфери державного управління фінансами, а також вирізняється особливостями реалізації через правові засоби.
Досліджуючи державний фінансовий контроль як державно-управлінську категорію, слід враховувати відзначену в літературі специфіку правового регулювання управлінських відносин, особливість співвідношення права та управління, які є хоч і глибоко пов'язаними, проте самостійними категоріями. Управління вимагає творчості, гнучкості, швидкого реагування і інших рис, що не можуть бути до кінця формалізовані у правових нормах. Правова форма не охоплює всієї різноманітності властивостей і особливостей управлінських відносин, а лише найбільш загальні та суттєві. Динаміка суспільних відносин, їх різноманітності неодмінно випереджає динаміку різноманітності регулюючого впливу за допомогою досить статичної правової форми. В літературі звертається увага на відмінність між цілями управління та цілями самих правових актів, оскільки реалізація власного цільового призначення правового акту ще не означає здійснення управлінських цілей, що містяться в ньому.
Відповідно до свого призначення фінансовий контроль як різновид соціального контролю взагалі відзначається інформаційно-коригувальною природою. Наведені в літературі загальні характеристики сутності фінансового контролю в основному зводяться до наступних положень:
- спостереження, збір інформації щодо процесу функціонування і фактичного стану керованого об'єкта,
- порівняння, оцінка відповідності функціонування об'єкта прийнятим управлінським рішенням, виявлення відхилень від вимог цих рішень,
- визначення причин відхилень, оцінка обґрунтованості і ефективності прийнятих управлінських рішень,
- визначення та застосування способів усунення відхилень, коригування ситуації в цілому, враховуючи як охоронні, так і регулятивні начала.
На рівні державно-соціального виміру система фінансового контролю, на наш погляд, має багаторівневу, ієрархічну побудову. Один із можливих зрізів такої побудови може виглядати, наприклад, наступним чином: поведінка фізичних і юридичних осіб є об'єктом контролю з точки зору відповідності приписам фінансово-правових актів, дія правових актів, у свою чергу, виступає об'єктом контролю на відповідність з точки зору реалізації цілей державної фінансової політики, реалізація державної фінансової політики, у свою чергу, виступає об'єктом контролю з точки зору відповідності цілям у фінансовій сфері суспільства в цілому.
Можна умовно визначити фінансовий контроль у загальносоціальному розумінні як контроль, спрямований на забезпечення інтересів у фінансовій сфері суспільства в цілому. Тоді поняттю фінансового контролю у державно-управлінському (широкому) розумінні відповідатиме контроль, спрямований на забезпечення реалізації цілей державної фінансової політики, а поняттю державного фінансового контролю у правовому (вузькому) розумінні відповідатиме його спрямування на формальне дотримання фінансового законодавства. Смисл таких визначень, на наш погляд, полягає у відбитті багаторівневої структури системи соціального управління у фінансовій сфері.
Процеси державного управління та правового регулювання, очевидно, є глибоко і нерозривно пов'язаними, проте з точки зору складових форм не є ідентичними у тому сенсі, що формальне досягнення дотримання законності ще не обов'язково означає досягнення мети державного управління в цілому. Контроль як складова державно-управлінської діяльності не вичерпується рамками юрисдикційної діяльності. Призначенням контролю є забезпечення досягнення мети управління в цілому, а не лише охорона норм права від правопорушень.
З точки зору правового регулювання фінансовий контроль є, перш за все механізмом, за допомогою якого перевіряється і досягається відповідність поведінки і діяльності підконтрольних суб'єктів приписамфінансово-правових норм. Проте, на наш погляд, фінансовий контроль як функція державного управління має включати елементи оцінки ефективності фінансового законодавства з точки зору цілей фінансового управління та пропозиції щодо його коригування при необхідності. Без здійснення останніх двох функцій мета фінансового контролю, очевидно, не може бути досягнута. Мета правового регулювання не може розходитись із метою управління в цілому, правове регулювання має підпорядковуватись меті управління. Отже, в кінцевому підсумку і мета правового регулювання фінансової сфери не може зводитись лише до забезпечення режиму законності, фінансової дисципліни.
Фактично, механізм фінансового контролю явно спрацьовує у випадку саме недосягнення мети фінансового управління. Недосягнення мети управління стається переважно внаслідок двох реальних ситуацій: або неправомірної поведінки об'єкта управління, і тоді вводяться в дію механізми примусового виконання та
Loading...

 
 

Цікаве