WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Платники податків як суб’єкти податкових правопорушень (теоретичні проблеми) - Реферат

Платники податків як суб’єкти податкових правопорушень (теоретичні проблеми) - Реферат

конкретизують, встановлюють порядок їх використання.
З іншого боку, обсяг обов'язків платників податків збільшено за рахунок прав податкових органів,визначених Законом України від 04 грудня 1990 "Про державну податкову службу" - кожному праву відповідає обов'язок платника податку. Наприклад, п.2 ст. 11 цього закону встановлює право податкового органу одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи та інші, та від громадян довідки про розрахункові, валютні та інші рахунки та ін. Зрозуміло, що такому праву податкового органу відповідає обов'язок платника податку надати ці довідки, копії та інформацію. Однак, у Законі України "Про систему оподаткування" про цей, а також ряд інших подібних обов'язків нічого не сказано. Цей закон називають "Податковою конституцією", тому тут доречна і необхідна дія правила невичерпності прав і свобод (ст.22 Конституції України) та конкретизації обов'язків.
Інакше виникає ситуація, за якої різноманітні обов'язки і деякі процесуальні права платників податків розпорошені по великій кількості нормативно-правових актів, що значно послаблює право на знання своїх прав і обов'язків, гарантоване ст. 57 Конституції України для цієї категорії осіб. Постає питання щодо доцільності закріплення частини обов'язків платників податків в окремому нормативно-правовому акті, якщо це може тільки дезорієнтувати платника податку стосовно обсягу таких обов'язків. Викладене є ще одним аргументом на користь кодифікації податкового законодавства, або якнайменше, систематизації прав і обов'язків платників податків в одному нормативно-правовому акті.
Таким чином, на нашу думку, платник податку - це особа (юридична або фізична), яка відповідно до законів України має у власності об'єкт оподаткування або здійснює діяльність (дії), що є об'єктом оподаткування, внаслідок чого у неї виникає податковий обов'язок, виконання якого забезпечене засобами державного примусу і податкові права, реалізація яких гарантується діючим законодавством.
Суб'єктами податкових правопорушень можуть виступати банки, які у випадку порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів з їх вини сплачують пеню і штрафи в розмірах, встановлених для платників податків, а також особи, які не є платниками податків, однак згідно законів зобов'язані нараховувати, утримувати, перераховувати суми податків, зборів.
Необхідно зазначити, що законодавство України, на відміну від законодавства Російської Федерації і положень теорії не розмежовує платників податків і таких осіб. Так, відповідно до ст.124 Податкового кодексу РФ одним з видів податкових правопорушень є невиконання податковим агентом обов'язку по утриманню та (або) перерахуванню податків. У ст.24 зазначено, що податковими агентами є особи, на яких відповідно до цього Податкового кодексу покладено обов'язок по нарахуванню, утриманню у платника податку і перерахуванню до відповідного бюджету або позабюджетного фонду податків. Аналогічно, і в Україні ті організації, державні установи, приватні підприємці, які при виплаті заробітної плати або винагород за договорами цивільно-правового характеру утримують з доходів своїх працівників і сплачують прибутковий податок з громадян, збори у цільові фонди можуть вважатися податковими агентами стосовно цих податків і зборів. Податкові агенти в той же час є платниками інших податків, наприклад, податку на прибуток підприємств, земельного податку. Крім того, російські фахівці зазначають, що податковими агентами є також всі російські організації, що мають договірні відносини з іноземними організаціями або фізичними особами, що здійснюють економічну діяльність в Росії крім свого постійного представництва в Росії, якщо в результаті таких відносин ці іноземні організації або фізичні особи мають доход, що підлягає оподаткуванню, або будь-який об'єкт оподаткування, передбачений російським законодавством. Так, якщо іноземна організація, що не має постійного представництва в Росії, реалізує майно, що належить їй і знаходиться в Росії, російській організації, така операція відповідно до правил визначення місця реалізації визнається такою, яка обкладається ПДВ через те, що місцем реалізації майна є Росія. Як наслідок ця іноземна організація визнається платником ПДВ. Однак, щоб спростити процедуру сплати податку і гарантувати виконання податкового обов'язку іноземною організацією, застосовується правило у відповідності з яким обов'язок утримувати податок із доходів, що сплачуються іноземній організації і перерахувати цей податок до бюджету покладається на російську організацію, яка визнається в такому випадку податковим агентом.
Відповідно до законодавства України податковими агентами визнається вузьке коло осіб, що визначені в Декреті КМУ від 26 грудня 1992 р. "Про акцизний збір". Такими особами є по-перше, суб'єкти підприємницької діяльності, створені у формі підприємств з іноземними інвестиціями, право яких на звільнення від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджене рішенням суду (господарського суду) і які уповноважені здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, що купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його платників до бюджету. По-друге, податковим агентом є уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, хоча податкове законодавство України передбачає сплату податку не тільки безпосередньо платником податку, але і шляхом утримання податку з джерела виплати, яким виступає особа, що сплачує або передає платнику дохід або грошові кошти, статус такої особи не визначено і вона фактично прирівнюється до платника податку. Для того, щоб з'ясувати, наскільки це вірно, необхідно проаналізувати правове положення таких осіб, обсяг їх прав і обов'язків. Так, вони повинні: нараховувати і утримувати суми податкових платежів та своєчасно перераховувати ці суми до відповідних бюджетів. Відмінність їх від платників податків полягає в тому, що суми податкових платежів утримуються не з власних коштів цих осіб, а з коштів платника податку. По-друге, виникнення у податкових агентів відповідних обов'язків не пов'язане безпосередньо з наявністю у них об'єктів оподаткування, а прямо передбачене податковим законодавством. Більше того, для утримання і перерахування сум податків з коштів платників податків податковий агент не потребує згоди на це платника податку.
Податкові
Loading...

 
 

Цікаве