WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Економіко – правові аспекти реалізації інвестиційної політики Китайської Народної Республіки як позитивний досвід для України - Реферат

Економіко – правові аспекти реалізації інвестиційної політики Китайської Народної Республіки як позитивний досвід для України - Реферат

дисонанс цілей іноземного інвестора з національними інтересами, ризик масового відтоку капіталу із дестабілізацією внутрішнього фінансового та фондових ринків тощо).
Усвідомлюючи як позитивні так і негативні причинно-наслідкові зв'язки даного процесу органи державної влади Китаю ефективно поєднують економічні стимули та елементи адмістративно - державного контролю через застосування сукупності заохочувальних та обмежувальних заходів, здійснюючи вплив на територіально-галузевий вектор інвестиційних потоків.
Першим позитивно-результуючим експериментом в КНР по залученню іноземних інвестицій стало створення на початку 80-х років чотирьох спеціальних економічних зон в узбережних районах: Шеньчжень, Шаньтоу, Чжухай в провінції Гуандун та дещо пізніше - Сямень в провінції Фуцзянь. Станом на 2002 рік кількість зон різних типів, які продовжують відігравати роль найбільш динамічних центрів економічного розвитку, становить більше ста.
Розглядаючи інвестиційний процес як двосторонній рух, Китай визначає як один з пріоритетних напрямків власної інвестиційної політики не тільки залучення, а й активний експорт капіталу з дозволу та за сприянням держави, намагаючись досягти економічних вигід від законної діяльності на ринках інших держав: видобування природних ресурсів (Австралія, Бразилія), готової продукції, виробленої на внутрішніх ринках країн (Канада, Малайзія), високих технологій (Японія, США) тощо.
Правовою основою співробітництва з іншими державами виступають двосторонні міжнародні Угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій, які укладено з 24 країнами.
Аналогічна Угода укладена також в 1992 р. між Урядами України та Китайської Народної Республіки, яка надає інвесторам Договірних Сторін режим найбільшого сприяння згідно п.2 ст.3.
Економічна складова інвестиційного процесу в КНР ґрунтується на адекватній правовій основі, в якій державою зафіксовані пріоритетні сегменти економіки, в яких дозволена та стимулюється участь іноземного капіталу:
ў виробництво експортно-орієнтованої продукції;
ў виробництво продукції стратегічно важливої для внутрішнього ринку;
ў інвестування в енергетику, технології, транспорт, комунікації тощо
Даний процес в Китаї регулюється системою нормативно-правових актів, прийнятих в розвиток положень Конституції КНР, в ст. 11 та 18 якої зафіксована можливість здійснення підприємницької діяльності ускладнену іноземним елементом та державні гарантії захисту законних прав суб'єктів приватного сектору економіки.
Враховуючи домінуючу роль прямих іноземних інвестицій в загальній структурі надходжень, вбачається за доцільне відзначити, що даний процес відбувається шляхом правового визначення кола суб'єктів підприємництва за участю іноземного капіталу та меж їх спеціальної правосуб'єктності.
Правовим підґрунтям в даному контексті виступають три Закони КНР:
1. "Про спільні підприємства китайсько-іноземного капіталу" /Sino-Foreign Equity Joint Venture Law/ (далі - Закон 1)
2. "Про спільні контрактні китайсько-іноземні підприємства" /Law of The People's Republic of China on Chinese-Foreign Contractual Joint Venture/ (далі - Закон 2)
3. "Про підприємства повного іноземного володіння" /Law of The People's Republic of China on Wholly Foreign Owned Enterprise/ (далі-Закон 3).
Розкриваючи основні організаційно-правові аспекти вищенаведених видів суб'єктів підприємництва доцільно відзначити наступне.
Згідно ст.1 та 4 Закону 1 спільне підприємство китайсько-іноземного капіталу утворюється "іноземними економічними організаціями або фізичними особами" та "китайськими іноземними економічними організаціями" у формі компанії з обмеженою відповідальністю (limited liability company) із часткою іноземного інвестора не менше 25 % зареєстрованого капіталу. Причому у випадку здіснення внеску до статутного фонду в не грошовій формі згідно ст.5 "техніка та технології повинні відповідати передовим світовим стандартам та потребам Китаю" [4].
Створення спільних контрактних китайсько-іноземних підприємств, згідно ст.1 Закону 2, здійснюється аналогічною сукупністю суб'єктів за скороченими вдвічі строками реєстрації - 45 днів та з необхідністю одержання протягом наступних 30 днів бізнес-ліцензії. Важливим в даному контексті є той факт, що офіційною датою створення вважається не дата державної реєстрації, а дата видачі ліцензії
Загальнодержавною метою створення підприємств, повністю контрольованих іноземними інвесторами, є згідно ст.3 Закону 3 "сприяння у розвитку національної економіки Китаю; використання новітньої техніки і технології, реалізація всієї чи більшої частки власної продукції на зовнішніх ринках"[5].
Набуваючи статус юридичної особи, всі вищенаведені суб'єкти підприємництва мають китайську "національність" за теорією "інкорпорації" міжнародного приватного права.
В даному контексті важливо відзначити принципову організаційно-правову різницю між вищенаведеними двома видами спільних підприємств. Так, якщо спільні підприємства китайсько-іноземного капіталу створюються та функціонують виключно в статусі юридичної особи то спільним контрактним китайсько-іноземних підприємства надано право здійснювати підприємницьку діяльність й без створення правової фікції - юридичної особи із відповідними економіко-правовими наслідками.
Враховуючи характер інвестиційної складової як невід'ємної частини державної економічної політики, можна зазначити, що всебічне дослідження та адаптивне використання позитивного досвіду КНР реально сприятиме інтенсифікації економічного співробітництва з найбільшим торговельним партнером України в Азійсько-Тихоокеанському регіоні в напрямках, визначених як стратегічні під час офіційного візиту до Києва в липні 2001 року Голови Китайської Народної Республіки Цзян Цземіня.
При цьому, одним з найбільш перспективних векторів подальших науково-практичних досліджень є здійснення порівняльного аналізу концепцій регіонального розвитку двох країн, надання детальної економіко-правової характеристики кожного виду спеціальних (вільних) економічних зон в Україні та Китаї, а також моніторинг динаміки розвитку спільного проекту - Парку високотехнологічного науково-технічного співробітництва України та Китаю, який функціонує на підставі Угоди між Міністерством освіти і науки України та Народним Урядом міста Цзінань 2001 р. та розташований на території району розвитку високих технологій Цзінань.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2000 році".- www.kuchma.gov.ua
2. Wu Yi - An Open China a Bright Future, Speech of International Investment Forum, Xiamen, 9-12 September 2000.- www.moftec.gov.cn
3. Lawrence R. Klein - The World Economy and China, Speech of International InvestmentForum, Xiamen, 9-12 September 2000.- www.moftec.gov.cn
4. Sino-Foreign Equity Joint Venture Law, July 1, 1979 (revised on April 4, 1990).- www.chinalaw114.com
5. Law of The People's Republic of China on Wholly Foreign Owned Enterprise, April 12, 1986.- www.chinalaw114.com
Loading...

 
 

Цікаве