WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Соціально-економічні ознаки юридичної особи як учасника адміністративно-правових відносин - Реферат

Соціально-економічні ознаки юридичної особи як учасника адміністративно-правових відносин - Реферат


Реферат на тему:
Соціально-економічні ознаки юридичної особи як учасника адміністративно-правових відносин
На сьогодні юридична особа виступає учасником багатьох правових відносин. Проте різне розуміння теоретиками природи цього соціального утворення, його ознак й статусу призводить до проблем, пов'язаних з реалізацією юридичними особами їх прав і свобод в сфері державного управління, притягненням цих суб'єктів до адміністративної відповідальності тощо.
Правова природа юридичної особи та її участь в цивільних правовідносинах досліджувалася багатьма науковцями, зокрема В.П. Грибанов, О.А. Красавчиковим, В.М. Кравчуком, Є.В. Богдановим, О.В. Венедиктовим, Д.М. Генкіним, І.Є. Красько, Е.А. Сухановим, В.А. Ойгензіхтом та іншими. Адміністративним правовідносинам і статусу їх суб'єктів приділяли увагу Є.В. Додін, В.Б. Авер'янов, Ю.М. Козлов, Л.Л. Петров, Ю.П. Битяк, Д.Н. Бахрах, О.Т. Зима, Д.М. Лук'янець та інші. В той же час недостатньо розробленою в науковій літературі залишається проблема участі юридичних осіб в адміністративно-правових відносинах, вирішення якої є об'єктивно необхідним для успішної реалізації адміністративно-правової реформи в Україні.
Юридичними особами, відповідно до статті 23 Цивільного кодексу УРСР, визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді. Проте нині в теорії права провідною є думка про те, що юридична особа може виступати лише суб'єктом цивільних правовідносин, що на наш погляд є не зовсім вірним.
Юридична особа, як і фізична особа є одним з найбільш важливих та активних учасників різного роду суспільних відносин.
Слід підкреслити, що брати участь в адміністративно-правових відносинах, тобто виступати суб'єктами зазначених відносин, можуть будь-які особи, інтереси яких безпосередньо чи опосередковано пов'язані зі сферою державного управління.
При цьому, можливість кожної конкретної особи виступати учасником адміністративно-правових відносин залежить від обов'язкової умови - правосуб'єктності такого учасника.
Зазначимо, що в адміністративній науці висловлювалася думка про те, що підприємство та інші комерційні структури не наділені управлінською компетенцією, яка є основою адміністративно-правового статусу, внаслідок чого вони не можуть виступати безпосередніми учасниками адміністративно-правових відносин. При цьому прихильники наведеного погляду зазначених юридичних осіб відносять до суб'єктів адміністративного права. Зауважимо, що наведене положення не є безспірним, адже адміністративно-правові відносини характеризуються обов'язковою участю хоча б одного суб'єкта державного управління, другим суб'єктом може виступати як орган, наділений управлінською компетенцією, так і і будь-який інший суб'єкт (суб'єкт підприємницької діяльності, об'єднання громадян, фізична особа тощо).
Суб'єктом адміністративно-правових відносин юридична особа стає тоді, коли вона реалізує свої права та обов'язки в конкретних адміністративних правовідносинах, тобто безпосередньо бере участь в правовідносинах управлінського характеру.
В адміністративно-правовій науці існує декілька поглядів на коло суб'єктів адміністративно-правових відносин.
Деякі автори пропонують віднести до суб'єктів адміністративно-правових відносин: державні органи (органи законодавчої, виконавчої та судової влади, прокуратури, адміністрації державних підприємств та установ); структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів; власника (представника, менеджера, уповноваженого власника); об'єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодіяльні організації; громадян України, іноземних громадяни, осіб без громадянства. Просте перерахування всіх можливих учасників адміністративно-правових відносин без виділення спільних ознак певних суб'єктів, їх групування та класифікації не дозволяє простежити специфіку їх участі в адміністративно-правових відносинах.
Існує також класифікація суб'єктів адміністративно-правових відносин на індивідуальні суб'єкти та колективні (комплексні) суб'єкти. До індивідуальних суб'єктів відносять громадян, іноземців, осіб без громадянства, а також специфічних суб'єктів - державних службовців. До колективних суб'єктів прийнято відносити державні організації (органи виконавчої влади, державні підприємства, установи та їх різного роду об'єднання, структурні підрозділи органів виконавчої влади, наділені власною компетенцією) та недержавні організації (об'єднання громадян, трудові колективи, органи місцевого самоврядування, комерційні структури, приватні підприємства й установи).
Зазначимо, що деякі автори досліджують взаємозалежність індивідуальних та колективних суб'єктів. При цьому поділяючи суб'єктів правовідносин на індивідуальні (фізичні особи) та колективні (об'єднання осіб), останніх розглядають як об'єднання індивідуальних суб'єктів.
Аналіз складу індивідуальних суб'єктів, до яких науковці відносять громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства та осіб з подвійним громадянством, дозволяє зробити висновок про те, що даний поділ не враховує наступних особливостей. По-перше, створення колективних утворень можливе не лише фізичними, а й юридичними особами. По-друге, не враховано те, що на сьогодні певні юридичні особи створюються однією фізичною або юридичною особою, що виключає можливість розглядати її як колективний суб'єкт.
Враховуючи наведене, суб'єктів адміністративно-правових відносин можна поділити на:
1. Індивідуальних суб'єктів, в тому числі зі спеціальним адміністративно-правовим статусом, яких можна поділити на:
1.1. Індивідуальних суб'єктів без статусу юридичної особи, до яких належать громадяни України, особи без громадянства, іноземці, а також такі суб'єкти зі спеціальним статусом як державні службовці, військовослужбовці, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності тощо. Специфіка цих суб'єктів полягає в тому, що вони самостійно формують та виражають свою волю.
1.2. Індивідуальних суб'єктів - юридичних осіб, які створюються одним суб'єктом права (приватні підприємства, господарські товариства "однієї особи" тощо). Навідміну від попередньої групи суб'єктів воля юридичних осіб виражається через їх уповноважені органи (загальні збори, органи управління тощо).
2. Колективних суб'єктів, яких, в свою чергу можна поділити на:
2.1. Юридичні особи, в тому числі державні органи та органи місцевого самоврядування;
2.2. Колективні суб'єкти без статусу юридичної особи (філії, представництва, структурні підрозділи, трудові колективи тощо).
Зазначимо, що законодавець дає визначення юридичної особи, використовуючи термін "організація", який не розшифровується в чинному законодавстві. Однак, зазначимо, що термін "організація", який пішов від пізньолатинського organizo - "надаю стрункий вигляд","впорядковую" має велику кількість значень. До основних його значень відносять організацію як певне соціальне утворення осіб, яке створюється для досягнення визначеної мети; а також організацію як різновид діяльності, спрямованої на побудову певної структури, взаємозв'язків між її складовими.
Більш детальне дослідження поняття "організація" в значенні соціального утворення дозволяє зробити висновок про те, що до її складу мають входити щонайменше дві особи. На практиці ж юридична особа, як ми вже зазначали, може бути створена одним суб'єктом (фізичною або юридичною особою). Наприклад, у випадку створення приватного, державного чи дочірнього підприємства. А це виключає можливість розглядати її виключно як колективний суб'єкт.
Вищенаведене дає можливість стверджувати, що юридична особа, за загальним правилом, є організацією. Виняток з цього правила становлять ті випадки, коли юридична особа створюється однією особою.
Тому, більш доцільним буде визначати юридичну
Loading...

 
 

Цікаве