WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Головні принципи міжнародного права комерційної діяльності - Реферат

Головні принципи міжнародного права комерційної діяльності - Реферат

діяльності, яка б становила конкуренцію для іншої сторони, на строк укладеного між ними контракту або до закінчення встановленого ними строку.
Наприклад, сторони можуть передбачити пункт договору, за яким продавець торгових активів або колишній службовець підприємства зобов'язаний не займатися діяльністю, якою він раніше займався.
Необхідно в цьому зв'язку зазначити, що всі такі заборони за домовленістю обов'язково обмежуються в часі та просторі.
Існують також деякі обмеження свободи отримання прибутку через втручання уряду в економічну діяльність підприємств. Наприклад, це може бути політика захисту прав споживачів або введення нормативів на виробництво певної продукції.
Важливим принципом міжнародного права комерційної діяльності є свобода конкуренції і свобода цін.
У країнах з ринковою економікою законодавчо врегульований механізм ціноутворення. Ціни на майно, товари і послуги вільно визначаються через конкуренцію. Але слід звернути увагу на те, що свобода цін не є безмежною, ціни на товари і послуги в окремих випадках підлягають регулюванню.
Так, уряди країн залишають за собою можливість регулювання цін у тих галузях або на тих територіях, де конкуренція цін обмежена або наявністю монополії, або тривалими труднощами, пов'язаними з постачанням, або правовими нормами. Також уряди можуть застосовувати регулювання цін як тимчасові заходи в надзвичайних ситуаціях дестабілізації цін на ринку.
У звичайних умовах на ціноутворення на ринку впливає конкуренція. Мова йде про вільну конкуренцію між підприємствами, які діють на певному ринку, завдяки якій вони мають можливість пропонувати потенційним споживачам свої товари і послуги. Але при використанні цього принципу можливі зловживання. Наприклад, недобросовісна конкуренція.
Практично в кожній національній системі права існує заборона на нечесну конкуренцію. Метою цієї заборони є регулювання з боку держави господарсько-економічних відносин; упорядкування конкуренції, уведення її в певні рамки; недопущення негативних форм і методів підприємницької діяльності на ринку; запровадження у свідомість суспільства переконання про карність недобросовісних і аморальних методів господарювання; захист інтересів комерсантів.
Слід розрізняти поняття недобросовісної конкуренції від конкуренції, яка суперечить контракту.
Так, комерсант порушує умови контракту і не сплачує гроші за отриманий товар. У такому випадку він діє в умовах економічного обігу, але не з метою конкуренції. Такий учинок не вважається недобросовісною конкуренцією.
Недобросовісну конкуренцію слід відрізняти також від незаконної конкуренції, яка порушує законодавство.
Таким чином, дії вважаються недобросовісною конкуренцією за двох умов:
по-перше, здійснюються в рамках підприємницької діяльності, тобто економічного обігу;
по-друге, виконуються з наміром поліпшити конкурентну ситуацію на власну користь.
Звичайно розрізняють чотири основні типи недобросовісної конкуренції, які на практиці можуть бути і в змішаному вигляді. Це способи жорстокої конкуренції.
До таких способів належать:
1. Дискредитація конкурента. Наприклад, комерсант, який розіслав своїм клієнтам листи з повідомленням про те, що продукція конкурента була підроблена, здійснив акт недобросовісної конкуренції.
2. Імітація. Полягає у використанні репутації конкурента для створення схожості в оформленні своїх товарів з товарами конкурента і залучення його клієнтури.
3. Дезорганізація. Стосується або конкурента, або ринку даних товарів. У першому випадку це може бути розголошення комерційної таємниці (наприклад, технологічних процесів виробництва) або дія відносно персоналу підприємства конкурента, а також висловлювання сумнівів щодо правильності організації його торгівлі.
Так, підбурювання до страйку на підприємствах конкурента або його підтримка для отримання власного прибутку є актами нечесної конкуренції. Такі дії спрямовані не тільки проти конкретного конкурента, але й проти всіх осіб даної професії.
Дії особи, яка таємно використовувала персонал для своєї комерційної діяльності і не сплачувала податки як комерсант, можна кваліфікувати як нечесну конкуренцію, яка спотворює ринок.
4. Паразитування - це використання репутації підприємства-конкурента або його зусиль (комерційних, технологічних, технічних) для переманювання клієнтури. При цьому чужа продукція за свою не видається.
В умовах конкурентного середовища комерсанти можуть також використовувати інші засоби для пом'якшення або усунення конкуренції, яка є основою ринкової економіки. Зокрема, недобросовісною конкуренцією є нав'язування ціни. Наприклад, постачальник товару не може нав'язувати своєму агенту зі збуту товарів ціну, за якої той буде продавати цей товар споживачу. Проте постачальник не може продавати свою продукцію за ціною, відмінною від тієї, що встановлена на неї двома іншими постачальниками, які перебувають в однаковому з ним становищі (та сама якість товарів, ті ж самі географічні умови тощо).
На відміну від нав'язування ціни практика рекомендації цін уважається законною з застереженням, що за цим не приховується нав'язування ціни або наявність змови.
До категорії недобросовісної конкуренції потрапляє й так звана дискримінаційна діяльність.
Якщо комерсант домагається від економічного конкурента встановлення ціни, відстрочки платежу, умов продажу або купівлі, несприятливих для іншої сторони, то такі дії суб'єкта підприємницької діяльності розцінюються як дискримінаційні.
В окремих випадках недобросовісною конкуренцією вважається відмова комерсанта від продажу товарів або надання послуг.
Під кваліфікацію недобросовісної конкуренції підпадають також такі дії комерсантів, як змова, зловживання домінуючим становищем.
Так, скоординовані дії, угоди, змова явна або таємна, зловживання домінуючим становищем, що має на меті або може призвести до порушення, викривлення дії механізму вільної конкуренції на ринку, розцінюється як недобросовісна конкуренція. Наприклад, домовленість між комерсантами щодо обмеження випуску товарів, розподіл ринку, тиск на конкурентів.
Слід зазначити, що сучасна економіка сприяє зближенню різних підприємств і може при цьому створити умови для виникнення домінуючого становища об'єднаних підприємств на ринку і таким чином усунути всі види конкуренції. Тому всі види об'єднання підприємств регулюються спеціальними нормами.
Уряди країн у питаннях захисту конкуренції використовують такі інструменти для виконання покладених на нихповноважень:
структурна антитрестівська політика;
правова антитрестівська політика;
адміністративна політика.
Література
1. Армстонг Ш. Деловое планирование и предпринимательство. - М., 1995.
2. Брукс С. Введение в коммерческое право и законодательство о реорганизации и банкротстве: Пер. с англ. - Н. Новгород, 1990.
3. Бураковський І. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою: Теоретико-методологічний аналіз механізму взаємозв'язку. - К., 1998.
4. Бєлоглавек О. К. Міжнародне контрактне право. - К.: Таксон, 2000.
5. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права. - К., 1980.
6. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности: Учеб. пособие. - М.: Консалтингбизнес, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве