WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державне регулювання міжнародної комерційної діяльності - Реферат

Державне регулювання міжнародної комерційної діяльності - Реферат

продажу своїх товарів за цінами, нижчими собівартості. По-перше, ці фірми можуть використовувати демпінг для послаблення конкурентів, для встановлення монополії на ринку. По-друге, демпінг може застосовуватися з метою цінової дискримінації - призначення різних цін різним клієнтам.
З метою максимізації своїх прибутків іноземний продавець може прийняти рішення про реалізацію своєї продукції за високими цінами на монополізованому ринку і продаж залишку продукції за низькими цінами на зовнішні ринки.
Фактично в кожній країні національне законодавство забороняє демпінг, бо він викривлює ринок. У випадку, коли демпінг все ж завдає збитків вітчизняним фірмам, уряд відповідно до правил і принципів ГАТТ (СОТ) може вводити так зване антидемпінгове мито на відповідні товари. Слід зазначити, що зловживання антидемпінговим законодавством може збільшити ціну імпорту, а конкуренція на місцевому ринку зменшиться, що дасть змогу вітчизняним фірмам підняти ціни за рахунок споживачів.
Як бачимо, у міжнародних нормах і правилах достатньо аргументів на користь протекціонізму. Але водночас є переконливі історичні приклади, які підтверджують, що вільна торгівля веде до процвітання і зростання, а протекціонізм приводить до протилежних результатів:
Дії Великобританії на підтримку більш вільної міжнародної торгівлі в середині ХІХ ст. мали важливе значення як засіб стимулювання її індустріалізації і розвитку.
Тенденція до зниження мита в середині 30-х років стала стимулом зростання післявоєнної світової економіки.
Створенню "Спільного ринку" в Європі сприяло усунення мита між країнами-членами. Економісти вважають, що створення такої зони вільної торгівлі є важливим чинником, який забезпечив процвітання Західної Європи останнього десятиліття.
Дослідження економічного розвитку слаборозвинених країн показують, що ті країни, які для захисту своїх національних галузей покладалися на імпортні обмеження, мали повільніші темпи економічного зростання порівняно з тими країнами, що проводили відкритішу економічну політику.
Слід зазначити, що і сьогодні питання зниження рівня мита, усунення інших перешкод у торгівлі є актуальними в переговорному процесі, який відбувається на постійній основі в межах ГАТТ (СОТ).
Безумовно, держава впливає на ринок і тоді, коли вона стає безпосереднім його учасником. Ця участь здійснюється в основному через підприємства, установи, організації, які є власністю держави. Як власник, держава реалізує право власності через право володіння майном (рухомим та нерухомим), коштами, інтелектуальною власністю, цінними паперами тощо, право користування ними та право розпорядження.
Важливою сферою діяльності держави є охорона прав споживачів. Варто зауважити, що активізація суспільного руху, створення різноманітних громадських організацій, що вимагають забезпечення безпеки продукції, зумовили інтенсивний розвиток законодавства, спрямованого на охорону прав споживачів. Відносно цілого ряду товарів було встановлено порядок попереднього ліцензування. Це стосується в першу чергу такої продукції, як лікарські засоби, продукти харчування. Головна увага у вирішенні цих питань приділяється контролю за якістю продукції, який здійснюється системою державного контролю.
Законодавство зобов'язує виробника і того, хто торгує товаром, повністю гарантувати якість товарів і нести відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок недоліків виробленої продукції. У такому разі відповідальність за неякісний товар несе як його виробник, так і продавець.
Держава втручається в комерційну діяльність і шляхом контролю за інформацією. Будь-яка інформація, у тому числі й реклама, має бути правдивою. Реклама, яка може вводити споживача в оману відносно хімічних властивостей товару, якостей, можливих наслідків використання неприпустима. Закон і судова практика ряду країн, міжнародне законодавство (наприклад, право ЄС) зобов'язує виробника і продавця попереджувати споживача про можливі негативні наслідки споживання даного товару.
Охорона прав споживачів закріплюється також і в законодавстві, яке встановлює певні пільги під час укладення і виконання різного роду договорів. Так, у США прийнято цілу низку законів про охорону споживчого кредиту (закони 1968, 1970, 1974 рр.).
У цих законах передбачені пільгові умови в тих випадках, коли кредит призначений для безпосереднього споживання. Пільги для споживача в разіукладення договорів передбачені в законодавстві багатьох країн.
Необхідно в цьому зв'язку зазначити, що держава втручається в ринкові відносини не тільки в інтересах споживача, а й з метою стимулювання виробничого використання природних ресурсів.
У ряді країн (наприклад, Франції, Японії) закон, що регулює відносини оренди землі, надає значні переваги орендатору, який використовує землю для сільського господарства. Можна сказати, що у багатьох випадках орендатор захищений законами значно повніше, ніж власник, який не веде господарство на своїй землі.
Державне регулювання ринкових відносин полягає й у встановленні порядку створення учасників ринкових відносин і контролю за їхньою діяльністю.
Так, законодавство про корпорації, компанії, товариства у всіх розвинених країнах висуває ряд вимог, спрямованих на створення добросовісних учасників підприємницьких відносин.
Законодавство встановлює дуже суворий порядок створення юридичних осіб, процедуру прийняття рішень, організацію їх діяльності, публічну звітність.
Ряд вимог висувається також до комерційних угод та до сторін таких угод.
Істотне значення для нормальної діяльності ринку має вимога публічної звітності компаній.
Особливі вимоги, що висуваються до осіб, які обіймають керівні посади в компаніях (господарських товариствах).
Усі ці законодавчі вимоги, безумовно, сприяють прозорості ринкових відносин.
Слід також ураховувати, що в сучасних ринкових відносинах щодалі більшого значення набувають такі важливі нематеріальні цінності, як ділова репутація, ділова етика, мораль. Так, безумовному дотриманню умов договору часто сприяє не стільки страх перед майновими збитками, скільки побоювання втратити повагу, довіру, ділову репутацію. Усе це відбивається й у матеріальних формах. Наприклад, торгова марка компанії, яка має високу репутацію на ринку, оцінюється в мільйони доларів (або в еквіваленті в національній валюті).
Таким чином, державне регулювання ринку ні в якому разі не порушує головних, принципових правил його функціонування, таких як:
рівність правового становища учасників;
свобода прийняття рішень і відповідальність за їх результати;
відповідальність за заподіяну шкоду;
неприпустимість збагачення за допомогою дій, які порушують моральні вимоги суспільства, і т. п.
Державне регулювання поглиблює, збагачує зміст цих правил, приводить їх у відповідність до нових реалій ринкових відносин.
Література
1. Армстонг Ш. Деловое планирование и предпринимательство. - М., 1995.
2. Брукс С. Введение в коммерческое право и законодательство о реорганизации и банкротстве: Пер. с англ. - Н. Новгород, 1990.
3. Бураковський І. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою: Теоретико-методологічний аналіз механізму взаємозв'язку. - К., 1998.
4. Бєлоглавек О. К. Міжнародне контрактне право. - К.: Таксон, 2000.
5. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права. - К., 1980.
6. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности: Учеб. пособие. - М.: Консалтингбизнес, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве