WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державне регулювання міжнародної комерційної діяльності - Реферат

Державне регулювання міжнародної комерційної діяльності - Реферат

кодування товарів, а також національним законодавством.
2. Нетарифні (кількісні обмеження, торгово-політичні методи стимулювання експорту, торгові угоди, валютні обмеження, різні адміністративні збори, бюрократичні перешкоди в митних процедурах, невиправдані стандарти якості продукції тощо).
Зазначимо, що в міжнародній торгівлі, яка керується правилами та принципами ГАТТ (СОТ), нетарифні методи регулювання державою зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватися у крайньому випадку, бо вважаються перешкодою в торгівлі. Наприклад, кількісними обмеженнями експортно-імпортних операцій є ліцензування й квотування.
Ліцензування спрямоване на захист економічних інтересів будь-якої країни, інтересів окремих суб'єктів комерційної діяльності, на раціональне використання валюти, а також на обмеження експорту або імпорту.
Ліцензія надається на підставі ліцензійної угоди, яка передбачає сплату суб'єктом комерційної діяльності, якому надається ліцензія, певної ліцензійної винагороди. Остання може мати вигляд процентних відрахувань (роялті) або паушальних платежів (разова плата за право користування ліцензією). Ліцензовані види комерційної діяльності в кожній країні визначаються національним правом.
У разі здійснення експортно-імпортних операцій ліцензії - це дозвіл держави через компетентні установи на імпорт або експорт товарів протягом певного часу. Європейські країни, Японія та інші країни світу часто вимагають від імпортерів отримання ліцензій. Так, обмежуючи випуск ліцензій, можна ефективно обмежувати й імпорт.
Квота - це частка в загальному обсязі виробництва, збуту, експорту (імпорту), яка встановлюється компетентними державними органами з метою обмеження виготовлення, ввезення або вивезення товарів на певний строк. У сучасних умовах квотування дедалі більше замінюється різними видами протекціонізму (підвищення рівня податків, мита).
За допомогою імпортних квот установлюються максимальні обсяги товарів, які можуть бути імпортовані за певний період. Часто імпортні квоти є ефективнішим засобом стримування міжнародної торгівлі, ніж мито. Незважаючи на високе мито, певні вироби можуть імпортуватися у відносно невеликій кількості. Низькі ж імпортні квоти повністю забороняють імпорт товару більше певної кількості.
Субсидії - це допомога (переважно в грошовій формі), яка надається державою за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а також спеціальних фондів юридичним чи фізичним особам або іншим державам. Субсидії розподіляються на прямі та непрямі.
У зовнішньоекономічній діяльності субсидії (компенсаційне мито) розглядаються як перешкоди в торгівлі й обмежуються правилами ГАТТ (СОТ). До таких заходів можна віднести невідшкодовані дотації, експортні премії. У сукупності з такими преференціями, як пільгове кредитування; державне страхування експорту, коли експортер має можливість продавати свої товари в кредит, а ризики несплати імпортером необхідної суми бере на себе держава; проведення особливої валютної політики; інформаційне, консультаційне обслуговування експортера за рахунок держави; дипломатична підтримка тощо. Ці заходи мають на меті підтримку національних підприємств-експортерів.
Відносно новою сучасною формою торгових перешкод є також так звані добровільні експортні обмеження, коли іноземні фірми "добровільно" обмежують свій експорт до певних країн. При цьому експортери дають згоду на добровільні експортні обмеження (які слід розглядати як імпортні квоти). Наприклад, японські автомобілевиробники під загрозою введення з боку США більш високих тарифів або низьких імпортних квот погодилися на запровадження добровільних експортних обмежень на свій експорт до США.
Головними рисами державного регулювання зовнішньої торгівлі в сучасних умовах є застосування у взаємодії двох різних типів зовнішньоторгової політики - протекціонізму і лібералізації.
Протекціонізм має на меті забезпечення сприятливих умов для реалізації на внутрішньому ринку товарів національних виробників, захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.
Зазначимо, що заходи з обмеження іноземної конкуренції можуть викликати відповідну реакцію з боку інших країн. Тому вирішення цього завдання має бути узгоджено із створенням необхідних умов для вивозу національних товарів на ринки інших країн і ввозу іноземних товарів. Це досягається за допомогою політики лібералізації.
Часто протекціонізм застосовується з метою посилення національної безпеки, з одного боку, і послаблення виробничої ефективності, з іншого, і супроводжується перерозподілом ресурсів на користь стратегічних галузей. На жаль, об'єктивних критеріїв оцінювання відносних вигод і недоліків цього процесу на сьогодні не існує. Хоча, безумовно, будь-яка галузь прямо або опосередковано робить свій внесок у національну безпеку.
Серед захисних застережень ГАТТ (СОТ) є застереження щодо можливості введення імпортного мита з метою забезпечення робочих місць. Зазначимо, що збільшення імпорту приводить до скорочення деякої кількості робочих місць у країні, алестворює інші робочі місця. Імпорт сприяв ліквідації в останні роки частини робочих місць у деяких галузях промисловості. Але, з іншого боку, виникли проблеми з перенасиченням ринку імпортними товарами. Це стосується передусім імпортної радіотехніки та електронного обладнання. Таким чином, хоча імпортні обмеження змінюють структуру зайнятості, вони насправді впливають на ці процеси незначною мірою.
Крім того, всі країни не можуть одночасно домогтися успіху в разі введення імпортних обмежень. Експорт однієї країни є імпортом для іншої. При цьому у тій же мірі, у якій перевищення експорту над імпортом, що досягнуто однією країною, може стимулювати її економіку, перебільшення імпорту над експортом в іншій країні загострює проблему безробіття.
З історії відомо, що закон Смута-Хауді 1930 р., яким було встановлено найвище мито у США, не стільки стимулював економіку, скільки спровокував відповідні дії з боку країн, що постраждали від цих заходів, наслідком чого стало скорочення міжнародної торгівлі, зниження рівня доходів і зайнятості в усіх країнах.
Названі приклади підтверджують, що мита не збільшують чистий експорт і тому практично не створюють нові робочі місця у глобальному розумінні.
У практиці ГАТТ (СОТ) відомі й інші аргументи для виправдовування введення експортного мита, які конкретизовані в так званих захисних застереженнях. Зокрема, необхідність диверсифікації заради стабільності. Відправним моментом тут є те, що доходи високоспеціалізованих економік, наприклад нафтової економіки Кувейту або господарства Куби, орієнтованого на виробництво цукру, значною мірою залежать від міжнародних ринків. У такий спосіб виправдовується захист митом і квотами, який у цих країнах є необхідний для стимулювання промислової диверсифікації. Як наслідок, це забезпечить незалежність високоспеціалізованих економік від зовнішньої економічної і політичної нестабільності.
Безумовно, захисне мито є необхідним для того, щоб дати можливість утвердитися новим галузям промисловості в державі. Тимчасовий захист молодих національних фірм від жорсткої конкуренції дає їм змогу утвердитися на ринку. Це є аргументом на користь протекціонізму, хоча існує думка про те, що прямі субсидії, наприклад, мають переваги, тому що відкрито показують, якій галузі надається допомога і в якій мірі.
Вважається, що тарифи є необхідними також для захисту вітчизняних фірм від іноземних виробників, які збувають на ринку країни свою продукцію за демпінговими цінами, нижче її собівартості.
Існують дві причини, чому іноземні фірми можуть бути зацікавлені в
Loading...

 
 

Цікаве