WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття комерсанта і торгової угоди в міжнародному комерційному праві - Реферат

Поняття комерсанта і торгової угоди в міжнародному комерційному праві - Реферат

Франції, дає змогу:
визначити компетенцію і процес торгового суду, а також легалізувати статті про третейські суди;
установити особливий юридичний режим цивільного і цивільно-процесуального характеру, наприклад: спрощені правила доказів у Торговому суді; солідарна відповідальність тільки щодо дебіторів-комерсантів тощо;
підпорядкувати деякі комерційні контракти особливим розпорядженням, наприклад, укладення договору оренди;
розглядати деякіспецифічні правопорушення, наприклад, у випадку невідповідності товарного знака або його підробки.
У міжнародному комерційному законодавстві існують три головні типи торгових операцій та змішані операції. Розглянемо їх на прикладі законодавства Франції.
А. Торгові за своєю природою операції.
Торговий кодекс Франції (ст. 632, 633) містить перелік операцій, які за своєю природою визнаються торговими. Але тут необхідно звернути увагу на те, що законодавство чітко розмежовує поняття комерсанта і виконавця комерційної операції (для випадків, коли комерсант діє через посередників).
До торгових операцій належать:
купівля рухомого або нерухомого майна з метою перепродажу (за винятком певних торгових операцій із землею);
діяльність установ з організації громадських видовищ або продажу з аукціону, а також використання складських приміщень;
робота промислових і транспортних підприємств або місць, що відведені для продажу товарів та надання послуг;
проведення обмінних або банківських операцій (біржеві угоди за своєю природою не належать до комерційних операцій);
робота підприємства з надання в оренду рухомого майна (договір на оренду нерухомості регулюється цивільним законодавством);
діяльність установ з комісіонерства, а також ділових агентств (шлюбні контори, організації, що проводять операції з нерухомістю), брокерських контор (посередництво у страхуванні, виноторгівлі тощо), будь-яка посередницька діяльність у торгівлі (за деякими винятками щодо кола осіб).
Б. Правова форма торгових операцій:
видача перевідного векселя, трати (ст. 632, абз. 10 Торгового кодексу), кредитного документа, за допомогою якого позикодавець дає наказ своєму боржнику виплатити третій особі (одержувачу) певну суму грошей у встановлений строк (простий вексель або чек не вважаються торговими операціями за формою);
юридичні акти, що стосуються торгових активів, наприклад, оренда, управління або продаж, і відображають для суду торгові операції за формою;
діяльність акціонерних товариств (закон від 1 серпня 1893 р.), товариств з обмеженою відповідальністю (закон від 7 березня 1925 р.), повних товариств і простих командитних товариств (закон від 24 липня 1966 р.), незважаючи на їхні цілі, уважаються торговою операцією.
В. Торгові операції за належністю.
Це юридичні акти, які в принципі належать до сфери регулювання норм торгового права.
Необхідно зазначити, що в законодавстві Франції не є важливим, уважаються учасники угоди комерсантами або ні. Але закон установлює, що будь-яка дія комерсанта є торговою операцією за належністю, якщо не доведено протилежне. Тобто в ситуації, коли в комерсанта є необхідність придбати товар для власних потреб, він повинен довести це, інакше угода підпадає під регулювання Торгового права.
У свою чергу, комерційна за своєю природою операція, здійснена особою, яка не є комерсантом, уважається цивільною, якщо здійснена для особистих потреб.
Поняття торгової операції за належністю було поширене і на зобов'язання, які комерсант мав і без укладення контрактів. Для цього достатньо, щоб виконання цих зобов'язань було пов'язано з торговою діяльністю або мало комерційні цілі. Це стосується відповідальності за незаконну діяльність (наприклад, за факти незаконної конкуренції). При цьому податкова заборгованість не вважається комерційною. Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату податків регулюється податковим правом.
Г. Змішані акти.
Це не особлива категорія діяльності, а просто операція, яка може бути кваліфікована як змішана.
Так, змішаними є дії особи, які регулюються одночасно цивільним і торговим законодавством. Наприклад, продаж автомобіля посередником приватній особі. У даному випадку щодо особи, яка виконує торгову операцію, будуть застосовуватися норми комерційного права, а відносно особи, яка здійснює цивільну операцію - цивільного.
Таким чином, мова йде про систему застосування подвійного законодавства.
У спорах, що випливають зі змішаних актів, необхідно брати до уваги особу відповідача у справі: якщо він здійснив торгову операцію, позивач-некомерсант може виступити проти нього і в цивільному суді, і в торговому. Якщо відповідач не є комерсантом, справа може слухатись лише в цивільному суді.
Необхідно зазначити, що внесення особи до Торгового реєстру за французьким законодавством є юридичним фактом кваліфікації особи як комерсанта (ст. 61 Торгового кодексу).
На практиці об'єктивний принцип кваліфікації особи як комерсанта часто застосовується разом із суб'єктивним принципом критерію оцінювання.
Так, у Франції відповідно до п. 2 ст. 1.2 Закону про торгові товариства № 66-537 від 24 липня 1966 р. комерсантами вважаються повні товариства, командитні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства.
Об'єктивних критеріїв кваліфікації статусу комерсанта дотримується також право США.
Єдиний торговий кодекс (ст. 2-104) визнає комерсантом особу за промисловим характером угод, що укладаються. Але визнається також статус комерсанта як самостійного підприємця, що виступає у господарському обігу від власного імені. Тому комісіонери розглядаються як комерсанти, але не вважаються комерсантами службовці, що діють як представники товариства або компанії від їхнього імені.
Література
1. Армстонг Ш. Деловое планирование и предпринимательство. - М., 1995.
2. Брукс С. Введение в коммерческое право и законодательство о реорганизации и банкротстве: Пер. с англ. - Н. Новгород, 1990.
3. Бураковський І. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою: Теоретико-методологічний аналіз механізму взаємозв'язку. - К., 1998.
4. Бєлоглавек О. К. Міжнародне контрактне право. - К.: Таксон, 2000.
5. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права. - К., 1980.
6. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности: Учеб. пособие. - М.: Консалтингбизнес, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве