WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні особи в міжнародному комерційному праві - Реферат

Юридичні особи в міжнародному комерційному праві - Реферат

бізнесу полягає в тому, що за кордоном з'являється новий суб'єкт господарських відносин, який одержує можливість діяти самостійно. Цей механізм використовується з різною метою, зокрема для податкового планування, управління ризиком, одержання доступу до міжнародних фінансових та інвестиційних послуг і т. п.
Під "офшорною компанією" в сучасному розумінні мається на увазі створення в рамках певної юрисдикції установи, переважно корпоративного типу, що не має права вести будь-яку господарську діяльність у межах держави і, отже, не підлягає оподатковуванню в межах даної території, однак є юридичною особою, інкорпорованою відповідно до законодавства цієї держави.
Офшорна структура часто має такий вигляд: материнська компанія - самостійна юридична особа в зоні податкових пільг (офшорна фірма). До цього ряду можна включити додаткові ланки, наприклад, виробничі чи торгові підприємства, що належать до юрисдикції третіх країн. Оскільки під час переведення доходів безпосередньо до "податкових гаваней" перед юридичними особами нерідко виникають податкові бар'єри (у більшості країн під час розподілу доходів на користь офшорних фірм додатково стягується податок "з першоджерела"), така ланка стає необхідною.
Однак у деяких країнах від цього податку звільняються банківські відсотки, навіть якщо вони переводяться на адресу фірм у "податкових гаванях" (Нідерланди, Швейцарія).
Отже, незважаючи на те, що такі держави не належать до офшорних зон, у них також доцільно засновувати підприємства, зорієнтовані на визначені види діяльності, з використанням їх у схемах розрахунків, спрямованих на зменшення податкового тягаря.
Офшорні системи дуже динамічні, вони можуть створюватися під конкретний діловий проект чи інвестиційну програму.
У міжнародній практиці часто застосовуються комбіновані схеми, що включають фірми, розташовані в "податкових гаванях" та в країнах з помірним рівнем оподатковування: острів Мен - Нідерланди; Гібралтар - Швейцарія; Кіпр - Греція; Нідерланди - Нідерландські Антильські острови; Швейцарія - Нідерланди - острів Мен і т. п.
Офшорна компанія звільняє власника від багатьох формальних процедур, пов'язаних, зокрема, з перевіркою бухгалтерської звітності та інших вимог, що стосуються бухгалтерського обліку. Офшорні компанії створюються також для управління ризиком, що полягає в реєстрації підприємства в певній зоні з можливістю переміщення активів в інший, політично й економічно стабільніший регіон світу.
В активі засобів, якими можуть користуватися Офшорні структури, є різноманітні послуги з управління капіталом, різні форми інвестицій, придбання й використання сформованих портфелів цінних паперів інших корпоративних утворень.
Компанія міжнародного бізнесу - поняття, що відоме на багатьох територіях. До них належать так звані офшорні зони - Кіпр, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Панама, Сінгапур, ряд штатів США (Делавер, Невада та ін.), британські залежні території, що не входять до складу Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії і до певної міри є самоврядними, а також території інших держав: Бермудські, Віргінські, Кайманові, Фолклендські острови, Гібралтар, Гонконг (Сянган), Нідерландські Антильські острови та ін.
Однією з головних вимог до створення та функціонування компаній міжнародного бізнесу є умова про ведення діяльності винятково за кордоном конкретної держави чи території, а також наявність зареєстрованого в межах конкретної юрисдикції адміністративного центру (центру управління - офісу компанії), призначення директорами компаній громадян даної країни, фінансування компанії з джерел, що знаходяться поза цією територією.
Так, на Британських Віргінських островах відповідно до національного законодавства компанії міжнародного бізнесу існують поряд з публічними компаніями, приватними компаніями і простими товариствами. Правосуб'єктність, правове становище, створення і діяльність компаній міжнародного бізнесу тут регулюються Законом про компанії 1885 р., Ордонансом про прибутковий податок 1946 р., спеціальним Ордонансом про компанії міжнародного бізнесу 1984 р. (з виправленнями, доповненнями та змінами), Законом про управління компаніями 1990 р., а також в частині компаній, що діють у спеціальних областях, - Законом про банки і трастові компанії 1990 р., Законом про страховий бізнес (спеціальні положення) 1991 р.
Після реєстрації на території Британських Віргінських островів (БВО) компанія може змінити місце реєстрації і продовжувати своє існування відповідно до законодавства іншої країни, якщо це дозволяється статутними положеннями даної компанії, законодавством іншої юрисдикції, у межах якої може бути внесена до реєстру така заснована на БВО компанія міжнародного бізнесу, за умови дотримання нею вимог законодавства БВО про компанії міжнародного бізнесу.
Установчими документами компанії міжнародного бізнесу є, як і для будь-якої іншої компанії в межах Британської Співдружності Націй, два документи: меморандум компанії і внутрішній регламент компанії.
Меморандум регулює зовнішні відносини компанії, а регламент, що є договором між членами компанії і компанією, - внутрішні (порядок розподілу та передачі часток (акцій), зміни розміру капіталу, проведення зборів, голосування, призначення директорів, їх повноваження, відповідальність перед компанією і т. ін.).
Крім того, меморандум асоціації компанії міжнародного бізнесу має містити найменування й адресу зареєстрованого агента компанії; розмір статутного капіталу компанії і кількість номінальних акцій або вказівку про їх відсутність; найменування валюти, у якій випускаються акції; кількість категорій і випусків акцій; перелік привілеїв, прав та обмежень, що застосовуються для визначеного виду акцій; положення про надсилання власникам акцій повідомлень про загальні збори компанії; указівка про можливості заміни звичайних акцій на акції на подавця і навпаки; регламентацію обмежень, якими характеризується діяльність компанії міжнародного бізнесу відповідно до положень національного акта - Ордонансу 1984 р.
Правове становище юридичних осіб у міжнародному комерційному праві розкривається через категорії особистого статуту та національності.
Під особистим статутом розуміють обсяг правоздатності юридичної особи у відповідній державі. У кожній правовій системі особистий статутмає свій зміст, що охоплює питання створення, діяльності, припинення діяльності юридичної особи, відносин між засновниками, порядку отримання та розподілу прибутку, розрахунків з бюджетом та ін.
Національність юридичної особи - це належність юридичної особи до певної держави. Цей термін використовується для визначення правового зв'язку юридичної особи з державою: нарахування податків; забезпечення з боку держави правового регулювання тих питань, що становлять зміст особистого статуту. У випадку, якщо, наприклад, юридична особа є українською, то її особистий статут буде визначатися українським правом; для французького - застосовуватиметься французьке право і т. д.
Поняття особистого статуту і національності взаємозалежні і взаємообумовлені: національність юридичної особи визначає його особистий статут, а зміст особистого
Loading...

 
 

Цікаве