WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні особи в міжнародному комерційному праві - Реферат

Юридичні особи в міжнародному комерційному праві - Реферат

документах відповідно до законодавства держави місцезнаходження філій (відділень) і представництв. При цьому вказується, що транснаціональні об'єднання можуть створюватися як на підставі міжурядових угод, так і шляхом укладення договорів безпосередньо між господарюючими суб'єктами. Наприклад, у Законі Російської Федерації "Про фінансово-промислові групи" від 30 листопада 1995 р. виділяються такі категорії юридичних осіб, як транснаціональна фінансово-промислова група, міждержавна фінансово-промислова група.
Дані терміни слід розуміти так: фінансово-промислові групи - це об'єднання, серед учасників яких є юридичні особи, що перебувають під юрисдикцією держав - учасників Співдружності Незалежних Держав, які мають відособлені підрозділи на території зазначених держав або здійснюють на їхній території капітальні вкладення, що реєструються як транснаціональні фінансово-промислові групи відповідно до федерального закону і як міждержавні (міжнародні) фінансово-промислові групи - на підставі міжурядової угоди.
Особливості створення, діяльності і ліквідації міждержавної фінансово-промислової групи встановлюються міжурядовими угодами. При цьому для їх учасників національний режим установлюється міжурядовими угодами на основі взаємного погодження.
Як бачимо, транснаціональне об'єднання, засноване в Російській Федерації відповідно до міжнародного договору країн СНД, буде "національним" для Росії й іноземним для решти держав.
Поширене в міжнародній комерційній практиці поняття транснаціональної корпорації (ТНК) - явище, породжене розвитком всесвітніх економічних відносин ХХ ст.
ТНК звичайно відносять до міжнародних монополій, діяльність яких стосується ряду держав.
У зарубіжній практиці нерідко розглядають ТНК як суб'єктів міжнародного економічного права, що діють поряд з державами і міжнародними організаціями. Це не випадково, оскільки незаперечним є факт зростаючого впливу ТНК на національну економіку не тільки тих країн, що розвиваються, а й розвинутих європейських країн, а також на світову економіку в цілому.
Специфічною ознакою ТНК виступає їхня неоднорідність і розчленованість з юридичної точки зору: материнське утворення засновує мережу філій і дочірніх підприємств у різних країнах. Проте вони гомогенні в економічному плані. З юридичного погляду компанії, що належать до різних юрисдикцій та входять до складу ТНК, керуються з одного економічного центру - материнської компанії.
ТНК можуть утворюватися як унінаціональними за структурою свого капіталу корпораціями ("Майкрософт", "Ренк-Ксерокс", "Кока-кола", "Дженерал електрик", "Брітіш Петролеум", "Фольксваген", "Міцубісі", "Креді Ліонне" і т. п.), так і великими об'єднаннями, утвореними за рахунок "інтернаціоналізації" капіталу ("Данлоп-Піреллі" та ін.).
В обох випадках монополістичне об'єднання розміщує свої підприємства в різних країнах з метою збільшення прибутку за рахунок мінімізації собівартості продукції, що випускається, освоєння нових ринків, та уникнення або полегшення податкового тягаря, якщо правова система відповідної країни дозволяє це зробити.
Таким чином, з правового погляду, ТНК - це сукупність формально самостійних юридичних осіб, що мають різну державну належність, фактично керованих іноземною юридичною особою, тобто материнською компанією.
У рамках Європейського союзу підприємства у всіх країнах - учасницях ЄС повинні діяти в рівних умовах відповідно до європейського права торгових товариств.
Необхідно зазначити, що Брюссельська конвенція про взаємне визнання компаній і юридичних осіб 1968 р. залишається не прийнятою державами - учасницями ЄС, хоча ще в 1957 р. Римським договором встановлені загальні ознаки підприємницьких організацій ЄЕС. До таких, зокрема, належать компанії чи фірми, засновані відповідно до законодавства держав-членів, зареєстроване місцеперебування, центральний керівний орган та сфера основної підприємницької діяльності яких знаходяться в межах Співтовариства.
За цих обставин уніфіковані норми, що стосуються європейського права торгових товариств, представлені численними директивами - актами ЄС, у кожному з яких сформульовані загальні типові положення.
Завдяки директивам досягається максимально можливе зближення і гармонізація національного законодавства країн-учасниць ЄС у тій чи іншій сфері.
Необхідно підкреслити, що директива не діє безпосередньо. Вона рекомендує державам-членам прийняти національні правові акти для реалізації положень директиви. Оскільки в кожному випадку директива вимагає від держав-учасників вирішити у встановлений термін визначені завдання за допомогою засобів національного правопорядку, тобто має спиратися на національно-правові розпорядження, то за державами-членами залишається право вибору механізму її виконання.
Таким чином, на відміну від постанови, що має юридично обов'язковий характер для держав, директива не має безпосередньої зобов'язуючої сили. Унаслідок цього в рамках установленого загальним порядком відповідного концептуального змісту законодавство держав - членів ЄС у сфері торгових товариств, наприклад акціонерних компаній і товариств з обмеженою відповідальністю, характеризується певною розмаїтістю.
Зазначений правовий засіб використовувався країнами ЄС для досягнення однаковості в регулюванні, зокрема, питань захисту капіталу, створення акціонерних товариств, їхнього злиття і поділу, а також змісту їхніх статутів (директиви № 77/91/EWG від 13 грудня 1976 р., 82/89/ЕWG від 17 грудня 1982 р. і 78/855/ЕWG від 25 жовтня 1978 р.).
У ЄС ведеться також робота над відповідними постановами, що передбачають нові форми створення юридичних осіб - єдиних європейських торгових товариств. Так, постанова "Про європейське господарське об'єднання на основі спільних інтересів", що являє собою нову правову форму, покликана сприяти співробітництву між державами і суб'єктами господарювання - виробничими одиницями в справі об'єднання дрібних і середніх підприємств з метою підвищення їх конкурентоспроможності. Така економічна структура має усувати труднощі вибору правової форми господарських товариств, зумовлені розбіжностями в законодавстві країн - учасниць ЄС.
Ці рішення випливають з нової організаційно-правової форми, покликаної дати можливість господарюючим суб'єктам створити структуру, найкраще пристосовану до спільних інтересів учасників та до подолання перешкод юридично-технічного, податкового, психологічного, адміністративного й іншого характеру. Зацікавлені підприємства можуть скористатися такою новою формою надобровільних засадах.
Щодо єдиного європейського акціонерного товариства, яке також мислиться як уніфікована правова форма, вільна від національних розпоряджень, поки не досягнуто згоди держав - членів ЄС.
Є пропозиції про спільні концепції європейського кооперативу і т. п. Крім того, розробляється і загальноєвропейська правова форма для осіб вільних професій.
При цьому створювані у відповідних формах юридичні особи не розглядатимуться як вилучені з меж юрисдикції конкретної держави, на території якої вони будуть засновані.
Одним з популярних способів ведення бізнесу є офшорний бізнес. З юридичного погляду зміст офшорного
Loading...

 
 

Цікаве