WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридичні особи в міжнародному комерційному праві - Реферат

Юридичні особи в міжнародному комерційному праві - Реферат


Реферат на тему:
Юридичні особи в міжнародному комерційному праві
У міжнародному комерційному праві юридичні особи є головними суб'єктами права.
Як правило, юридичні особи (Juristische Person, Personne civille, personne morale, corporation, legal person) - це різноманітні підприємницькі об'єднання, які відіграють вирішальну роль в економіці будь-якої країни.
Але в законодавствах різних правових систем розрізняються юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права. Ті й інші мають право брати участь у міжнародній комерційній діяльності.
Для розмежування понять "юридичні особи публічного права" і "юридичні особи приватного права" використовують різні критерії. Одним з таких критеріїв є природа акта, що дав підставу для виникнення того чи іншого суб'єкта права. Так, юридичні особи публічного права виникають на підставі публічно-правового акта (закону, адміністративного акта), а юридичні особи приватного права виникають на підставі приватно-правового акта.
Характерними ознаками юридичних осіб публічного права є: наявність владних повноважень, публічний характер поставленої мети, особливий характер членства. Юридичними особами публічного права є держава, державні установи, торгові і промислові палати, а також в окремих випадках державні підприємства.
Питання організації, сфери діяльності, представництва юридичної особи публічного права потребують спеціального визнання і регулюються нормами публічного права.
Наприклад, Німецьке цивільне уложення зрівняло юридичних осіб публічного права під час розгляду їх як суб'єктів майнового обігу з юридичними особами приватного права стосовно відповідальності за дії правління та його членів, а також втрати правоздатності у випадку відкриття конкурсу на майно юридичної особи.
Необхідно зазначити, що у зв'язку з прийняттям на початку 70-х років ряду міжнародних конвенцій та національних нормативних актів у сучасних умовах для всіх країн стає характерним підпорядкування юридичних осіб публічного права в разі виступу їх як учасників комерційного обігу правовому режиму юридичних осіб приватного права.
Створення юридичних осіб приватного права в національних законодавчих актах різних правових систем є прерогативою приватних осіб. Приватні особи створюють матеріальну основу юридичної особи, визначають мету її діяльності і завдання.
Спробуємо розглянути існуючі види юридичних осіб приватного права в різних правових системах.
Так, у праві ФРН юридичні особи приватного права поділяються на спілки та установи.
Спілка - це об'єднання осіб, що має такі ознаки:
1) мету, спільну для всіх членів об'єднання;
2) структуру, що забезпечує організаційну єдність;
3) незалежність існування об'єднання від зміни складу осіб, що до нього входять.
Спілки поділяються на господарські, головна мета яких - комерційна діяльність з метою отримання прибутку, і негосподарські.
Діяльність господарських спілок регулюється спеціальним законодавством.
Установи - це юридичні особи, які створюються на підставі односторонньої угоди приватної особи.
Засновник виробляє установчий акт, визначає структуру установи, у тому числі і склад правління.
Для створення установи у ФРН необхідний дозвіл компетентного органа державної влади. Після одержання такого дозволу виникає юридична особа, до якої на правах власності переходить зазначене в установчому акті майно. Майно може бути різним за своєю природою: акції акціонерних товариств і пайові свідоцтва товариств з обмеженою відповідальністю, цілком контрольованих засновником.
Установа може мати різні цілі. Якщо цілі, що визначені в статуті, визнаються загальнокорисними чи благодійними, то установа одержує дуже відчутні податкові пільги. Вона може бути звільнена від сплати корпоративного податку, ставка якого перевищує 50 % прибутку. Незалежно від характеру створюваної установи передане майно звільняється від сплати податку з дарування та спадкування.
У Франції існує кілька видів юридичних осіб приватного права. Господарські спілки називаються товариствами.
Товариство являє собою договір, унаслідок якого двоє чи кілька осіб мають змогу володіти спільним майном, поділяти вигоди від комерційної діяльності, нести ризики і відповідальність.
У комерційній сфері товариства розглядаються як торгові і користуються правами юридичної особи. Головним предметом діяльності таких товариств є укладення комерційних угод на постійній основі.
Діяльність торгових товариств у Франції регулюється Законом про торгові товариства 1966 р. Провідну роль в економічному житті Франції, як і багатьох інших країн, відіграють акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю.
У Швейцарії юридичні особи приватного права поділяються на об'єднання осіб (корпорації) та установи. У свою чергу, корпорації поділяються на господарські спілки і спілки, які не мають господарських цілей.
Залежно від виду спілок визначається їхній правовий статус. Діяльність спілок, що мають господарські цілі, підлягає нормам Зобов'язувального закону про товариства і заклади публічного права.
Є свої особливості в диференціації юридичних осіб у країнах загального права. Для права цих країн характерним є те, що інститут установи, який існує в країнах романо-германського права, практично відсутній. Так, законодавство США, як федеральне, так і законодавство штатів, правовий режим юридичної особи визначає від характеру здійснюваної діяльності.
Типовим є розподіл корпорацій на підприємницькі, непідприємницькі і публічні (урядові).
У праві Великобританії корпорації розподіляються на такі, що являють собою сукупність осіб (соrporation aggregate), і одноособові корпорації (corporation sole).
Необхідно підкреслити, що в сучасних умовах основною організаційно-правовою формою ведення бізнесу в розвинутих країнах є акціонерне товариство (компанія з обмеженою відповідальністю в англійському праві; підприємницька корпорація за правом США).
Акціонерне товариство у всіх капіталістичних країнах визнається самостійним суб'єктом права - юридичною особою.
Іноземні правові системи детально визначають статус акціонерних товариств. Основним джерелом акціонерного права є законодавство. Навіть у Великобританії та США роль прецедентів у правовому регулюванні організації і функціонуванні акціонерних компаній незначна порівняно з роллю і значенням закону.
У більшості розвинутих країн діють спеціальні акціонерні закони. У Франції - це Закон про торгові товариства 1966 р., у ФРН - Закон про акціонерні товариства 1965 р., У Великобританії - Закон про компанії 1985 р., у США правовий статус підприємницьких корпорацій визначається законами окремих штатів. Ці акціонерні закони мають подібний зміст. Крім загальних положень, вони містять інші норми (капітал, розподіл прибутку, порядок діяльності і повноваження зборів акціонерів і т. ін.).
Необхідно звернути увагу на те, що зазначені норми в кожній країнімають свою специфіку. Так, у Законі про акціонерні товариства ФРН третя книга цілком присвячена регулюванню відносин між так званими пов'язаними підприємствами, тобто юридично самостійними підприємствами (насамперед
Loading...

 
 

Цікаве